Справа № 163/1442/25
Провадження № 1-кп/163/199/25
05 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження №12025030000000220 про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст. 332 КК України,
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 подав скаргу на постанову слідчого про визначення слідчої групи, яка здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030000000220. У скарзі просив визнати постанову незаконною та скасувати її.
Скаргу обґрунтовано тим, що начальник відділу слідчого управління вийшов за межі наданих йому повноважень, утворюючи групу слідчих, оскільки відповідно до вимог кримінального процесуального закону органом досудового розслідування у даному випадку є слідче управління, а не його структурний підрозділ - слідчий відділ.
Слідчий відділ входить до структури слідчого управління і не є самостійним органом досудового розслідування чи органом Національної поліції в розумінні ст. 38 КПК України, а тому не наділений правом приймати процесуальні рішення, зокрема - постанови про створення групи слідчих.
Таким чином, постанова про призначення групи слідчих, винесена керівником слідчого відділу, прийнята неналежним суб'єктом владних повноважень і не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, що свідчить про її незаконність та підлягає скасуванню.
Адвокат ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні скаргу підтримав.
Обвинувачені та захисник ОСОБА_7 підтримали позицію захисника ОСОБА_6 .
Прокурор в задоволенні скарги просив відмовити.
Вирішуючи клопотання суд встановив таке.
Частиною другою статті 39 Кримінального процесуального кодексу України визначено повноваження керівника органу досудового розслідування. Зокрема, керівник органу досудового розслідування має право визначати слідчого або групу слідчих для здійснення досудового розслідування, а також змінювати групу слідчих у провадженні без обов'язку окремого відсторонення кожного з них.
Відповідно до частини першої статті 3 КПК України, терміни, що їх вжито у цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають визначене значення. Так, згідно з пунктом 8 частини першої цієї статті, керівником органу досудового розслідування є начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу або відділення органу Національної поліції, органу безпеки, а також їх заступники, які діють у межах наданих повноважень…
У контексті кримінального провадження що розглядається судом, таким органом Національної поліції є слідче управління, а не його окремий структурний підрозділ - слідчий відділ, який входить до складу управління.
Водночас стаття 38 КПК України визначає, що органами досудового розслідування є зокрема слідчі підрозділи органів Національної поліції.
Отже, у даному провадженні слідчий відділ, який є структурним підрозділом слідчого управління Національної поліції, визнається самостійним органом досудового розслідування згідно зі статтею 38 КПК України, незалежно від того, що він не є окремим органом Національної поліції, яким є слідче управління.
На підставі системного аналізу норм Кримінального процесуального кодексу України, суд приходить до такого висновку.
Слідчий відділ як структурний підрозділ слідчого управління Національної поліції є самостійним органом досудового розслідування, згідно з визначенням, наведеним у статті 38 КПК України. Як наслідок, керівник такого слідчого відділу є керівником органу досудового розслідування в значенні пункту 8 частини першої статті 3 КПК України.
Незважаючи на те, що законодавча техніка формулювання норм пункту 8 частини першої статті 3 КПК України не відзначається належною чіткістю, системне тлумачення зазначеної норми у взаємозв'язку зі статтею 38 КПК України (яке вимагає розглядати поняття «керівник органу досудового розслідування» ширше, ніж це формально визначено, включаючи до нього керівників усіх слідчих підрозділів, зазначених у статті 38 КПК України, а не лише вищих ланок управління.) дає підстави для висновку, що до органів досудового розслідування належать як слідчі управління, так і слідчі відділи та відділення, які є їх структурними складовими частинами.
Згідно зі статтею 39 Кримінального процесуального кодексу України, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування групою слідчих - старшого групи, який керуватиме діями інших слідчих, визначає керівник органу досудового розслідування.
За обставинами даної справи начальник відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області, який є керівником органу досудового розслідування, правомірно - з огляду на службову доцільність організації слідства - виніс постанову від 19.03.2025 року про створення групи слідчих. Зазначені дії не виходять за межі наданих йому процесуальних повноважень, передбачених КПК України.
Зважаючи на викладене, у задоволені скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 309, 314,315, 372, 376 КПК України, суд
У задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 на постанову начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області від 19.032025 року про створення групи слідчих, відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя ОСОБА_1