Справа № 156/1114/25
Провадження № 3/156/759/25
04 листопада 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 2 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце роботи - інше (згідно даних протоколу),
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - не з'явився,
захисник ОСОБА_1 - адвокат Колодійчук Н.В.,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України, особі роз'яснено,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
30.08.2025 року о 20:27 год. на дорозі Древині - Лугове поблизу с. Древині, гр. ОСОБА_1 керував трактором «ХТЗ», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності та порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Захисник Колодійчук Н.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , відповідно до копії ордера серії ВІ №1334537 від 16.09.2025 року, повідомила суд, що останній, з його слів, продовжує перебувати на лікуванні в КНП «Іваничівська БПЛ».
Проте суд зауважує, що жодних доказів на підтвердження цього суду надано не було, останні документи, що долучені до матеріалів справи, які стосуються амбулаторного лікування ОСОБА_1 датовані ще жовтнем 2025 року.
Враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , відповідно до ч.2 ст. 268 КупАП, не є обов'язковою, докази, на підтвердження поважності причин відсутності в судовому засіданні відсутні, інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності представляє його захисник, суд прийшов до висновку про можливість проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення, без його участі. Крім цього, суд звертає увагу, що справа призначається до розгляду в четверте, однак ОСОБА_1 в жодне судове засідання не з"явився.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Колодійчук Н.В., 04.11.2025 року подала на адресу суду клопотання про виклик уповноваженої особи, яка складала процесуальні документи відносно ОСОБА_1 , оскільки на її думку, у поліцейської Петровської Ю.М. були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Під час судового засідання, суд дослідивши вище зазначене клопотання, постановив відмовити у задоволенні такого, оскільки, на думку суду, не доцільно викликати працівника поліції ОСОБА_2 для повторення/підтвердження нею обставин та причин зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , які зафіксовані у відеозаписах долучених до матеріалів справи із бодікамери працівника поліції.
Також захисник ОСОБА_1 - адвокат Колодійчук Н.В. 04.11.2025 року подала на адресу суду клопотання про закриття адміністративного провадження по справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку визначеному ст.130 КУпАП. У клопотанні зазначила, що у ОСОБА_1 не було виявлено жодної ознаки алкогольного сп'яніння, яка була зазначена працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення. На ОСОБА_1 працівник поліції здійснювала тиск, у вигляді погрози фізичною розправою та кайданками, поліцейський погрожував водієві затриманням, через той факт, що останній не пам'ятав свого прізвища, імені та по-батькові. Також адвокат звертає увагу суду, що у матеріалах справи, а саме у направленні на медичний огляд водія т/з, час заповнення документа - 20:35 год., однак при дослідженні відеозаписів, у цей же час відбувається розмова водія з працівником поліції, у матеріалах справи зазначена різна адреса проживання водія, а саме АДРЕСА_1 у протоколі, а у всіх інших документах вул. Шкільна 40. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його право на правничу допомогу, що являє собою його грубе порушення прав.
У судовому засіданні захисник Колодійчук Н.В. підтримала своє клопотання про закриття провадження у справі посилаючись на доводи наведені у клопотанні.
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч.ч.1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.2 Загальних положень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735: огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.3 ч.1 зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: - запах алкоголю з порожнини рота; - порушення координації рухів;- порушення мови;- виражене тремтіння пальців рук; - різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;- поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 частин 1 визначено, що огляд проводиться двома альтернативними способами: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи
Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Протокол серії ЕПР 1 № 438839 від 30.08.2025 року складений уповноваженою на те посадовою особою, в межах наданих їй повноважень, відповідає вимогам ст.ст. 255, 256 КУпАП та в силу ст. 251 КУпАП є доказом у справі.
Встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується такими дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 438839 від 30.08.2025 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП;
- рапортом ЄО №4805 від 30.08.2025 року в якому зазначено, що 30.08.2025 року о 21:18 год. було зупинено т/з під керуванням ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій - відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 до КНП «Іваничівська БПЛ» не доставлявся, медичний огляд не проводився;
- рапортом поліцейського СРПП ВПД №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Ю. Петровської;
- зобов'язанням до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №438839 від 30.08.2025 року;
- відеозаписами на оптичному диску DVD-R на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом (трактором) та був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, а саме причіп до трактора не був зареєстрований, номерний знак на ньому був відсутній. Під час перевірки документів та встановлення особи, водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в останнього вбачалися такі ознаки, а також було роз'яснено наслідки відмови від проходження медичного огляду. ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (02:03 хв. - 02:05 хв. відео №00000_00000020250830202550_0018А). Водієві роз'яснили його права, в тому числі право на правову допомогу та повідомили, що на нього буде складатися протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, суду не скеровував.
Твердження захисника ОСОБА_1 - адвоката Колодійчук Н.В. про те, що у ОСОБА_1 не було виявлено жодної ознаки алкогольного сп'яніння, яка була зазначена працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення спростовується відеозаписом №00000_00000020250830202555_0018А, 01:19 хв. - 01:27 хв., де працівник поліції чітко зазначила, які вона вбачає ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що « ОСОБА_3 керував трактором «ХТЗ», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає дійсності та порушення мови».
Суд звертає увагу на п.2 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Твердження захисника Колодійчук Н.В. про те, що на ОСОБА_1 здійснювався тиск працівником поліції не заслуговують на увагу, оскільки на законну вимогу працівника поліції, водій умисно не надав свої дані для встановлення особи, на що працівником поліції було повідомлено про наслідки такої відмови та вчинення нею необхідних заходів для встановлення його особи.
Крім цього, на переконання суду, помилка в документах, а саме у направленні на медичний огляд водія т/з, в частині часу його заповнення та різні адреси проживання ОСОБА_1 , не спростовують зафіксований факт відмови останнього пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на законну вимогу працівника поліції та не впливають на склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його право на правничу допомогу спростовується відеозаписом №00000_00000020250830202555_0018А, 08:05 хв. - 08:30 хв.
Отже, проаналізовані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, і доводять вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і його винуватість.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
ІV. Накладення адміністративного стягнення
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, суддею враховано також характер вчиненого правопорушення, яке містить в собі суспільно-небезпечне діяння: дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжких імовірних наслідків; дані про особу та майновий стан, ступінь його вини, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, поведінку правопорушника під час та після вчинення правопорушення та вважає необхідним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн.
Згідно з довідкою поліцейського РПП СПД №2 (сел. Іваничі) Володимирського РВП у Волинській області Ю. Петровської, встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.02.2013 року.
Отже, суд застосовує щодо ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
V. Судові витрати
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, однак враховуючи, що відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Оскільки ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності (довічну), про що свідчить у матеріалах справи копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №751127, суд не вбачає підстав для звернення судового збору з останнього.
Керуючись ч.1 ст.130, ст.ст. 9, 33, 34, 35, 40-1, 256, 283, 284 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути, в порядку примусового виконання цієї постанови, з ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Строк пред'явлення постанови для виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя М.О. Федечко