Справа № 161/20014/25
Провадження № 2/161/6452/25
(заочне)
03 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Шестерніна В.Д.
за участю секретаря Мельник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
встановив:
І.Короткий зміст позовних вимог
29.09.2025 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у шлюбі, в якому у них народилася спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.02.2021 у справі №161/21200/20 шлюб між ними було розірвано.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2021 у справі №161/21194/20 стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 6 000 грн.
Дочка ОСОБА_4 вже досягла повноліття.
Діти проживають разом з матір'ю. На даний час суттєво зросли її витрати на утримання дитини у зв'язку із підвищенням прожиткового рівня на дитину відповідного віку.
На підставі викладеного позивач просила суд змінити спосіб стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 з твердої грошової суми на 1/4 частку від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
ІІ.Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
ІІІ.Процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників судового процесу
Ухвалою суду від 02.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Процесуальні перешкоди для розгляду справи за відсутності учасників судового процесу відсутні.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд здійснив заочний розгляд справи та ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
ІV.Фактичні обставини справи
Батьками дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_1 (мати) (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 19.03.2014, а.с. 4).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15.02.2021 у справі №161/21200/20 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 розірвано (а.с. 5).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2021 у справі №161/21194/20 вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі в розмірі 6 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, зокрема, починаючи з 22 грудня 2020 року і до досягнення старшою дитиною повноліття (а.с. 6-7).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 (акт обстеження умов проживання від 18.09.2025, а.с. 9).
V.Мотиви суду та застосоване законодавство
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частиною другою статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 180 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Такий висновок викладено у постанові ВСУ від 05.02.2014 у справі №6-143цс13.
За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.
Спільна дитина сторін ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 . Відповідач є батьком дитини та на нього покладено однаковий з позивачкою обов'язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини. Розмір аліментів в твердій грошовій сумі, що стягується за рішенням суду, є недостатнім для задоволення потреб дитини. Позивач вправі вимагати зміни способу присудження аліментів. Це, передусім, відповідатиме інтересам дитини. Стягнення аліментів на дитину в розмірі 1/4 частки доходу відповідача відповідатиме принципам розумності та справедливості і не становитиме для нього надмірного фінансового тягаря. У випадку виникнення умов, передбачених ст. 192 СК України, відповідач матиме право ініціювати питання про зміну розміру аліментів.
Отже, позовні вимоги слід задовольнити.
VI.Судові витрати
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 273, 280, 284, 354-355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які присуджені згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.02.2021 у справі №161/21194/20, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем та третьою особою до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне заочне рішення суду складено - 03.11.2025.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.Д. Шестернін