Справа №: 947/1938/25 Провадження № 2/486/882/2025
05 листопада 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - в режимі відеоконференції,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду клопотання про прийняття зустрічної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
У провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 80630 грн. та моральної шкоди у розмірі 200000 грн., а також витрат пов'язаних з наданням правової допомоги у розмірі 20000 грн. та судового збору.
30.05.2025 представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву про стягнення заборгованості за договорами позики та просить прийняти зустрічний позов до спільного розгляду з первісним.
В зустрічному позові просить стягнути з відповідача на користь позивача борг за договором позики від 12.11.2025 року в сумі 1000 доларів США або 41675,80 гривень; борг за договором позики від 13.11.2025 року в сумі 40000,00 грн., 3% річних у розмірі 625,00 грн., інфляційних витрат у розмірі 2289,69 грн, а всього 42914,69 грн.; судові витрати у розмірі 20000,00 грн.
У підготовчому засіданні представник відповідача просив зустрічний позов прийняти до спільного розгляду з первісним позовом.
Позивач та представник позивача у підготовчочу засіданні заперечували проти прийняття зустрічного позову для розгляду з первісним позовом.
Відповідач у підготовче засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не заявила.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали первісного та зустрічного позовів, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
За змістом вищезазначених норм процесуального права, умовами прийняття зустрічного позову є те, що зустрічна позовна заява повинна бути подана до суду в строк, встановлений ст. 193 ЦПК України, а також доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.
За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Суддя додатково звертає увагу на правові висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19), постанові Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі №638/6226/21 (провадження №61-9559св23) в яких суд виснував, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача.
Зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.
Зазначене відповідає правовим висновкам зазначеним в постанові Верховного Суду у справі № 369/12814/22 від 17 січня 2024 року.
Суддя зазначає, що предметом розгляду справи за первісним позовом є стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, при цьому зустрічні позовні вимоги мають інший предмет спору, а саме стягнення боргу за договорами позики.
У даному випадку, зустрічний позов не має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, вимоги за первісним та зустрічним позовом не є взаємопов'язаними.
Отже, враховуючи те, що спільний розгляд первісного позову та зустрічної позовної заяви не є доцільним, умови прийняття судом зустрічного позову відсутні, а також це лише сприятиме затягуванню часу, правовідносини не пов'язані між собою та не є взаємовиключними, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду разом з первісним позовом, однак це не позбавляє відповідача права звернутись до суду з зазначеним позовом в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 194, 260 ЦПК України, суд,
Відмовити в прийняті зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики.
Роз'яснити позивачу за зустрічною позовною заявою, що відмова у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом не перешкоджає зверненню із зазначеним позовом до суду на загальних підставах.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути відповідачу.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Волощук