Дата документу 05.11.2025 Справа № 332/1123/24
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №332/1123/24 Головуючий у 1-й інстанції: Ретинська Ю. І.
Провадження № 22-ц/807/1973/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
05 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,
суддів: Кочеткової І.В.,
Кухаря С.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів, -
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Концерн «Міські теплові мережі» здійснити перерахунок розміру плати за послугу з постачання гарячої води, нарахованої за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Концерну «Міські теплові мережі» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Концерн «Міські теплові мережі» подало апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» 26 вересня 2025 року, яка того ж дня надійшла до апеляційного суду. Одночасно з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що повне судове рішення отримано представником Концерну «МТМ» в приміщенні суду першої інстанції 26 серпня 2025 року за його заявою. Просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки вважає, що строк заявником апеляційної скарги пропущено з поважних причин.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року клопотання Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення залишено без задоволення з підстав визнання зазначених заявником причини для поновлення такого строку неповажними, оскільки як вбачається з матеріалів справи вперше оскаржуване рішення суду було доставлено судом першої інстанції до електронного кабінету Концерну «МТМ» зареєстрованого в підсистемі «Електронний суд» саме 04 липня 2025 року 18:09:01, що підтверджується відповідною довідкою відповідального працівника суду (а.с.143 зворот). А тому, апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, а саме: надати заявнику апеляційному суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку; надати уточнену редакцію апеляційної скарги, в якій вірно зазначити сторону по справі, а саме позивача - ОСОБА_1 (її місце знаходження чи перебування); сплати судового збору у розмірі 1453,44 грн.
На виконання вимог ухвали Запорізького апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року, Концерн «Міські теплові мережі» надало Запорізькому апеляційному суду через підсистему «Електронний суд» 09 жовтня 2025 року Заяву про усунення недоліків, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, оновлену редакцію апеляційної скарги, платіжну інструкцію №10355 від 07 жовтня 2025 року про сплату судового збору на суму 1453,44 грн. Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, Концерн «МТМ» посилається на події теперішнього часу щодо введення та продовження воєнного стану Україні, а також у зв'язку із постійним введенням повітряних тривог на території м. Запоріжжя та постійними обстрілами, дані фактори унеможливлюють вчасного дотримання процесуальних строків, що призвело до невчасного звернення з апеляційною скаргою до суду, у зв'язку з чим, на підставі ст.354 ЦПК України просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року.
Запорізьким апеляційним судом встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Тобто відлік строку на апеляційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
За приписами ч.1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними.
При цьому, поважні причини це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Матеріалами справи встановлено, що 02 липня 2025 року Заводським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено оскаржуване рішення суду у відсутності сторін, що підтверджується журналом судового засідання від 27 червня 2025 року. В даному журналі судового засідання зазначено, що головуючий суддя Ретинська Ю.І. ухвалила перейти на стадію ухвалення рішення, яке буде оголошено 02 липня 2025 року о 12 год. 30 хв. (а.с.136-139).
Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України, учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставку копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
Концерн «МТМ» зареєстровано в підсистемі «Електронний суд».
В матеріалах справи наявна довідка відповідальної особи працівника суду про доставку електронного документу, відповідно до якої електронну копію рішення суду першої інстанції було доставлено до електронного кабінету Концерн «МТМ» зареєстрованого в підсистемі «Електронний суд» - 04 липня 2025 року 18:09:01 (робочий день п'ятниця) (а.с.143 зворот).
Враховуючи, що з оскаржуване судове рішення доставлене до електронного кабінету після 17 години, то відповідно до ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається врученим 07 липня 2025 року (перший робочий день, понеділок), а тому останній тридцятий день на його оскарження Концерну «МТМ» припадає на 06 серпня 2025 року (робочий день, середа).
Апеляційну скаргу сформовано заявником до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» - 26 вересня 2025 року, тобто через 1 місяць та 20 днів з дня отримання повного тексту судового рішення в електронному вигляді, отже із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
09 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» до Запорізького апеляційного суду надійшла заява Концерну «МТМ» про усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення Концерн «МТМ» посилається на події теперішнього часу щодо введення та продовження воєнного стану Україні та постійним введенням повітряних тривог на території м. Запоріжжя та постійними обстрілами, що унеможливило їхнього представника вчасного дотримання процесуальних строків, що призвело до невчасного звернення з апеляційною скаргою.
Відповідно до положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
За приписами ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
В силу вимог ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Окрім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Разом із тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу resjudicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.
Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені ЄСПЛ у справах "Науменко проти України" від 09 листопада 2004 року, "Полтораченко проти України" від 18 січня 2005 року та "Тімотієвич проти України" від 08 листопада 2005 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Згідно із частиною четвертою статті 357 ЦПК України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьев проти України" від 21 грудня 2010 року).
Колегія суддів зазначає, що 24 лютого 2022 року Президент України своїм Указом "Про введення воєнного стану в Україні" ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджений Указ Президента України від 07 листопада 2022 року N 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За приписами Рекомендацій, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів), зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань, та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Питання поважності причин неотримання повного тексту судового рішення суду першої інстанції є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі N 697/2360/21, від 14 вересня 2022 року у справі N 200/21749/17, від 25 вересня 2024 року у справі №760/19995/21-ц.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі N 990/115/22 зазначила, що: "запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду... Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".
Відповідно до вказаного, сам лише факт запровадження воєнного стану в Україні не може вважатися беззаперечною підставою для відкриття апеляційного провадження.
Звернення Концерну «МТМ» до апеляційного суду з апеляційною скаргою через підсистему «Електронний суд» 26 вересня 2025 року, тобто після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 354 ЦПК України, не відповідає критеріям розумного строку, адже після отримання копії судового рішення та подання апеляційної скарги минуло більше тридцяти днів.
Встановлено, що Концерн «МТМ» добросовісно не здійснювало свої процесуальні дії, було належним чином повідомлено про дату складання повного тексту судового рішення, однак процесуальних дій щодо оскарження рішення не вчинило протягом одного місяця та двадцяти днів.
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Всупереч викладеному, апелянтом не надано жодного належного доказу на підтвердження викладених ним у клопотанні доводів, відсутності можливості у згаданий період скористатися засобами поштового або електронного зв'язку для подання апеляційної скарги в межах установленого законом строку, припинення роботи через бойові дії чи перешкоди, а не просто сам факт запровадження дії військового стану). Відповідно, підприємство мало надати докази того, що саме ці обставини перешкоджали йому працювати та, як наслідок, поновити строк оскарження.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Концерн «Міські теплові мережі», маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Наведені відповідачем аргументи є проблемою внутрішньої організації роботи Концерну «МТМ» та не можуть слугувати свідченням наявності об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному оскарженню рішення суду першої інстанції.
Отже, вказані представником позивача Концерну «МТМ» причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин чи істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки, тому є необґрунтованими та суперечать матеріалам цієї справи.
При вищевикладених обставинах, вказані скаржником причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення суду не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин чи істотних перешкод для звернення з апеляційною скаргою в передбачені законом строки та є необґрунтованими, тому визнані неповажними. У визначений судом термін та до теперішнього часу скаржником не виконано вимоги зазначені в ухвалі Запорізького апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року, зокрема не подало до апеляційного суду інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що є обов'язком апелянта та підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 6 ст. 357 ЦПК України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання Концерну «МТМ» про поновлення строку на апеляційне оскарження у цій справі слід відмовити, а також слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів у справі №332/1123/24.
Керуючись статтями 354, 358, 389, 390 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання Концерну «Міські теплові мережі» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року- відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Концерну «Міські теплові мережі» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 02 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Концерну «Міські теплові мережі» про захист прав споживачів.
Справу №332/1123/24 повернути до суду першої інстанції.
Копії ухвали надіслати учасникам справи в порядку, визначеному ч. 8 ст. 357 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С.Кочеткова І.В. Кухар С.В.