Справа № 513/411/25
Провадження № 2-о/513/64/25
Саратський районний суд Одеської області
05 листопада 2025 року ратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Миргород В.С.,
при секретарі Аркуші І.О.,
розглянувши в приміщенні суду в смт Сарата Одеської області, в порядку окремого провадження цивільну справу №513/411/25 за заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Вельчевої Наталі Михайлівни, заінтересовані особи: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Міністерство оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд -
В проваджені суду знаходиться цивільна справа №513/411/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Міністерство оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року призначено розгляд справи у порядку окремого провадження.
Ухвалою суду від 23 липня 2025 року на клопотання представника заявниці - адвокат Вельчевої Н.М., витребувано від Саратського відділу ДРАЦС у Білгород-Дністровському районі Одеської області витяг з реєстру актів цивільного стану про шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
На виконання ухвали суду від 23 липня 2025 року через канцелярію суду, надійшла інформація від Саратського відділу ДРАЦС у Білгород-Дністровському районі Одеської області (Вх. № 5434/25-Вх від 12.09.2025 р.).
30 квітня 2025 року через систему «Електронний суд від представника Міністерства оборони України» Дубчака Д.В., надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, яке вмотивовано тим, що заява містить ознаки позовного провадження, оскільки наявний спір про право на грошове забезпечення (Вх. № 2805/25-Вх від 30.04.2025 р.).
05 листопада 2025 року через канцелярію суду представником заявника - адвокатом Вельчевою Н.М. до суду подано заяву щодо залишення заяви про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у справі №513/411/25, без розгляду (Вх.№6566/25-Вх від 05.11.2025 р.).
Представник Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. До суду надійшла заява про слухання справи у відсутність їх представника та просять прийняти законне рішення по справі № 513/411/25 (Вх.№2437/25-Вх від 16.04.2025 р.).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути заяву про залишення позову без розгляду за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами другою-третьою цієї статті встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить, зокрема, диспозитивність.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis п.33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», п.53 рішення ЄСПЛ від 08квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена.
Отже, виходячи з аналізу положень статей 12, 13, 43, 49, 257 ЦПК України, можна дійти висновку, що заявник має право подати заяву про залишення заяви без розгляду, у зв'язку з чим виключно заявнику належить право вибору характеру своїх процесуальних дій: залишити заяву без розгляду, чи закінчити судовий розгляд справи.
Оскільки заявник користуючись своїм правом самостійно, відповідно до вимог ст.ст.13,49 ЦПК України, на ініціювання заяви про залишення без розгляду заяви, через свого представника адвоката Вельчеву Н.М. просить залишити заяву без розгляду, що не суперечить чинному законодавству, суд знаходить, що заяву слід залишити без розгляду.
Підстав для відмови в прийнятті заяви про залишення заяви без розгляду судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.257 ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Саратська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області, Міністерство оборони України про встановлення факту проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір, сплачений згідно квитанції № 0417-0626-0468-9220 від 17 березня 2025 року в сумі 605 грн. 60 коп.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання протягом п'ятнадцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Суддя В. С. Миргород