Справа № 515/1145/25
Провадження № 2/515/1488/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
04 листопада 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
01 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») через свого представника Я. Сердійчука звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, який обґрунтовано таким.
29 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») укладено договір №3732962 за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 11000,00 грн на узгоджений у договорі строк, з можливою пролонгацією на стандартних (базових) умовах, що не може перевищувати 60 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у сумі 2807,00 грн за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, базовою процентною ставкою за користування кредитом 5,0% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та комісій за надання кредиту.
26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено Договір факторингу №26-07/2024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №3732962 від 29 грудня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .
Відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на день формування позову становить 29427,20 грн, з яких: 11000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17657,20 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 770,00 грн - заборгованість за комісіями.
Позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість за договором, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та 13 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача Я. Сердійчук у позовній заяві просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи заперечень не мав.
Представник позивача Поляков О. у позовній заяві просив про розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи заперечень не мав.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою «вручено». У своїй заяві від 15.09.2025 року просив розгляд справи, призначений на 15.09.2025, відкласти, позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основної суми заборгованості, не погодився із сумою стягнення процентів за кредитним договором та витрат на правову допомогу (вх. № 4743/25-Вх 15.09.2025). Відзив на позов не надав.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутність її учасників.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого.
Судом встановлено, що 29 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3732962, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 11 000,00 грн на строк 29 днів до 27 січня 2022 року зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 770,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 % від суми кредиту одноразово, та процентів за користування кредитом в сумі 2807,20 грн, які нараховуються за ставкою 0,88 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.28-32).
Відповідно до п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
За умовами п.2.3.1 Продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Умови пролонгацій узгоджені сторонами у п.2.3.1.1 та п.2.3.1.2.
При цьому, пролонгація на пільгових умовах передбачає вчинення позичальником дій, зокрема сплати комісії за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці у п.2.3.1.1. Договору.
За умовами п.2.3.1.2. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Згідно з п.4.2. кредитного договору, у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6. договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором U48357 від 29 грудня 2021 року, що відповідає ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.56).
Перед підписанням Договору, 29 грудня 2021 року відповідач заповнив Анкету-заяву на кредит №3732962, де зазначив власні персональні дані, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, паспортні дані, номер картки платника податків, а також адресу, номер телефону (а.с.50).
Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту та ознайомлено з графіком платежів за договором про споживчий кредит № 3732962 від 29 грудня 2021 року (а.с. 49).
ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов'язання за кредитним договором, надало 29 грудня 2021 року відповідачу кредит у сумі 11 000,00 грн шляхом здійснення онлайн транзакції на карту НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ ФК «Елаєнс» від 11 липня 2025 року (а.с.57).
26 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу №26-07/2024, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі й за кредитним договором № 3732962 від 29 грудня 2021 року, укладеним із ОСОБА_1 (а.с.13-18).
Згідно з Реєстром боржників за ОСОБА_1 станом на 26 липня 2024 року рахується заборгованість за кредитним договором у розмірі 29427,20 грн, з яких: 11 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 17657,20 грн - заборгованість за відсотками, 770,00 грн - заборгованість по комісії (а.с. 26-27), що відповідає розрахунку заборгованості, наданому ТОВ «Факторинг Партнерс» станом на 21 липня 2025 року (а.с.68-69).
Згідно із відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №3732962 від 29 грудня 2021 року, відповідач продовжував користуватися кредитними коштами після закінчення строку кредитування - 29 днів, відповідно загальний строк кредитування за Договором продовжився спочатку на пільгових, а після цього на стандартних (базових) умовах. Станом на 04 березня 2022 року заборгованість відповідача за кредитним договором склала 29427,20 грн, з яких: 11 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 17657,20 грн - заборгованість за відсотками, 770,00 грн - заборгованість по комісії.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
При цьому, в ч. 1ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст.3 Закону України«Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зіст. 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з розрахунками ТОВ «Факторинг Партнерс» за відповідачем станом на 21 липня 2025 року рахується заборгованість за кредитним договором №3732962 від 29 грудня 2021 року у розмірі 29427,20 грн, з яких: 11000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17657,00 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 26 липня 2024 року, 770,00 грн - заборгованість за комісіями, сума погашень відсутня (а.с.69);
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач виконав зобов'язання за кредитним договором, видав відповідачу кредит у сумі та на умовах, передбачених кредитними договорами, натомість відповідач допустив порушення зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті процентів у встановлений у договорах строк.
Вказані обставини відповідач не спростував, доказів виконання зобов'язання за кредитним договором не надав, позовні вимоги у цій частині визнав.
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, її погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості, виходячи з розрахунків позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами обґрунтовані та підлягають до задоволення у загальному розмірі 29427,20 грн, з яких: 11000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 17657,20 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 770,00- заборгованість за комісіями.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує таке.За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, укладеного ТОВ «Факторинг Партнерс» з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс», перелік послуг та їх ціни, заявку про надання юридичної допомоги №209 від 02 червня 2025 року, якою погоджено надання позивачу правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 год. на суму 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 год. на суму 9000,00 грн, та витяг з Акту №13 про надання юридичної допомоги від 30 червня 2025 року (а.с.41-43,45,47-48).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, тому суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 6422,40 грн, з яких: 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит в розмірі 29427,20 грн, а також 6422,40 грн судових витрат.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст.4,13,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, адреса місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, заборгованість за договором № 3732962 від 29 грудня 2021 року у розмірі 29427,20 грн (двадцять дев'ять чотириста двадцять сім грн 20 к), з яких: заборгованість за тілом кредиту 11 000,00 грн; заборгованість по процентам 17657,20 грн, заборгованість за комісіями в розмірі 770 (сімсот сімдесят) гривень, а також 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 к.) судового збору та 3000,00 грн (три тисячі грн 00к.) понесених витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти частини позовних вимог про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04 листопада 2025 року.
Суддя В.О. Луцюк