Справа № 686/31831/25
Провадження № 1-кс/686/10542/25
04 листопада 2025 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника- адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок, Городоцького району, Хмельницької області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні № 12025243000003312
встановив:
Слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із клопотанням, погодженим прокурором Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, посилаючись на те, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних проваджень.
В судовому засіданні слідчий і прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний і його захисник заперечили проти задоволення клопотання.
Вважають, що більш м'який запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , 03 листопада 2025 року близько 05 години 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні магазину «Продукти 469», яке належить мережі ТОВ «АТБ-Маркет» та розташоване за адресою: Хмельницька область Хмельницький район м. Городок вул. Грушевського 63, прийняв рішення про відкрите викрадення чужого майна.
Тоді ж, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, розуміючи, що в країні діє воєнний стан, який введений на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», та який в останнє продовжено згідно Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 478/2025 від 14 липня 2025, затвердженого Законом України № 4524-ІХ від 15 липня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строком на 90 діб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, помістив обрані ним товари в пакет, а саме: цигарки «Marlboro Gold МРЦ» в кількості 2 шт., вартістю 310,00 гривень, пляшку кефіру «Просто наше» об'ємом 0,87 л., вартістю 61,90 гривень, пляшку безалкогольного напою «Coca-cola zero» об'ємом 1 л., вартістю 28,70 гривень, пляшку пива «Оболонь світле» об'ємом 2,35 л., вартістю 95,00 гривень, шоколад «Roshen Laсmi» кількістю 2 шт., вартістю 75,80 гривень, бісквітне тістечко «Kinder Pingui» вартістю 33,90 гривень, сирок глазурований «День у день» в кількості 2 шт., вартістю 20,60 гривень, хлібобулочний виріб «Ролінні» з телятиною в кількості 2 шт., вартістю 61,80 гривень, запальничку «Bic J23» в кількості 2 шт., вартістю 49,80 гривень, після чого, умисно, не розрахувавшись за товар, розуміючи, що його дії носять відкритий характер та помічені працівником магазину, тримаючи в руці пакет з вище переліченим товаром, побіг до виходу з приміщення магазину «Продукти 469» та не реагуючи на заклики припинити протиправні дії та повернути майно, ОСОБА_6 , покинув місце вчинення кримінального правопорушення, маючи при цьому реальну початкову можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Вказаними умисними, відкритими, протиправними діями ОСОБА_6 заподіяв ТОВ «АТБ-Маркет» майнової шкоди на загальну суму 737 гривень 50 копійок.
За таких обставин, ОСОБА_6 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
04 листопада 2025 року в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: протоколом затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку ст. 208 КПК України від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 03.11.2025; протоколом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 від 03.11.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.11.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, за який санкцією ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років.
Частиною 1 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, а тому, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у разі доведення, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому, зважаючи на покарання, яке загрожує йому у випадку визнання його винуватим, співставляючи можливі негативні для нього наслідки у вигляді засудження його до покарання у виді позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а також у справі «Летельє проти Франції» зазначено, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Окрім цього, тяжкість підозри може бути достатньою причиною разом з іншими для тримання особи під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 у справі «Волосюк» проти України).
Слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого, що підозрюваний ОСОБА_6 може впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, досудове розслідування триває, не встановлено та не відшукано всі докази, не допитано осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження.
Тому з метою нівелювання такого ризику, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків також слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження (свідки) ще не допитані, відтак у разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою це дозволить підозрюваному, шляхом умовлянь, чиненням тиску та/або будь-яким іншим чином вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.
Також, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 є особою, яка не працює, постійного джерела доходу не має, а тому у разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаному із триманням під вартою, може вчинити ряд інших нових умисних кримінальних правопорушень.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється соціальні зв'язки підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, наявність місця проживання, а також те, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що запобіжний захід лише у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На переконання слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів, а слідчий суддя переконався у тому, що існує обґрунтована підозра вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що є підставою для застосування найбільш тяжкого запобіжного заходу - тримання під вартою.
Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, про який йдеться у клопотанні слідчого.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) - 60560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України та шкоди завданої злочином.
А тому саме такий розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку та не буде завідомо непомірним для нього.
Таким чином застосування до обвинуваченого інших більш м'яких запобіжних заходів не представляється можливим, так як необхідних умов їх обрання не має, оскільки не надано доказів на підтвердження постійного місця проживання та офіційного працевлаштування, і вони, на думку суду, не забезпечать запобігання ризикам.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слід встановити в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 29 грудня 2025 року включно.
Визначити заставу в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками, іншими особами, які мають відношення до вказаного провадження;
- зд ати на зберігання до ГУ ДМС у м. Хмельницькому свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
У разі невиконання даних обов'язків, застава звертається в дохід держави.
Ухвала діє по 29 грудня 2025 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1