04 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/39/25
Провадження № 22-ц/820/1841/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Кошельник В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2025 року, суддя Шевцова Л.М., у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У січні 2025 року АТ «Універсал Банк», (далі - Банк), звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 104231,08 грн. та судових витрат у справі.
В обґрунтування позову зазначено, що 01.07.2019 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», (далі - Умови), складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг.
Позичальник зобов'язання по кредитному договору не виконав, у зв'язку з чим станом на 03.10.2024 заборгованість за кредитом становила 104231,08 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за кредитом (тілом кредиту).
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.06.2025 в задоволенні позову відмовлено.
У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про отримання кредиту відповідачем та узгодження всіх істотних умов за договором кредиту, в тому числі щодо сплати процентів.
До позовної заяви позивачем не було надано доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки щодо руху коштів по даному рахунку, зі змісту якого суд міг би встановити який саме розмір грошових коштів які було отримано позичальником.
Розрахунок заборгованості за кредитом, проведений позивачем, не є первинним документом, який би підтвердив укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, отримання відповідачем кредиту, користування ним, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що станом на 03.10.2024 у ОСОБА_1 не має боргу перед Банком.
В апеляційній скарзі Банк просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
На обґрунтування скарги вказав, що ОСОБА_1 фактично користувався кредитом, через мобільний додаток ознайомився та погодився з Правилами надання банківських послуг в Банку, що було також передбачено в анкеті-заяві підписаній відповідачем. Доказів неправильності розрахунку боргу, проведеного Банком, матеріали справи не містять.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи судом були повідомлені належним чином.
ОСОБА_1 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу з пропуском встановленого судом строку, при цьому не просив суд вирішити питання щодо поновлення/продовження процесуального строку, у зв'язку з чим відзив підлягає залишенню без розгляду.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 01.07.2019 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, за умовами якої клієнт просив відкрити поточний рахунок у валюті - гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.
Як вбачається зі змісту проведеного Банком розрахунку, станом на 03.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором становила 104231,08 грн., яка складається з тіла кредиту.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В анкеті-заяві ОСОБА_1 від 01.07.2019 відсутні дані щодо погодження з позичальником процентної ставки.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 01.07.2019, послався на Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів «monobank».
Позивачем надано Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів (Мonobank) і паспорт (умови користування) кредитною карткою «Чорна картка monobank», які визначають, у тому числі, пільговий період користування коштами, розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін.
Однак, вказані документи не підписані ОСОБА_1 , а у справі відсутні докази щодо того, що саме з цими умовами та тарифами він ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
За таких обставин та без підтвердження про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані Банком документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана нею і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Подібний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019, справа №342/180/17.
З урахуванням встановлених обставин справи, відсутні правові підстави для стягнення на користь Банку усієї суми, яка визначена ним у позовній заяві, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття боржником умов і тарифів кредитування, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення лише сума отриманих та неповернутих кредитних коштів.
Оскільки зі змісту виписки по руху коштів ОСОБА_1 вбачається списання з його банківського рахунку процентів за користування кредитними коштами на загальну суму 63600,26 грн., розмір яких сторони не узгоджували, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача (постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №697/302/20).
Згідно з даними, які містяться у виписці про рух коштів на банківському рахунку ОСОБА_1 (а.с. 100-119), загальна сума витрат по його рахунку за період з 01.07.2019 по 03.10.2024 становила 514082,99 грн., в тому числі необґрунтовано списаних процентів за користування кредитними коштами в сумі 63600,26 грн., в той час як сума зарахувань склала 409851,91 грн.
Таким чином, всього за період користування ОСОБА_1 грошовими коштами, останній фактично використав та не повернув Банку 40630,82 грн. (514082,99-409851,91-63600,26), на що суд першої інстанції уваги не звернув.
З огляду на вищенаведені обставини колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення та ухвалення нового судового рішення про стягнення на користь позивача суми фактично отриманих та неповернутих кредитних коштів в розмірі 40630,82 грн.
Висновки суду першої інстанції щодо недоведеності отримання кредиту відповідачем та відсутності боргу перед Банком не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки зі змісту доказів, які надані позивачем до справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав від Банку та в подальшому користувався кредитними коштами.
Проведений відповідачем контррозрахунок заборгованості, наданий до суду першої інстанції, колегія судів не приймає до уваги, оскільки зазначені у ньому дані спростовуються випискою по банківському рахунку (а.с. 100-119), у якій відображено суму витрачених коштів та суму надходжень за період користування позичальником кредитною карткою.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з огляду на те, що позов задоволено на 38,98% (40630,82 грн./104231,08 грн.*100%), з ОСОБА_1 на користь Банку підлягають до стягнення витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції в розмірі 1180,31 грн. (3028 грн.* 38,98%).
Оскільки апеляційна скарга Банку задоволена на 38,98% (40630,82 грн./104231,08 грн.*100%), тому з ОСОБА_1 на користь Банку підлягають до стягнення витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 1770,47 грн. (4542 грн.*38,98%).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 червня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 40630,82 грн. заборгованості за кредитом.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1180,31 грн. витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції та 1770,47 грн. витрат зі сплати судового збору в суді апеляційної інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 листопада 2025 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова