04 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 682/2098/25
Провадження № 33/820/699/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участю секретаря судового засідання Романової А.В.
захисника Кедруна Л.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кедруна Л.С. на постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , 08.08.2025 о 10 год. 46 хв. в м. Славута по вул. Ярослава Мудрого, 48А, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Постановою судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнанийвинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник Кедрун Л.С. просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, що поліцейськими було зупинено транспортний засіб 08.08.2025 року під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР.
Посилається на те, що в матеріалах справи на відеофайлі 0000000_00000020250808104529_0003 - об 11:22:22 годині зафіксовано факт надання тільки для ознайомлення та підпису ОСОБА_1 направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Дане направлення оформлене і надано ОСОБА_1 для ознайомлення вже після вручення протоколу серія ЕПР 1 №416137, який було складено об 11:16:13 год. 08.08.2025 року.
Вказує, що матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення ОСОБА_1 08.08.2025 року від керування автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі. Однак у протоколі зазначено, що документи не вилучалися.
На думку захисника, із долучених до протоколу доказів не вбачається, що працівники поліції у встановленому законодавством порядку пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог ч.5 ст.266 КУпАП.
Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки при складанні протоколу було допущено порушення, а саме: у п.11 відсутній перелік матеріалів, які долучаються до протоколу, в тому числі і відео файлів.
Зазначає, що судом при ухвалені постанови не враховано висновків Верховного Суду від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17, якщо поліцейським не задокументовано та не доведено належними й допустимими доказами факту порушення водієм ПДР, то подальші вимоги інспектора до водія є неправомірними. Також вказано, що співробітники поліції можуть зупинити автомобіль лише коли є факт правопорушення.
Позиції учасників судового провадження
У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поважних причин неявки не повідомив, що відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
У судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Кедрун Л.С. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 з наведених в апеляційній скарзі підстав.
Заслухавши захисника Кедруна Л.С., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви суду
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі сторона захисту оскаржує факт та правомірність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та складання протоколу, а відтак і доведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною 1статті 130 КУпАП.
Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
Факт керування транспортним засобом 08 серпня 2025 року стороною захисту не оспорюється, до того ж є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі.
Відтак, у ході апеляційного перегляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 рокупро вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам, передбаченими статтями 283-284 КУпАП, а справу суддею суду першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП та встановлено, що ОСОБА_1 , 08.08.2025 о 10.46 год. в м. Славута по вул. Ярослава Мудрого, 48А, керував транспортним засобом «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, водій відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 416137 від 08.08.2025 року, в якому зафіксовані місце, дата, час та обставини вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1), направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.08.2025, в якому зафіксовані виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота), а також, що водій відмовився від проходження огляду в медичному закладі (а/с 2); відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано як факт керування транспортним засобом, так і факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а/с 5).
Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.
Наданими суду відеозаписами зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити дійсні обставини справи, які чітко вказують на ОСОБА_1 , як на правопорушника, який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, та на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі чітко відмовився.
Так, поліцейським за допомогою засобів відеозапису зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номерний знак НОМЕР_1 , його зупинку, працівник поліції підійшов до водія та повідомив причину зупинки, а саме проїзд транспортного засобу на заборонений червоний сигнал світлофору. Під час спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, при цьому роз'яснили виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), однак водій категорично відмовився від проходження такого огляду. Крім цього, після неодноразової однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння працівник поліції повідомив останнього що за таку відмову будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП та роз'яснили йому права та обов'язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами. У подальшому ОСОБА_1 не змінював свою позицію щодо небажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у водія ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. З чого слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, установивши та зафіксувавши, що після зупинки транспортного засобу у ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння та на вимогу правоохоронців усупереч приписам п.2.5 ПДР він відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, поліцейськими складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та відмовилась від проходження огляду в установленому законом порядку.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, відповідно до вимог статті 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
Не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду доводи апеляційної скарги, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було допущено порушення, а саме: у п.11 відсутній перелік матеріалів, які долучаються до протоколу, в тому числі і відео файлів. Вказані обставини жодним чином не впливають на належність, достовірність та допустимість зібраних доказів у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 .
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що у п.10 протоколу зазначений номер технічного запису відеозапису, а п.11 містить вказівку, що до протоколу додаються матеріали згідно опису.
Вважаю безпідставними доводи захисника, що в матеріалах справи відсутня будь -яка інформація про те, що поліцейськими було зупинено транспортний засіб 08.08.2025 року під керуванням ОСОБА_1 за порушення ПДР.
Положеннями пункту 8 та пункту 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлений виключний перелік підстав для зупинки працівниками поліції транспортного засобу, який навіть в умовах дії воєнного стану не може бути розширений.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції кореспондується із обов'язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.
Крім того, у зв'язку з вторгненням Російської Федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.
Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред'явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, а також уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи у випадку порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану. У разі виявлення під час перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян ознак складу кримінального та/або адміністративного правопорушення затримання таких осіб та вилучення відповідних речей здійснюється відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції було повідомлено останнього, що причиною зупинки транспортного засобу є проїзд транспортного засобу на заборонений червоний сигнал світлофору.
Таким чином, працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію» та Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з дотриманням вимог «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства щодо зупинки транспортного засобу не встановлено.
Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин.
Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 . Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є наслідком визнання його недійсним.
Сторона захисту у поданій апеляційній скарзі не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що направлення на огляд оформлене і надано ОСОБА_1 для ознайомлення вже після вручення протоколу серія ЕПР1 №416137, який було складено об 11:16:13 год. 08.08.2025 року, а також про відсутність в матеріалах справи документа про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортними засобами, не спростовують тієї обставини, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського, не свідчать про порушення поліцейськими порядку огляду водія на стан сп'яніння та не можуть бути підставами для скасування постанови судді і закриття провадження у справі, оскільки не спростовують відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та як наслідок вчинення ним правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Зі змісту Інструкції № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду №1103 від 17.12.2008, вбачається, що при відмові водія на вимогу поліцейського від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, поліцейський не зобов'язаний складати направлення на медичний огляд, яке повинно передаватися лікарю закладу охорони здоров'я поліцейським перед проведенням огляду водія на стан сп'яніння, вказане направлення не підлягає врученню водієві для самостійного проходження ним огляду у закладі охорони здоров'я, оскільки з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, саме поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Оскільки, ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі, складання працівником поліції письмового направлення до закладу охорони здоров'я для проходження такого огляду було недоцільним, так як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовилась від проходження будь-якого огляду на стан сп'яніння взагалі, а не під час прямування у заклад охорони здоров'я або у його приміщенні.
Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у адміністративній справі № 686/11314/17 не беруться до уваги, оскільки вказана позиція не є релевантною до обставин цієї справи. Так, справа № 686/11314/17 розглядалась Верховним Судом за правилами КАС України та стосувалася оскарження дій інспектора патрульної поліції щодо складання постанови про адміністративне правопорушення та накладення на особу адміністративного стягнення за порушення ч.1 ст.126 КУпАП. У справі, що наразі переглядається, предметом розгляду є вчинення особою правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а не правомірність дій поліцейського щодо його зупинки.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доводи апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.
Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, у межах строку, передбаченого статтею 38 КУпАП.
З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника Кедруна Л.С., оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кедруна Л.С. залишити без задоволення.
Постанову судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 15 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя