КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/5122/18
Провадження № 2/488/317/25 р.
Іменем України
05.11.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі судді - Селіщевої Л.І.,
за участю секретаря - Волошиної Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Перше Кредитне Товариство" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2018 року позивач - КС "Перше Кредитне Товариство" звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 27.03.2008 року між КС "Перше Кредитне Товариство" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НИ-1/207/08/1602#, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 16500,00 грн., зі строком користування кредитними коштами до 27.03.2010 року, зі сплатою відсотків за узгодженим графіком платежів.
Свої зобов'язання відповідачка за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим, станом на 29.10.2018 року, утворилась заборгованість на загальну суму 103543,33 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також судовий збір у розмірі 1762,00 гривень.
Заочним рішенням суду від 03.07.2019 року позов задоволено.
Ухвалою суду від 05.08.2024 року заочне рішення суду скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до заяви, представник позивача просив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі
Відповідачка, через свого представника - адвоката Яковлеву І.О., подала відзив на позовну заяву, в якому просить задовольнити позов частково, стягнути лише заборгованість за тілом кредиту та судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог. Зазначила, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Вказала, що кредитний договір укладався на 24 календарних місяці. Із зазначеного можна зробити висновок, що відсотки та пеня мали б нараховуватися відповідно до умов договору до закінчення строку його дії, а саме до 27.03.2010 року, проте позивач безпідставно нарахував їх до 29.10.2018 року. Також відповідачка зазначила, що розрахунок заборгованості, наданий позивачем, здійснений неналежним чином, оскільки здійснено нарахування процентів одноразово 29.10.2018 року у сумі 84011,99 грн. та пені у сумі 5781,51 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши наявні у справі письмові докази, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи вбачається, що 27.03.2008 року між КС "Перше Кредитне Товариство" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № НИ-1/207/08/1602#, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 16500,00 грн.
Згідно п.п. 2.1 п. 2 керитного договору кредит надається строком на 24 фактичних місяці від дати надання кредиту з умовою щомісячної плати процентів за користування кредитом, визначеної відповідно до п. 3.1 договору.
Відповідно до п.п. 3.1. п. 3 договору плата за користування кредитом становить 0,164% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У випадку прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом або несвоєчасного повернення суми кредиту повністю або відповідної його частини, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення платежів. (п.п. 9.4 п. 9 договору)
Підпунктом п.п. 9.7 п. 9 кредитного договору передбачено, що у випадку неповернення суми кредиту в строк, встановлений п.п. 2.1 цього договору або частини кредиту в строки згідно додатку № 1, нарахування процентів за користування кредитом триває до моменту повернення всієї суми кредиту, а пені - до моменту погашення простроченої заборгованості.
Прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем.
Підпунктом 12.7 п. 12 кредитного договору передбачено, що до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років.
Судом встановлено, що відповідачка своєчасно кредит, а також нараховані за його користування відсотки не повернула, продовжувала користуватися грошима на тих же умовах, договір не розривала.
До того ж, у своєму відзиві на позовну заяву відповідачка підтвердила факт отримання кредитних коштів та порушення умов кредитного договору щодо своєчасної та в повному обсязі сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості станом на 29.10.2018 року складає 103543,33 грн., з яких: 13749,83 грн. - залишок боргу за тілом кредиту; 84011,99 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 5781,51 грн. - пеня за прострочення платежів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 611 ЦК України за порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст.ст. 624, 625 ЦК України, тобто при порушенні зобов'язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки за користування кредитом та пеню, що передбачені умовами договору.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Заперечуючи проти стягнення відсотків та пені, які нараховані позивачем поза межами строку надання кредиту, відповідачка у відзиві на позовну заяву посилалася на постанову Великої Плати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, згідно якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
З приводу таких заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання визначена законодавством.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з даної статті, кредитор на суму простроченого платежу може нараховувати 3 % річних, які можуть бути змінені за згодою сторін договору. При цьому, положення кредитних договорів щодо нарахування процентів у збільшеному розмірі на суму простроченого тіла кредиту чи після закінчення строку кредитування повністю узгоджуються з цим положенням, тобто, сплата позичальником процентів на суму простроченого тіла є іншим розміром 3 % річних, які кредитор має право нараховувати до моменту повного погашення заборгованості.
Зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012).
Згідно зі ст.ст. 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Як вбачається із змісту кредитного договору сторони передбачили нарахування процентів та пені у разі прострочення виконання зобов'язання відповідачкою, а тому їх нарахування позивачем проведено правомірно.
Що стосується наданого на підтвердження позовних вимог розрахунку заборгованості за кредитним договором, то суд дійшов наступного висновку.
Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Таким чином, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18.
Між тим, наданий позивачем розрахунок заборгованості підтверджує тільки наявність заборгованості станом на 10.12.2008 року в розмірі 17789,24 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13749,83 грн., 2417,09 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1622,32 грн. - пеня за прострочення платежів. Розрахунок не містить відомостей щодо розрахунку боргу, починаючи з 11.12.2008 року до 29.10.2018 року, відомостей про порядок розрахунку відсотків, пені, які пред'явлені до стягнення з відповідачки за вказаний період, тому суд позбавлений можливості пересвідчитися у законності вимог позивача щодо розрахування та стягнення пред'явленої суми боргу.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, яка утворилась станом на 10.12.2008 року в розмірі 17789,24 грн., тому задовольняє позов частково.
В порядку ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачки на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12-13, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Перше Кредитне Товариство" заборгованість за кредитним договором № НИ-1/207/08/1602# від 27.03.2008 року, станом на 10.12.2008 року, в розмірі 17789,24 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13749,83 грн., 2417,09 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1622,32 грн. - пеня за прострочення платежів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки "Перше Кредитне Товариство" судовий збір в розмірі 302,71 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: Кредитна спілка "Перше Кредитне Товариство", ЄДРПОУ 23212644, 65020, м. Одеса, вул. Базарна, 104.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.І. Селіщева