Справа № 686/10122/25
Провадження № 2/686/4171/25
про закриття провадження у справі
05 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі
в складі головуючого судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.
з участю представника позивача Богача А.А.
відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерна 10/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В квітні 2025 року ОСББ «Озерна 10/1» звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 24.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача подав заяву про відмову від позову, закриття провадження у справі та стягнення судових витрат по справі, судового збору в розмірі 3028 грн. витрат на правничу допомогу розмірі 3000 грн.
В судовому засіданні представник позивача заяву про відмову від позову підтримав, суду пояснив, що відповідачка погасила заборгованість, що зумовило відмову від позову, просить стягнути з відповідачки судові витрати.
Відповідачка в судовому засіданні суду пояснила, що голова ОСББ не дотримується вимог статуту об'єднання, не звітує про виконання обов'язків, а пред'явлення цього позову відповідачка пов'язує виключено із її критикою голови ОСББ, оскільки є інші співвласники будинку, які мають значні борги по внесках, проте до них позови не пред'являються. Такою суду пояснила, що не отримувала претензію щодо сплати заборгованості, про дану справу дізналась випадково, після чого одразу погасила заборгованість, яка не є значною порівняно із боргами інших співвласників. Щодо стягнення судових витрат, то вказала, не заперечує проти сплати судового збору, проте заперечує щодо сплати послуг адвоката, оскільки їй такі послуги не надавались, а стягнення цих витрат є помстою за її критику.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає до задоволення, оскільки відмова позивача від позову не порушує нічиїх прав та інтересів і прийнята судом.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки відмова від позову не суперечить вимогам закону, то суд вважає, що відмову позивача від позову слід прийняти та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження в справі закрити.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до положень ч. 1 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст.137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі N910/15944/17).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі N760/11145/18(провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі N922/3812/19висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
В постанові N908/2702/21від 12.01.2023 Верховний Суд також зазначає, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору не повинен бути не пропорційним до предмета спору. Суд із врахуванням конкретних обставин, зокрема і ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Представництво та захист позивача здійснював адвокат Богач А.П. на підставі ордеру серія ВХ № 109229 від 08.04.2025 виданого на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 31.01.2025.
Згідно договору про давання правничої допомоги від 31.01.2025 ОСББ «Озерна 10/1» доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надати юридичну допомоги в питання представництва та захисту інтересів клієнта у справі про стягнення внесків на утримання будинку по АДРЕСА_1 . Згідно додаткового договору № 1 від 31.01.2025 сторони погодили вартість послуг в розмірі 3000 грн., з урахуванням того, що адвокат приймає аналізує надані клієнтом документи, готує пакет документів для стягнення заборгованості, приймає участь у судових засіданнях.
Згідно платіжної інструкції № 725 від 05.02.2025 ОСББ «Озерна 10/1» сплатило адвокату гонорар в розмірі 3000 грн.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання і повідомлення учасників справи, належність зазначеної справи до категорії справ незначної складності, ціною позову, слід дійти висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн. не є пропорційними до предмета спору, в тому числі з урахуванням значення справи для сторін, для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідженні великого об'єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.
Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи 1500,00 грн.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 3028,00 грн., який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Прийняти відмову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерна 10/1» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Провадження у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерна 10/1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити у зв'язку із відмовою позивача від позову.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Озерна 10/1» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 грн.
В решті вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення повного тексту ухвали: 05.11.2025.
Суддя: