Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/2416/25
Провадження №1-кп/945/637/25
05 листопада 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , в спрощеному провадженні розглянув обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами у кримінальному провадженні №12025153260000062 від 14 вересня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Анатолівка Березанського району Миколаївської області, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, офіційно працюючого на посаді садівника ФОП « ОСОБА_3 », зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування встановлено, що 01.09.2025 році у ОСОБА_2 виник протиправний умисел на вчинення кримінального проступку, а саме - на пособництво в підробленні посвідчення водія, з метою подальшого його використання у власних потребах. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_2 у мережі Інтернет знайшов оголошення про виготовлення даних посвідчень, після чого перейшов за посиланням у чат-бот месенджеру «Телеграм», де при спілкуванні з невстановленою особою, надав останній свої анкетні дані, копії особистих документів та зразок особистого підпису. У подальшому, після сплину кількох днів, а саме - 12.09.2025 ОСОБА_2 на відділенні «Нової Пошти» отримав готове підробне посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплативши за нього грошові кошти у сумі 17 000 грн.
13.09.2025 близько 21:10 год. (точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим) поблизу с. Половинки Миколаївського району, Миколаївської області, на 120 км автодороги М-14 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ), за порушення правил дорожнього руху, працівниками Управління патрульної поліції в Миколаївській області був зупинений транспортний засіб ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх карність, знаючи достовірно, що наявне у нього посвідчення водія, отримане всупереч встановленому законом порядку, ОСОБА_2 пред'явив працівникам поліції завідомо підроблене посвідчення водія, серії та номеру НОМЕР_1 на ім?я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ці обставини встановлені органом досудового розслідування і не оспорюються учасниками кримінального провадження.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за першим епізодом за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України - пособництво в підробленні офіційного документу та за другим епізодом за ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документу.
Прокурор на підставі ч.1 ст. 302 КПК України скерував до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Суду були надані: заява від обвинуваченого ОСОБА_2 , підписана у присутності захисника ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
У силу ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Частиною 1 ст. 382 КПК України унормовано, що суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому ч. 4ст. 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали й ухвалює вирок.
З огляду на викладене суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних проступків без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно із ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як роз'яснено в п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд ураховує характер та суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого.
Так, суд бере до уваги, що вчинені кримінальні правопорушення згідно зі ст. 12 КК України відносяться до кримінального проступку, ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, даних про одруження та утримання неповнолітніх дітей матеріали кримінального провадження не містять.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Згідно із ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Ураховуючи викладене, суд виходячи із доктрини судової дискреції, цілей та принципів права, загальних засад судочинства, а також мотиви та мету вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, є співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у зазначеному кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат, пов'язаних із залученням експерта на проведення судової технічної експертизи документів в сумі 2 674, 20 грн, які підтверджені документально та підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України, попередньо знявши арешт, накладений слідчим суддею у справі № 945/2070/25.
Підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили чи інших заходів забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого суд не вбачає.
Керуючись статтями 369, 370- 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,
постановив:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн (одна тисяча сімсот ) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із залученням експертів на проведення судової технічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/115-25/15506-ДД від 25.09.2025) в сумі 2 674 грн 20 коп.
Арешт, накладений на посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі № 945/2070/25 - скасувати.
Речовий доказ - посвідчення водія серії та номеру НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Миколаївської області. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_5
05.11.2025