Справа 688/3926/25
№ 2/688/1648/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
04 листопада 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Березюк Н.П.
за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (надалі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал» чи позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019, у розмірі 53715,91 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом 24101,38 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 29614,53 грн, а також сплаченого судового збору у розмірі 3028 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.12.2019 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №R-01-00212-006124578 за умовами якого відповідач отримав кошти у сумі 24101,38 грн строком до 23.12.2027. Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.
19.12.2023 АТ «Ідея Банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» (далі ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ») уклали договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб боржників АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_1
22.12.2023 ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб боржників ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», включно і до ОСОБА_1 .
За таких обставин до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 відповідно до договору факторингу №22/12-2023 перейшло право вимоги за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019, що укладений між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .
Станом на 19.12.2023 за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019 утворилась заборгованість в сумі 53715,91 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом в розмірі 24101,38 грн.; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 29614,53 грн.
Представник позивача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за довіреністю Ушакевич М.П. у позовній заяві просила суд про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечила проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Доводи та заперечення відповідача.
ОСОБА_1 , про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленим про дату судового засідання, в судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
26.08.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом.
27.08.2025 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.09.2025. Розгляд справи відкладався на 27.10.2025, у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача.
27.10.2025 сторони до суду не з'явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, без оформлення окремого документа, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав ухвалення та проголошення судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 23.12.2019 ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №R-01-00212-006124578 за умовами якого відповідач отримав кошти у сумі 24101,38 грн строком до 23.12.2027.
Відповідно до п. 1.1 вказаного кредитного договору, банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 24101,38 грн, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.
Банк надає кредит у день підписання даного договору шляхом переказу коштів в сумі 24101,38 грн на картковий рахунок позичальника строком на 90 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника (п.1.2).
За користування кредитом позичальник сплачує проценти: протягом періоду від початку кредитування до 30 календарного дня (включно) після завершення перших 2 місяців кредитування (надалі пільговий період) 0,001 % річних від неповернутої суми кредиту, починаючи з 31 календарного дня після завершення пільгового періоду 37,6% річних від неповернутої суми кредиту (п.1.3 кредитного договору).
Згідно з п. 2.1 кредитного договору, позичальник повертає кредит разом з процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості в 96 щомісячних внесках включно до 23 дня/числа кожного місяця згідно Графіку щомісячних платежів.
Відповідно до п. 5.2 кредитного договору, цей договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 23.12.2019 по 19.12.2023 відповідач отримував кредитні кошти та користувався ними.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019, станом на 19.12.2023 існує заборгованість у відповідача в сумі 53715,91 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 24101,38 грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 29614,53 грн.
19.12.2023 АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» уклали договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб боржників АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 19.12.2023, ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019, яка зазначена за №2419, сума заборгованості становить 53715,91 грн.
22.12.2023 ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб боржників ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», включно і до ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 22.12.2023, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019, яка зазначена за №2419, сума заборгованості становить 53715,91 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитними договорами, утворилася заборгованість, відповідача перед позивачем, яка станом на дату відступлення права вимоги (19.12.2023) становить 53715,91 грн.
Встановлені обставини підтверджуються копіями кредитного договору №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019, паспортом споживчого кредиту, додатком до паспорта споживчого кредиту -Графік щомісячних платежів за кредитним договором, анкети-заяви, випискою за період з 23.12.2019 по 19.12.2023, довідкою-розрахунком заборгованості, договорами факторингу, іншими матеріалами справи.
Застосовані норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).
Відповідно до змісту ст. ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Позивач довів факт укладення ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем кредитного договору №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019, який підписаний власноручним підписом відповідача. Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом, однак умови договору у встановлені договором строки не виконав, у зв'язку з чим заборгованість за кредитним договором складає 53715,91 грн.
Первісний кредитор у повному обсязі виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, надавши кредит відповідачу ОСОБА_1 відповідно до умов договору.
19.12.2023 АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» уклали договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб боржників АТ «Ідея Банк», включно і до ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром боржників № 2.
22.12.2023 ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» уклали договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб боржників ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», включно і до ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 22.12.2023, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019 року, яка зазначена за №2419, сума заборгованості становить 53715,91 грн, а тому ТОВ «ФК Профіт Капітал» є належним позивачем.
Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався, доказів погашення кредитної заборгованості первісному кредитору АТ «Ідея Банк» та позивачу відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: договору №02-24 про надання правничої допомоги від 01.07.2024 року, додатковою угодою №1/1 до Договору про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 року, форми акту прийому-передачі реєстру боржників від 16.06.2025 року, акту №1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 24.07.2025 року, платіжною інструкцією в національній валюті №1496 від 24.07.2025 року, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, підготовка інших заяв по суті справи, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7000 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.76-80, 89, 141, 263-265, 280-283, 289 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість, станом на 19.12.2023 року, за кредитним договором №R-01-00212-006124578 від 23.12.2019 року, в розмірі 53715,91 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом 24101,38 грн та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 29614,53 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», юридична адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8; адреса для листування: 02094, м. Київ, пр-т Л. Каденюка, буд.23 а/с 57, ЄДРПОУ 39992082, рахунок: IBAN № НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» код банку 322001;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складений 04.11.2025.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК