04 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 490/5742/24
провадження № 61-12536ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року в справі за позовом заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особіМиколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство«Ліси України», ОСОБА_2 ,про витребування земельної ділянки,
встановив:
У липні 2024 року заступник керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва звернувся до суду в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд витребувати на користь держави в особі Миколаївської обласної державної адміністраціїз незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 999 кв. м з кадастровим номером 4810137200:01:052:0050, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
09 жовтня 2025 року заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення її недоліків. Заявнику слід було надати суду інформацію про ціну позову, виходячи з вартості спірного нерухомого майна (земельна ділянка) станом на дату звернення з позовом, подати належні докази на підтвердження такої вартості, а також з урахуванням наведеного самостійно згідно з вимогами закону визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги (200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) та у разі необхідності доплатити судовий збір.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17 жовтня 2025 року заявником подано заяву, у якій зазначено, що згідно з довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 18 червня 2024 року № 201-20240618-0007951405 оціночна вартість спірної земельної ділянки становить 317 886, 21 грн. З огляду на викладене, заявником і було сплачено судовий збір за подання касаційної скарги.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
З огляду на інформацію про вартість спірної земельної ділянки, надану заявником, ціна позову в цій справі станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
Заявник вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, інтереси якої представляє прокурор (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Вважає, що відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель лісового фонду та передачі їх у приватну власність, а також захист права власності на землю українського народу беззаперечно становить значний суспільний інтерес. Заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури зазначає, що питання збереження та відтворення лісів, як природних комплексів, є актуальним як для області, так і для держави в цілому.
Крім того, заявник вважає, що важливість задоволення позову прокурора стосовно земельної ділянки на АДРЕСА_1 обумовлена також необхідністю подальшого захисту інтересів держави щодо земель лісогосподарського призначення, які перебувають у одному масиві зі спірною земельною ділянкою. Зокрема, звертає увагу на те, що у провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебувають ще 4 аналогічні справи за позовами прокурора щодо повернення (витребування) земель державного лісового фонду, де власником та, відповідно, відповідачем у справах є ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси широкого кола фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України, тощо.
Проте касаційна скарга не містить належного обґрунтування, яке б свідчило про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи і вказувало б на те, що предмет спору у цій справі стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства.
Наявність інших спорів за позовами прокурора щодо повернення (витребування) земель державного лісового фонду, де відповідачем у справах є ОСОБА_1 , не свідчить про значний суспільний інтерес до цієї справи.
Крім того, оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року в справі за позовом заступника керівника Окружної прокуратури м. Миколаєва в інтересах держави в особіМиколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство«Ліси України», ОСОБА_2 ,про витребування земельної ділянки.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко