Справа № 167/1099/25
Номер провадження 2/167/653/25
(заочне)
04 листопада 2025 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гармай І. Т.,
з участю секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
Стислий виклад позицій учасників справи.
01 жовтня 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (далі - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») в особі директора Велікданова С. К. звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8973781 в розмірі 10092,50 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 25 квітня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 8973781 (далі - Договір, Договір позики) відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 2500 грн строком на 360 днів (з 25 квітня 2025 року по 19 квітня 2026 року) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Вказує, що комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого кредиту, що у грошовому виразі складає 431,25 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 125 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 168411, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Зазначає, що кредитодавець на виконання умов Договору виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2500 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий.
Враховуючи викладені вище умови Договору № 8973781 від 25 квітня 2025 року та додаткової угоди заборгованість відповідача складає 10092,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2161,25 грн - заборгованість за відсотками, 431,25 грн - заборгованість за комісією та 5000 грн заборгованість за пенею/неустойкою.
Вказує, що 16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги до боржників, в тому числі за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року.
Відповідно до Реєстру прав вимог № 18/09/25-01 від 18 вересня 2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених Договором факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року в тому числі до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 10092,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2161,25 грн - заборгованість за відсотками, 431,25 грн - заборгованість за комісією та 5000 грн заборгованість за пенею/неустойкою.
Ураховуючи наведене, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року в розмірі 10092,50 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.
Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.
Заяви, та клопотання учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася. 08 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надіслала заяву в якій просила розгляд справи проводити у відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не подавав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 06 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом установлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 8973781, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора: 168411.
Згідно п. 2.1 Договору кредитодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроков, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.
Сума кредиту - 2500 грн (п. 2.2.1. Договору).
Строк кредитування/строк договору - 360 днів (п. 2.2.2. Договору).
Розмір першого обов'язкового платежу - 1143,75 (п. 2.2.3. Договору).
Дата сплати першого обов'язкового платежу - 24 травня 2025 року (п. 2.2.5. Договору).
Комісія за надання кредиту 17,25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому еквіваленті складає 431,25 грн (п. 2.2.8. Договору).
Процентна ставка/день (фіксована) 0,95%.
Орієнтовна загальна вартість кредиту 11481,25 грн.
Неустойка в день 125 грн.
Відповідно до п. 2.3 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194,73%.
За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування Кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором та підлягають сплаті періодично кожні 30 календарних днів з дати надання кредиту у складі першого обов'язкового платежу та мінімальних обов'язкових платежів відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. та п.п. 2.2.5. п. 2.2. Договору (п. 6.1 Договору).
Відповідно до п. 6.2 Договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.8. п. 2.2. Договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення Договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі Заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.
Згідно з п. 10.1.10. Договору позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов'язань за Договором кредитодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за Договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов'язок кредитодавця проінформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за Договором здійснюється кредитодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Позичальника такого факту, а саме шляхом направлення повідомлення на електронну пошту позичальника, що зазначена у Договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті позичальника.
З довідки про ідентифікацію, вбачається, що ОСОБА_1 , з яким укладено Договір № 8973781 від 25 квітня 2025 року ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» (одноразовий ідентифікатор 168411, час відправки позичальнику - 25 квітня 2025 року о 17:49:41, електронна пошта - far4_off@ukr.net).
Відповідно до копії довідки № КД-000046001 від 29 серпня 2025 року та копії платіжної інструкції/операції № 992d84f4-2a1c-464d-9e85-164675269e16, відповідач ОСОБА_2 25 квітня 2025 року на карту № НОМЕР_1 отримав грошові кошти в сумі 2500 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 10092,50 грн, з яких: 2500 грн - тіло кредиту, 2161,25 грн - відсотки, 431,25 грн - комісія та 5000 грн неустойка.
16 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено Договір факторингу № 16/09/25, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 18/09/25-1 від 18 вересня 2025 року, від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року на загальну суму 10092,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2161,25 грн - заборгованість за відсотками, 431,25 грн - заборгованість за комісією та 5000 грн заборгованість за пенею/неустойкою.
За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року за період з 17 вересня 2025 року по 27 вересня 2025 року становить 10092,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2161,25 грн - заборгованість за відсотками, 431,25 грн - заборгованість за комісією та 5000 грн заборгованість за пенею.
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу, відсотками та комісією.
Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 25 квітня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 8973781, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора: 168411, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 2500 грн, який він зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному договорі умовах (строк кредитування - 360 днів, процентна ставка - 0,95%/день, комісія за надання позики 17,25%.
Згідно Договору факторингу № 16/09/25 від 16 вересня 2025 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» відступило своє право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» та відповідно до Реєстру прав вимоги № 18/09/25-1 від 18 вересня 2025 року, від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року в розмірі 10092,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 2161,25 грн - заборгованість за відсотками, 431,25 грн - заборгованість за комісією та 5000 грн заборгованість за пенею/неустойкою.
Відтак, ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» як правонаступник та новий кредитор, вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 8973781 від 25 квітня 2025 року.
Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надав, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 2500 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 2161,25 грн та комісією - 431,25 грн необхідно задовольнити.
Щодо вимоги позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею.
Як вбачається з позовної заяви позивач окрім основної суми, відсотків та комісії просить стягнути з ОСОБА_1 за несвоєчасне виконання зобов'язання пеню в розмірі 5000 грн.
Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який триває і наданий час.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що вимога позивача у частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею в розмірі 5000 грн є необґрунтованою і до задоволення не підлягає.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Щодо стягнення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн та заявлено позовні вимоги про стягнення 10092,50 грн.
Судом задоволено позовні вимоги на суму 5092,50 грн, що становить 50,45% від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1221,90 грн.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно дозаконудосудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача подано до суду наступні документи: Договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року, укладений між адвокатом Ткаченко Ю. О. та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП»; витяг з акту № 1-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 22 вересня 2025 року; акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги; платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579935868.1 від 24 вересня 2025 року, ордер серії АХ № 1287256 від 03 вересня 2025 року про надання правової допомоги ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» адвокатом Ткаченко Ю. О. та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2099.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 4500 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за Договором кредитної лінії (надійний) № 8973781 від 25 квітня 2025 року в розмірі 5092 (п'ять тисяч дев'яносто дві) гривні 50 копійок, з яких: 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 2161 (дві тисячі сто шістдесят одна) гривня 25 копійок - заборгованість за відсотками та 431 (чотириста тридцять одна) гривня 25 копійок - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» 1221 (одну тисячу двісті двадцять одну) гривню 90 копійок судового збору та 4500 (чотири тисячі п'ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного заочного рішення 04 листопада 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь, код ЄДРПОУ 44280974.
Представник позивача: Ткаченко Юлія Олегівна, адреса: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 .
Головуючий суддя І. Т. Гармай