Справа № 945/2966/24
Провадження № 1-кп/945/472/25
Іменем України
05 листопада 2025 року Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ;
прокурора ОСОБА_3 ;
захисника ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з розгляду кримінального провадження №62023150010001329 від 20.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання експерта,
встановив:
У провадженні Миколаївського районного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 вересня 2025 року строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 06 листопада 2025 року включно з визначенням розміру застави у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
05.11.2025 до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово-психіатричної експертизи, зокрема: медичну картку амбулаторного хворого лікаря-психіатра із СІЗО.
Прокурором під час судового засідання було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» стосовно ОСОБА_5 , на обґрунтування якого зазначено про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказане клопотання просив задовольнити з мотивів, викладених у ньому.
Проти витребування медичної картки лікаря-психіатра амбулаторного хворого ОСОБА_5 не заперечував.
Захисник у судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 вказав на надуманість ризиків, на які посилався прокурор, проте не заперечував проти продовження строків тримання під вартою, покликаючись на фізичний та психічний стан підзахисного та враховуючи те, що необхідно отримати висновки судової психологічної експертизи, проведення якої триває. Проти витребування із СІЗО медичної документації не заперечував.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою думку не висловив.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, з питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 суд дійшов до наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за санкцією якого можливе призначення покарання безальтернативно у вигляді «позбавлення волі» строком до 12 років.
На даний час у кримінальній справі призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, яка знаходиться на виконанні експертів Миколаївської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України».
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховування від суду. Так, останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років. Зазначена обставина сама пособі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
При оцінці наявності ризику переховування суд також враховує ту обставину, що матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей щодо наявних міцних соціальних зав'язків обвинуваченого, що могло би гарантувати присутність обвинуваченого в межах м. Миколаєва. Крім того, ОСОБА_5 має місце реєстрації в іншій області, де тривалий час і проживав: АДРЕСА_1 . Наведене створює обґрунтовані побоювання, що обвинувачений у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією, зможе переховуватись від суду, оскільки достатні стримуючі фактори відсутні.
При вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до ОСОБА_5 у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; репутацію обвинуваченого; відсутність жодних відомостей про міцність соціальних зв'язків, що ставить під сумнів можливість належного виконання обов'язків обвинуваченим; судом також враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого.
Підстав для поміщення ОСОБА_5 до психіатричної медичної установи на даний час у суда не має. З метою визначення психічного стану здоров'я ОСОБА_5 , необхідності застосування до нього примусового лікування, призначено та триває проведення амбулаторної судової психіатричної експертизи. Доказів того, що стан здоров'я ОСОБА_5 перешкоджає подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства суду не надано, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосовано з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкриміновано та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених статтями 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу і не перестали існувати, а застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, не передбачене ч. 8 ст. 176 КПК України.
При обчисленні строку продовження запобіжного заходу суд враховує, що ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05 вересня 2025 року запобіжний захід був продовжений до 06 листопада 2025 року включно. За таких обставин, строк продовження дії запобіжного заходу слід рахувати з 06 листопада 2025 року.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, розмір застави залишити у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
Щодо витребування медичної документації для задоволення клопотання експерта суд дійшов такого.
Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Визначення психічного стану обвинуваченого відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України є обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать, у тому числі відомості, які можуть становити лікарську таємницю.
З метою забезпечення повного і об'єктивного розгляду кримінального провадження та проведення судово-психологічної експертизи, а також враховуючи, що експерт відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК України позбавлений можливості самостійно отримувати та збирати матеріали для проведення експертизи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання експерта, та з цією метою витребувати медичну документацію, що становить лікарську таємницю.
На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 162, 176-178, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд
постановив:
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на 60 діб до 04 січня 2025 року включно, що є не більше ніж 60 днів з дати закінчення строку дії попередньої ухвали від 05 вересня 2025 року.
Визначити розмір застави, після внесення якої обвинувачений повинен бути звільнений з-під варти, у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на ОСОБА_5 у разі звільнення під заставу такі зобов'язання:
-прибувати за кожною вимогою суду;
-не відлучатися з с. Олександрівка Кіровоградської області, без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора та суд, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Попередити ОСОБА_5 про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Витребувати з Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» (філія ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях) медичну картку (медичну документацію) лікаря-психіатра на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувану документацію направити до Миколаївського районного суду Миколаївської області за адресою: вул. Веселинівська, 43, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54036, у строк до 07 листопада 2025 року.
Після отримання витребуваної документації, направити її до Миколаївської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я».
Копію ухвали суду направити до ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» та філії ЦОЗ ДКВС України в Миколаївській та Одеській областях (м. Миколаїв, вул. Лагірне поле, 5) для виконання.
Судовий розгляд справи відкласти на 14 год. 00 хв. 26 листопада 2025 року.
На ухвалу, в частині продовження строку дії запобіжного заходу, може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_6
05.11.2025