Справа № 951/407/25Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б.
Провадження № 33/817/472/25 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
23 жовтня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гринчишина І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гринчишина І.Я. на постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно даної постанови, 06.06.2025 20:06 на автодорозі М-30 «Стрий-Дніпро-Ізварине», 110 км ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW X5», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запахом алкоголю з порожнини рота, порушенням мови, координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotest 6820 та у найближчому медичному закладі КНП «Козівська лікарня» Козівської селищної ради категорично відмовився.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вважає постанову суду необґрунтованою, незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, а працівниками поліції не було роз'яснено його прав та не надано можливості скористатись правовою допомогою.
Крім того йому не надано можливості ознайомитися із протоколом про адмінправопорушення та не надано його копії, а також не надано на ознайомлення документи, що підтверджують повірку та реєстрацію приладу, за допомогою якого проводиться огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння і у встановленому законом порядку водій не доставлявся у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта, який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Щодо суті оскаржуваної постанови, то згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 353613 від 06.06.2025 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу “Драгер» на місці зупинки транспортного засобу категорично відмовився, а також відмовився його пройти у медичному закладі.
Матеріалами справи встановлено, що пропозиція пройти огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов'язкової присутності при цьому двох свідків.
Встановлені судом обставини відповідають даним зафіксованим нагрудними камерами працівників поліції, що вбачається з долученого до матеріалів справи відеодиску.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.
Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.06.2025 року в КНП «Козівська лікарня» Козівської селищної ради.
Також із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз'яснено підстави огляду, оскільки він рухався із порушенням ПДР України, вказано про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння та роз'яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.
Крім того ОСОБА_1 не висловлював бажання скористатись правовою допомогою чи будь-яким іншим правом, тому доводи апелянта в цій частині не підлягають задоволенню.
Так, згідно відеозапису, працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння як на місці, так і у медичному закладі, але останній відмовився, тому неспроможними твердження захисника, що йому не надано на ознайомлення документи, що підтверджують повірку та реєстрацію приладу, за допомогою якого проводиться огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння і у встановленому законом порядку водій не доставлявся у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки від такого огляду він також відмовився.
При цьому на зазначеному відеозаписі не зафіксовано жодних дій працівників поліції, які б могли свідчити про їхню зацікавленість чи застосування примусу до водія з метою відмовитись від проходження огляду.
Також на місці події ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкоголь перед тим як сісти за кермо.
Щодо твердження захисника, що водієві не надано можливості ознайомитися із протоколом про адмінправопорушення та не надано його копії, то останні не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі та отримання його копії.
Отже, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Таким чином, доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення ним даного адмінправопорушення.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33-35 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вірно визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.
За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гринчишина І.Я. залишити без задоволення, а постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 20 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя