125/1270/25
2-о/125/69/2025
28.10.2025 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: Хитрука В.М.
секретар судового засідання Рашевська О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, про встановлення факту, що має юридичне значення -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Барського районного суду Вінницької області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Свої вимоги мотивував тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Грабівці (колишнє с. Червоне) Жмеринського району (колишній Барський район) Вінницької області. Навчався в Каришківській середній школі Барського району, яку закінчив в 1981 році. З 16 листопада 1981 року по 11 листопада 1983 року проходив строкову службу в рядах радянської армії. Навчався в Одеській морській школі № 1 з червня 1984 року по 8 липня 1985 року. 14 грудня 1990 року в Першому Малиновському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зареєстрував шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього народився син ОСОБА_2 . У повторному свідоцтві про народження дитини вказана дата реєстрації актового запису за № 756 від 22 листопада 1991 року. Батьком вказаний ОСОБА_1 у вказаний період ОСОБА_1 знаходився в м. Одеса. ОСОБА_1 не отримав паспорт громадянина України, так як був зайнятий роботою. Не набував громадянства іншої держави. З 05 січня 2020 року він проживає за адресою: АДРЕСА_1 і здійснює догляд за пристарілою матір'ю, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За межі України не виїжджав, громадянства не змінював та не приймав громадянства інших країн. Для отримання паспорта громадянина України заявнику необхідно встановити факт його постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 та 13.11.1991.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Шевчук Н.Й. вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав, що викладені у заяві.
Представник заінтересованої особи Управління державної Міграційної служби України у Вінницькій області Боринська Руслана Русланівна у відзиві на заяву та у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечила. Вказала, що до уваги беруться тільки ті документи, що прямо встановлюють часові межі визначених ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», і дають змогу встановити факт постійного проживання заявника станом на 24 серпня 1991 року на території України. Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 та дослідивши усі наявні в матеріалах справи докази, УДМС України у Вінницькій області зауважує що заявником не надано доказів що підтверджували б факт його проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року. ОСОБА_1 не надав достатньо належних та допустимих доказів, які б підтверджували постійне його проживання на території України на момент проголошення незалежності України з 24.08.1991 по 13.11.1991. Тому просила відмовити у задоволенні заяви.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що знають ОСОБА_1 з дитинства. Він народився та проживав в с. Грабівці (колишнє с. Червоне) Жмеринського району (колишній Барський район) Вінницької області по сусідству. Вони разом навчалися та працювали в колгоспі. Потім ОСОБА_1 навчався в Одесі. Часто періодично приїжджав до дому. В 1991 році приїжджав два три рази в село до мами. Свідок бачив його та контактував з ним. За кордон не виїжджав.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, представника заінтересованої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлену вимогу необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до даних копії повторного свідоцтва про народження НОМЕР_1 яке видане 24 квітня 2001 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Червоне Барського району Вінницької області.
ОСОБА_1 навчався в Каришківській середній школі Барського району Вінницької області, яку закінчив в 1981 році, що підтверджується атестатом про середню освіту серії НОМЕР_2 .
З 16 листопада 1981 року по 11 листопада 1983 року ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в рядах радянської армії, що підтверджується воєнним квитком серії НОМЕР_3 .
Навчався в Одеській морській школі № 1 з червня 1984 року по 8 липня 1985 року, що підтверджується атестатом № 57 від 8 липня 1985 року.
14 грудня 1990 року в Першому Малиновському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_2 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , де вказана дата реєстрації актового запису за № 756 від 22 листопада 1991 року. У графі батько вказаний ОСОБА_1 . Реєстрація народження сина проведена у третьому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. У актовому записі про народження вказаний реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_1 : НОМЕР_6 .
З медичної книжки моряка торгового флоту, виданої 1 листопада 1984 року, вбачаються наявні записи про звернення ОСОБА_1 до медичної установи з 01.11.1984 року по 05.12.1994 року. Медична книжка містить запис за 24 серпня 1991 року про здачу ОСОБА_1 крові на дослідження на ВІЛ.
Встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне її для отримання громадянства України.
Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Наведений у ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним.
Відповідно до ч 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Листом Верховного суду України від 01.01.2012 про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз'яснено, що суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р.
Отже, реалізація права на набуття громадянства України залежить від встановлення судом факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 року, який має юридичне значення.
Належність та набуття громадянства України встановлюється на підставі Закону України «Про громадянство України» і може пов'язуватися із фактом постійного проживання на території України в певний час.
Згідно п.п. 1, 2 ч.1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України» громадянами України є, зокрема усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; а також особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку встановлення належності до громадянства України стосується: а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року, в тому числі: осіб, які за станом на 13 листопада 1991 року проходили строкову військову службу на території України і після її проходження залишилися проживати на території України; осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України; б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту.
У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
В силу ст. 17 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає.
Стаття 1 ЗУ «Про громадянство» дає чітке визначення поняття «безперервне проживання на території України» та «проживання на території України на законних підставах». Безперервне проживання на території України - проживання в Україні особи, якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а в сумі за рік - 180 днів. Проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні. Розширене тлумачення цих понять та переліку умов, за яких можливе встановлення факту безперервного проживання та прийняття до громадянства України, Законом не передбачено.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Підстави та порядок встановлення належності до громадянства, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади урегульовані Законом України "Про громадянство України" від 18.01.2001 р. № 2235-ПІ (далі закон), Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 р. № 215 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" (із змінами).
За положеннями ч. 1 ст. 8 Закону та п. п. 25,44 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УPCP) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях. У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Також, Верховний суд України у своєму листі від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом від 18 січня 2001 р. № 2235-III «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону. Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 р.) або набрання чинності Законом «Про громадянство України» (13 листопада 1991 р.).
Довідка про склад сім'ї №137 від 17.06.2025 року, видана Каришківським старостинським округом Копайгородської селищної ради Вінницької області, суд вважає не належним доказом проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року та станом на 13 листопада 1991 року, оскільки інформація вказує на період проживання заявника по АДРЕСА_1 з 05.01.2020 року по теперішній час.
Всі інші надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета доказування, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують факт проживання заявника на території України.
Приймаючи до уваги те, що встановлення факту постійного проживання на території України має для заявника юридичне значення та необхідне її для отримання паспорту громадянина України, враховуючи наявність доказів на підтвердження постійного проживання на території України до 24.08.1991, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 4, 10, 13, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Червоне Барського району Вінницької області, РНОКПП: НОМЕР_6 , на території України станом на 24 серпня 1991 року та 13 листопада 1991 року.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України)
Повне судове рішення складено 31.10.2025
Суддя: