Справа № 513/1044/25
Провадження № 2/513/869/25
Саратський районний суд Одеської області
05 листопада 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Рязанової К.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в с.Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 811986858 від 17 липня 2023 року у розмірі 38509,66 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 17 липня 2023 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 811986858 на суму 7700,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5S8R6. Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 7700,00 грн 17 липня 2023 року на банківську карту № 5363-54XX-XXXX-1931 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
Отже, Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжним дорученням.
28 листопада 2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 254 від 17 жовтня 2023 року, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
19 грудня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/1224-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 2 від 19 грудня 2024 року до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 811986858. Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04 червня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 38 509,66 грн.
Ухвалою Саратського районного суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкова М.С. у судове засідання не з'явилася, у прохальній частині позовної заяви просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на їх задоволенні наполягає, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак причини своєї неявки суду не повідомив, заяв та клопотань не подавав.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзиву.
За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Отже, суд ухвалив провести заочний розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі наявних матеріалів.
У зв'язку з неявкою сторін в судове засідання суд ухвалив, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 17 липня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 811986858, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 7700,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, розміру і типу процентної ставки, що передбачені умовами кредитного договору.
17 липня 2023 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту до договору № 811986858 від 17 липня 2023 року.
Як вбачається з довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», позичальник ОСОБА_1 підписав договір одноразовим ідентифікатором MNV5S8R6, 17 KBGYZ 2023 року о 15:02:35.
За платіжним дорученням № e5b4b331-e7e8-4asb-b2a2-8071fabd21d1 від 17 липня 2023 року ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 7700,00 грн на рахунок № 5363-54ХХ-ХХХХ-1931.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язався відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором.
28 листопада 2019 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, строк дії якого закінчується 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2021 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, де сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно.
31 грудня 2022 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, сторони домовилися продовжити строк Дії Договору до 31 грудня 2024 року, у зв'язку з чим погодили внести зміни до п. 8.2 Договору, замінивши в ньому попередню дату новою - «31 грудня 2024 року».
19 грудня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» був укладений договір факторингу № 19/1224-01, строк дії Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору, та закінчується 31 грудня 2024 року.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 811986858 від 17 липня 2023 року.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04 червня 2025 року за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 38 509,66 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Отже, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Отже, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за договором № 811986858 від 17 липня 2023 року в розмірі 38509,66 грн.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги договору, суд, оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, вважає необхідним позов в цій частині задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором № 811986858 від 17 липня 2023 року за тілом кредиту в розмірі 7699,59 грн.
Позивачем, окрім суми стягнення за основним боргом, заявлена до стягнення сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Як вбачається з укладеного договору, позичальник має сплачувати, визначені у Договору кредитодавцю проценти за користування кредитом.
Відповідно до п.п.8.1, 8.2, 8.3, 8.3.1, 8.3.2, 8.4 Розділу 8 Договору, за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання Позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування Кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 16 серпня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 573,050 (п'ятсот сімдесят три цілих п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,570 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка). У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 16 серпня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 572,200 (п'ятсот сімдесят дві цілих дві десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,570 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,980 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Отже, заборгованість за тілом кредиту становить 7699,59 грн, а оскільки ОСОБА_1 не сплачував відсотки за користування кредитними коштами, заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом становить 30810,07 грн.
З урахування встановлених обставин даної справи, суд дійшов до висновку, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.
Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання ним кредитних коштів у розмірі заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.
Суд, оцінивши докази у справі в їх сукупності, доходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення.
Щодо стягнення з відповідача витрат в сумі 7000 грн за надання правничої допомоги, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Із додаткової угоди № 25770846992 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року клієнт доручив, а адвокатське бюро приймає на себе обов'язок надавати юридичну допомогу, в тому числі по ОСОБА_1 .
Із акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року), який підписаний сторонами договору, адвокатом наведено перелік виконаних робіт з урахуванням витраченого часу на суму 7000 грн.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, не підтвердженими належними та допустимими доказами та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про зменшення заявлених судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат у розмірі 3000 грн.
Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2422,40 гривень, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в силу ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 141, 247, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 811986858 від 17 липня 2023 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» в розмірі 38509 (тридцять вісім тисяч п'ятсот дев'ять) гривень 66 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати за надання правничої допомоги в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, м. Київ, 01024, код в ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя К. Ю. Рязанова