Справа № 522/12552/24
Провадження по справі № 1-кп/522/1004/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси № 133, на підставі обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162510000739 від 03.06.2024 року стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , -
Викладення обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно якого в суді слухалося кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та достовірно знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.05.2024 № 3684-IX продовжено з 14.05.2024 строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» № 2117-ІХ від 03.03.2022 року, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 02.06.2024 року о 20 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сиділи на лавці біля магазину «Ненажера» за адресою: м. Одеса, Леонтовича, 10, де побачили раніше не знайому їм ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка виходила із магазину та в руках тримала свій гаманець із речами, в цей час у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання ОСОБА_3 обрав гаманець належний ОСОБА_8 та майно, яке знаходилося в ньому.
Для реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_3 діючи умисно повідомив ОСОБА_7 , що необхідно йти, цим самим прослідував за ОСОБА_8 , яка перейшла по пішохідному переході через вул. М. Арнаутська, та дійшовши до будинку №12 за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, в цей час ОСОБА_7 зупинився, а ОСОБА_3 побіг слідом за потерпілою з метою відкритого викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, підбігши позаду, швидко зорієнтувавшись, різко, шляхом ривку, вирвав із її рук гаманець синьо-чорного кольору, який матеріальної цінності для потерпілої не становить, в якому знаходилися належні ОСОБА_8 речі, а саме: 124 гривні, пенсійне посвідчення інваліда на її ім'я, один навушник з кейсом Redmi Buds 4 lite, IMEI НОМЕР_1 , вартість 800 грн., мобільний телефон «Samsung Galaxy A34 SG2, в корпусі срібного кольору в прозорому силіконовому чохлі, IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , вартістю 12000 гривень, банківська карта «Приватбанку» № НОМЕР_4 , та помада з пилочкою для нігтів, які матеріальної цінності для потерпілої не мають, та почав втікати за кут будинку, де в цей час його чекав ОСОБА_7 .
Відкрито заволодівши вказаним чужим майном та завдавши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду в розмірі 12924 гривень, ОСОБА_3 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кваліфіковано ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, визнав в повному обсязі, підтвердив обставини кримінальних правопорушень, які викладені в обвинувальному акті та пояснив суду таке. В день, коли сталася подія, точну дату, час та місце не назвав, він пішов з товаришем прогулятися, випити каву. Він підтвердив, що біля магазину «Обжора» навмисно вирвав сумку у потерпілої, а речі які були у ній, викинув у лиман.
Просив суд суворо його не карати, врахувати його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні та призначити йому найбільш м'яке покарання.
Прокурор просив визнати виним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 років позбавлення волі; на підставі ст. 71 КК України, приєднавши частково невідбуту частину покарання, призначеного вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2024 року остаточно призначити покарання у виді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
Захисник в судовому засіданні просила суд врахувати особу її підзахисного, його щире каяття та призначити йому найбільш м'яке покарання, з урахуванням положень ст. 69 КК України.
При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини кримінального провадження, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.
Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та суд кваліфікує їх за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
Мотивування прийнятого рішення.
При визначенні мотивів призначення покарання суд керується таким.
Відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, проживаючого в місті Одеса, відомості щодо перебування обвинуваченого у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку в матеріалах кримінального провадження відсутні, раніше судимий, який позитивно характеризується за місцем проживання, проживає разом з батьком.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , судом не встановлено.
Санкцією ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є раніше судимий, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі.
Судом встановлено, що вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2024 року ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2021 року (справа №760/26543/17, провадження № 51-3600 кмо 20), якщо до особи, котра вчинила кримінальне правопорушення, вироком суду було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших злочинах, вчинених до постановлення цього вироку, в таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись в залежності від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, на момент постановлення нового вироку, і яке рішення приймає суд у новому вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально виконуються самостійно.
З урахуванням наведеної судової практики, суд дійшов висновку, ОСОБА_3 остаточно слід призначити до відбування покарання у виді 7 років позбавлення волі за даним вироком, а попередній вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2024 року слід виконувати самостійно.
Саме таке покарання суд вважає законним, пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.
Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З урахуванням наведеного підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.2024 року стосовно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який неодноразово продовжено під час судового розгляду.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , до набрання даним вироком законної сили необхідно залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення у період із 11.06.2024 року по день набрання даним вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі по день набрання вироком законної сили включно.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог глави 8 Розділу І КПК України.
Цивільний позов потерпілими у даному кримінальному провадженні не заявлявся. Судові ви трати відсутні.
Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 63, 65, 72, 186 КК України, ст. 100, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, -
Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Призначити ОСОБА_3 , покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 (сім) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк його попереднього ув'язнення у період із 11.06.2024 року по день набрання даним вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі по день набрання вироком законної сили включно.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , до набрання даним вироком законної сили - залишити без змін.
Вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 20.09.2024 року яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, - виконувати самостійно.
Цивільний позов не заявлено. Судові витрати відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-цифровий диск, на якому міститься відеофайл з камер відеоспостереження з магазину «Обжора», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, 10 від 02.06.2024 року, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.
Суддя Приморського районного
суду м. Одеси ОСОБА_10