Справа № 686/24812/25
Провадження № 2/686/7958/25
24 жовтня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., за участю секретаря судового засідання - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу № 686/24812/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Дебт Коллекшн» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2828223331/186992 від 18.12.2019 у розмірі 18 210 грн..
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 18.12.2019 між ТОВ «ГОУФІНГОУ», правонаступником якого є ТОВ «ФК Дебт Коллекшн», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2828223331/186992, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.
Зазначений договір укладено згідно статей 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн; строк кредитування 30днів; відсоткова ставка 1,85% на добу.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором утворилась загальна сума заборгованості - 18 210 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. тіло кредиту, 12 210 грн. проценти. У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати, які включають також витрати на правничу допомогу в розмірі 10 500 грн..
Відповідач подав заяву про часткове визнання позову, а саме в частині тіла кредиту, оскільки він є діючим військовослужбовцем. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав.
12.09.2025 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити в повному обсязі та стягнути всі судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов визнає частково.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.12.2019 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2828223331/186992 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису, який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: сума кредиту 6 000 грн; строк кредитування 30 днів; відсоткова ставка 1,85% на добу.
Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти в сумі 6000.00 грн. за реквізитами платіжної картки № 5489 - 68xx - xxxx - 4933.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором утворилась загальна сума заборгованості - 18 210 грн., яка складається з: 6 000,00 грн. тіло кредиту, 12 210 грн. проценти.
31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-31/05/21 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 2828223331/186992 від 18.12.2019 укладеним з ОСОБА_1
03.06.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 2828223331/186992 від 18.12.2019 до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до відповідача.
До правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосовує такі норми права:
Договір укладено у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина п'ята статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов'язання за договором, унаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом, яка згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту станом на день звернення до суду становить 18 210 грн. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, а також в частині тіла кредиту визнаються відповідачем.
А тому суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 000,00 грн.
Щодо нарахованих відсотків на суму 12 210 грн., то суд виходить із наступного.
Судом встановлено, що з 19.12.2017 року відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій про що свідчать копії довідок із військової частини, які долучені до матеріалів справи.
Так, згідно довідки №35/2049 від 03.10.2025 року, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом.
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції.
Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» внесено зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яку доповнено пунктом 15 наступного змісту: військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває по теперішній час.
Рішенням Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.05.2018 року (справа № 521/12726/16-ц) було визнано, що в особливий період штрафні санкції та проценти за користування кредитом не підлягають стягненню з військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів.
За встановлених обставин суд доходить висновку, що відповідачу, який є військовослужбовцем, проценти за користування кредитом на термін особливого періоду, на час проходження військової служби, не мають нараховуватись.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 2828223331/186992 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 18.12.2019 року, наданого позивачем встановлено, що станом на 26.05.2025 року ОСОБА_1 було нараховано відсотки за користування кредитними коштами в сумі 12 210 грн., що не відповідає вимогам закону.
Таким чином, оскільки відсотки за користування кредитними коштами не підлягають стягненню з відповідача, то в цій частині слід відмовити в задоволенні позову.
Таким чином, позов підлягає до задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 6 000 грн. за тілом кредиту. В решті позову слід відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 18 210 грн. та задоволено на суму 6 000 грн., тобто на 32,94% (6000*100:18210) Таким чином, сума судового збору, що підлягає до відшкодування позивачеві складає 797,93 грн. (2422,4*32,94:100).
Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, то він звільнений від сплати судового збору згідно ЗУ «Про судовий збір», а тому, відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір компенсується позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім цього, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, судові витрати понесені позивачем підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Актом про отримання правничої допомоги від 20.10.2025р., рахунком, платіжною інструкцією на суму 10 500 грн.
До суду, станом на час розгляду позовної заяви з боку відповідача не надходило жодних заяв та клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тоді як йому було відомо про такі вимоги, оскільки в позовній заяві позивач вказував орієнтовний розмір витрат, які він планує понести у зв'язку із розглядом справи.
Суд не має права зменшити суму правничих витрат з власної ініціативи. Це суперечить нормам ЦПК, ГПК та КАС. Адже розмір гонорару визначається лише домовленістю адвоката з клієнтом, а суд не може втручатися в ці правовідносини. Зменшення витрат можливе лише за клопотанням іншої сторони, яка довела їх неспівмірність. Тож проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати інша сторона (додаткова постанова ВС від 11.12.2020 у справі №911/4242/15).
Таким чином, на користь позивача слід стягнути 10 500,00 грн. витрат на правничу допомогу, оскільки відповідач заперечень щодо розміру правничої допомоги та клопотання про її зменшення не надавав.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором №2828223331/186992 в сумі 6 000,00 грн. та 10 500 грн. витрат на правничу допомогу.
Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» судовий збір в сумі 797,93 грн. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В решті позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44243120, 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле 12, інше нежитлове приміщення 1008.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Дата складання повного тексту рішення 29.10.2025 року.
Суддя: