Справа № 607/19961/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/260/25 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
03 листопада 2025 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2025 року,
встановила:
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 та продовжено
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, не одруженого, раніше не судимого,
строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів до 27.11.2025 до 23 год. 59 хв.
Як вбачається з матеріалів, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211040002098 від 02.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч.ч. 2,3 ст. 307 КК України.
Відповідно до оголошеної підозри, у ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою, які перебували у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, за невстановлених слідством обставин виник злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання та збут вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням із вибуховими пристроями, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, не у встановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин придбали три корпуси наступальної осколкової ручної гранати РГН в сукупності із трьома запалами УЗРГМ-2 з полімерними перехідниками, які являються трьома вибуховими пристроями, які придатні до вибуху, після чого перенесли їх у невстановлене слідством місце, де за попередньою змовою, умисно почали зберігати без передбаченого законом дозволу до 14.05.2025.
В подальшому, ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_7 14.05.2025 близько 16:55 год., перебуваючи по вул. 15 Квітня, неподалік будинку №2 в м. Тернопіль, маючи в наявності три корпуси наступальної осколкової ручної гранати РГН в сукупності із трьома запалами УЗРГМ-2 з полімерними перехідниками, які являються трьома вибуховими пристроями, які придатні до вибуху, умисно, без передбаченого законом дозволу незаконно збули їх ОСОБА_11 , (анкетні дані змінено), за що отримали, від останнього грошові кошти у сумі 6000 грн.
Своїми незаконними діями ОСОБА_10 та ОСОБА_7 порушили вимоги п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему» № 576 від 12.10.1992 (із змінами та доповненнями) та Інструкції «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 459 від 16.06.2020.
Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою, які перебували у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, за невстановлених слідством обставин виник злочинний умисел, спрямований на придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які діяли за попередньою змовою, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, посягаючи на громадську безпеку, що супроводжувалось незаконним поводженням із вогнепальною зброєю та бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у невстановленому слідством місці, не у встановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин придбали нарізну вогнепальну зброю автомат з магазином системи Калашникова «АКМС», із серійним номером «АА24410», 1986 р.в., калібру 7,62 мм (7,62х39мм), промислового виготовлення, який придатний до стрільби та бойові припаси, а саме: 7 (сім) бойових патронів, калібру 7,62 мм (7,62х39мм), зразка 1943 р.н., промислового виготовлення, які придатні до стрільби, після чого перенесли їх у невстановлене слідством місце, де за попередньою змовою, умисно почали зберігати без передбаченого законом дозволу до 21.05.2025.
В подальшому, ОСОБА_10 , діючи з корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_7 21.05.2025 близько 18:40 год., перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , маючи в наявності нарізну вогнепальну зброю автомат з магазином системи Калашникова «АКМС», із серійним номером « НОМЕР_1 », 1986 р.в., калібру 7,62 мм (7,62х39мм), промислового виготовлення, який придатний до стрільби та бойові припаси, а саме: 7 (сім) бойових патронів, калібру 7,62 мм (7,62х39мм), зразка 1943 р.н., промислового виготовлення, які придатні до стрільби, умисно, без передбаченого законом дозволу незаконно збули їх ОСОБА_11 , (анкетні дані змінено), за що отримали від останнього грошові кошти у сумі 41 800 грн.
Своїми незаконними діями ОСОБА_10 та ОСОБА_7 порушили вимоги п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» за № 901-VIII від 23.12.2015, Постанови Верховної ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», «Положення про дозвільну систему» № 576 від 12.10.1992 (із змінами та доповненнями) та Інструкції «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 459 від 16.06.2020.
06.08.2025 о 09 год. 33 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
06.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
06.08.2025 слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.10.2025 із визначення розміру застави, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України (справа №607/16254/25).
29.09.2025 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024211040002098 від 02.09.2024 до 06.12.2025 включно (справа №607/19852/25).
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 29.09.2025 року про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 на два місяці до 27 листопада 2025 року - скасувати.
Вважає, що вказана ухвала є незаконною, необгрунтованою, висновки слідчого судді невідповідають фактичним обставинам кримінального провадження, істотність порушення вимог КПК України.
Посилається на те, що в клопотанні слідчого про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_7 , в порушення п.5 ч.1 ст. 184 КПК України, відсутні посилання на матеріали, що підтверджують наявність наведених ризиків, та в порушення п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Зазначає, що слідчим суддею в ухвалі не наведено будь-яких обґрунтувань неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, який би міг запобігти тим ризикам, що на думку слідчого судді, мають місце.
Стверджує, що сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для продовження запобіжного заходу, оскільки це б суперечило б презумпції невинуватості.
Звертає увагу, що ОСОБА_7 визначено розмір застави в розмірі 242240 гривень, однак слідчий суддя не взяв до уваги та не надав належної оцінки майновому стану особи підзахисного, розмір застави не повинен бути завідомо непомірним для підозрюваного.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, просять її задовольнити, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Продовжуючи підозрюваному строк тримання під вартою, слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, тому прийшов до висновку про наявність обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає вірними, оскільки вони підтверджуються доданими до клопотання органу досудового слідства доказами.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя належним чином вмотивував своє рішення про продовження строку тримання під вартою, зазначивши про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших невстановлених учасників, які йому відомі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-які речі, предмети, які ще встановлюються і які можуть бути доказами, вчиняти інші кримінальні правопорушення,
Ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді виключно позбавлення волі на строк до семи років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду.
При цьому підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, міцність його соціальних зв'язків є середньою, а відтак з метою уникнення відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення підозрюваний може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Так само ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що злочинна діяльність підозрюваного у цьому кримінальному провадженні є багатоепізодною, а досудове розслідування ще триває та відбувається процес збирання доказів, відшукання та вилучення речей, які мають значення для кримінального провадження. Відтак, перебуваючи не в умовах тримання під вартою, ОСОБА_7 , з метою приховання важливих для кримінального провадження доказів своєї протиправної діяльності, зможе безперешкодно знищити чи приховати речі з метою перешкодити слідству.
Щодо ризику впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, то з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваного, відмови від дачі показань, ОСОБА_7 може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Також підозрюваний особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показів чи надання показів в його користь.
Також існує ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки кримінальні правопорушення, вчинення яких інкримінується ОСОБА_7 , вчинялися ним з метою отримання прибутку, а тому є ймовірним, що ОСОБА_12 , не будучи офіційно працевлаштованим, не маючи міцних соціальних зв'язків, в подальшому, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з метою особистого збагачення.
Оскільки заявлені ризики не зменшилися та продовжують існувати, беручи до уваги, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій і рішень, з метою встановлення та перевірки фактів та обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, слідчий суддя, з врахуванням вимог, передбачених ст. 199 КПК України, прийшов до правильного висновку про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 .
При цьому, слідчий суддя врахував, обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, міцність його соціальних зв'язків, відсутність постійного законного заробітку, а також тяжкість кримінальних правопорушень, яке згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тому прийшов до правильного висновку, що інший, більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не зможе попередити ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (рішення у справі (“Летельє проти Франції»).
Окрім того, колегія суддів враховує, що підозрюваному при обранні запобіжного заходу визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави, що в межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який достатньою мірою, у разі внесення застави, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді є необґрунтованими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.ст.177, 178, 183 КПК України, є обґрунтованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 199, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді