Справа № 163/2121/25
Провадження № 2/163/527/25
04 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У позовній заяві директор ТОВ «Коллект Центр» просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 101307982 від 13 серпня 2021 року в загальній сумі 58626 гривень.
Вимоги обґрунтовано тим, що 13 серпня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 101307982, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в сумі 8 000 грн на 15 днів зі сплатою відсотків та комісії. 30 листопада 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 30-11-65, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за укладеним з ОСОБА_1 договором № 101307982 від 13.08.2021 року. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі за укладеним із ОСОБА_1 договором споживчого кредиту. Строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконав свої зобов'язання, грошові кошти не повернув, проценти за користування коштами не сплатив. Станом на день формування позовної заяви, з урахуванням принципу розумності, співмірності і пропорційності, заборгованість відповідача за кредитним договором складає 58626,00 грн, з яких: за тілом - 7600,00 грн., за процентами на дату відступлення права вимоги - 49506,00 грн., заборгованість за комісією - 1520,00 грн.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 29 вересня 2025 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, жодних заяв на адресу суду не направляв.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи до суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК України, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.
13 серпня 2021 року ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали Договір про споживчий кредит № 101307982.
Умовами цього договору визначено наступний його предмет.
Кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором (п.1.1. договору).
Сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000,00 грн (п.1.2 договору).
Кредит надається строком на 15 днів з 13.08.2021 (строк кредитування) (п.1.3. договору).
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 28.08.2021 (п.1.4 договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 12520 грн (п.1.5 договору).
Комісія за надання кредиту: 1 520,00 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 договору).
Проценти за користування кредитом: 3 000,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 договору).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 договору).
Договір про споживчий кредит № 101307982 укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором V69123, відповідно до довідки ТОВ «Мілоан» .
Квитанцією LIQPAY №1733567708 стверджено здійснення 13 серпня 2021 року грошового переказу на виконання умов договору № 101307982 на картку відповідача 4149-49ХХ-ХХХХ-ХХ79 в сумі 8 000,00 грн.
30 листопада 2021 року ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 30-11-65, за умовами якого клієнт відступає факторові право грошової вимоги до боржників на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників.
Згідно із реєстром боржників до цього договору факторингу до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 101307982 в загальній сумі заборгованості 34686,00 грн., з яких: по тілу кредиту - 7600,00 грн.; по відсотках - 25566,00 грн.; по комісії - 1520,00 грн.
10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) уклали договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, за яким ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатку № 3.
Згідно із реєстром боржників до цього договору відступлення права вимоги до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 101307982 в загальній сумі заборгованості 67366,00 грн., з яких: по тілу кредиту - 7600,00 грн.; по відсотках - 58246,00 грн.; по комісії - 1520,00 грн.
Позивач, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності, просить стягнути заборгованість у розмірі 58626.00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7600.00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 49506.00 грн., заборгованість за комісією - 1520.00 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт укладення договору про споживчий кредит № 101307982 від 13 серпня 2021 року та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 8 000,00 грн доводиться матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Аналізуючи досліджені по справі письмові докази та заявлену позивачем суму кредитної заборгованості, суд дійшов висновку про її невідповідність умовам укладеного з відповідачем договору № 101307982.
Так, пункти 1.1, 1.3 та 1.4 договору в сукупності із графіком платежів, а також приймаючи до уваги паспорт споживчого кредиту № 101307982, чітко визначають строк кредитування - 15 днів, починаючи з 13.08.2021 року по 28.08.2021 року.
Про такий висновок свідчить й сама підписана сторонами анкета-заява на кредит № 101307982 від 13 серпня 2021 року, у якій відповідач ОСОБА_1 просив надати йому кредит в сумі 8000,00 грн. на 15 днів з 13.08.2021 року по 28.08.2021 року під 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом зі сплатою комісії. Сума до повернення 12520,00 грн.
Саме такі умови були погоджені ТОВ «Мілоан» по заяві відповідача ОСОБА_1 .
Із відомості про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 101307982, вбачається, що 08 вересня 2021 року відбулася сплата комісії за пролонгацію в сумі 400,00 грн, сплата тіла кредиту в сумі 400 грн та сплата процентів по кредиту в сумі 1784,00 грн.
У пункті 2.2.1 договору визначено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою, визначеною п.1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору.
За змістом п.3.4.2 договору позичальник має право здійснювати пролонгацію на умовах, передбачених цим договором.
У пункті 2.3 договору визначено, що пролонгація може відбуватися на пільгових умовах (п.2.3.1.1) або на стандартних (базових) умовах (п.2.3.1.2).
Проте в позовній заяві представник позивача не зазначив та із доданих матеріалів не вбачається на яких саме умовах (пільгових чи стандартних) відбулась пролонгація кредиту за укладеним з відповідачем кредитним договором.
Крім цього, як зазначено у п.2.3.1.1. договору, пролонгація на пільгових умовах здійснюється відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів, проте таких Правил до матеріалів позову не додано.
Отже, з огляду на вище вказане, у тому числі, визначені умови договору, зазначення кредитодавцем у відомості про сплату позичальником 400,00 грн. комісії за пролонгацію не є достатнім доказом на підтвердження цієї обставини.
Належних доказів того, що відповідач, як позичальник, вчинив певні дії, які б об'єктивно свідчили б про його добру волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту, до матеріалів позову не додано.
Крім того, з огляду на непогашення відповідачем первинної комісії в сумі 1520 грн. відповідно до умов договору (п.1.5.1), достатньо сумнівним є здійснення ним платежу на сплату ним частини нової комісії.
За таких обставин, суд не вбачає обґрунтованих підстав вважати, що після спливу визначеного у п.1.4 договору строку кредитування відбулася пролонгація кредиту.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Право кредитодавця ТОВ «Мілоан» нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 28 серпня 2021 року, у зв'язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця забезпечувалися частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, відповідно до вищенаведених законодавчих приписів, правового висновку Великої Палати Верховного Суду, умов кредитного договору, суд встановив підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про споживчий кредит № 101307982 від 13 серпня 2021 року в загальній сумі 9 936,00 грн, з яких: - по тілу кредиту - 7 600 грн., по процентах - 1 216 грн. та по комісії - 1120 грн.
При визначені такої суми заборгованості суд врахував зазначені первісним кредитором ТОВ «Мілоан» у відомості суми здійснених відповідачем платежів та зарахував їх в рахунок погашення заборгованості, а саме: по тілу кредиту: 8000 грн - 400 грн = 7600 грн; по процентах: 3000 грн - 1784 грн = 1 216 грн.; по комісії: 1520-400=1120 грн.
У частинах 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Зважаючи на встановлені фактичні обставини, відповідні їм правовідносини і наведені положення чинного законодавства, суд з викладених підстав і мотивів дійшов висновку про часткове задоволення позову.
До стягнення представник позивача також заявив 16000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження цих витрат до позову додано: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги № 989 від 01 серпня 2025 року до договору № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, підписану керівниками АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр», згідно з якою сторони погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , визначивши загальну ціну 16000 грн, до якої включено: надання усної консультації з вивчення документів - 4000 грн (2 години - вартістю 2000 грн за 1 год), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 12000 грн (3 годин - вартістю 4000 грн за 1 год); витяг з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31 серпня 2025 року, підписаний АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр», згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 16000 грн та за видами виконаних робіт відповідає заявці про надання юридичної допомоги.
Згідно зі ст.141 ЦПК України понесені судові витрати позивача слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог із розрахунку задоволення 16,95 % таких вимог.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит № 101307982 від 13 серпня 2021 року в загальній сумі 9936 (дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять шість) гривень, яку становлять:
7600 (сім тисяч шістсот) гривень заборгованості по тілу кредиту;
1216 (одна тисяча двісті шістнадцять) гривень заборгованості по процентах за користування кредитом;
1120 (одна тисяча сто двадцять) гривень заборгованості по комісії.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Коллект Центр» 410 (чотириста десять) гривень 60 копійок судового збору та 2 712 (дві тисячі сімсот дванадцять) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Коллект Центр»; місце знаходження - вулиця Мечнікова, буд.3, офіс 306, місто Київ; код ЄДРПОУ - 44276926;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуюча : суддя А.Л. Гайдук