Ухвала
17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 2322/395/11
провадження № 61-821св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року у складі судді Кваші І. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у складі колегії суддів Новікова О. М., Гончар Н. І., Фетісової Т. Л.,
у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович,
Короткий зміст заявлених вимог
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2014 року у справі № 2322/395/11, у якій заявник є боржником, а стягувачем - публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», таким, що не підлягає виконанню.
Посилаючись на матеріали Автоматизованої системи виконавчого провадження (зареєстровані й відскановані приватним виконавцем документи виконавчого провадження № 69665291), ОСОБА_1 зазначав, що строк пред'явлення виконавчого листа від 06 листопада 2014 року до виконання установлений - до 11 вересня 2015 року.
16 жовтня 2015 року Чорнобаївський відділ державної виконавчої служби повернув цей виконавчий лист стягувачу без виконання. Тому річний строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання станом на 17 серпня 2022 року сплинув. Водночас на виконавчому листі відсутні будь-які відомості про дати повернень. Отже, у приватного виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки стягувач пропустив строк для звернення зазначеного рішення суду до виконання, проте виконавець не повернув виконавчий документ, а відкрив провадження.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалою від 22 серпня 2023 року, яку Черкаський апеляційний суд постановою від 12 грудня 2023 року залишив без змін, у задоволенні заяви відмовив.
Суд мотивував своє судове рішення тим, що ОСОБА_1 ,зазначаючи про пропуск строку пред'явлення виконавчого листа від 06 листопада 2014 року до примусового виконання, будь-яких доказів, які б це підтверджували, не надав, оскільки дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не можна вважати доведеними.
Апеляційний суд не знайшов підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Зокрема, він виходив з того, що виконавчий лист від 06 листопада 2014 року був повернутий стягувачу 02 лютого 2022 року, тому повторно пред'явивши виконавчий лист у серпні 2022 року стягувач не пропустив строк пред'явлення його до виконання.
Доводи з приводу того, що у період 2016-2017 років цей виконавчий лист пред'являвся з пропущенням річного строку, апеляційний суд відхилив з огляду на те, що у разі незгоди з відкриттям виконавчого провадження у зазначений період ОСОБА_1 не був позбавлений права на оскарження вказаних постанов державних виконавців, однак таких дій не вчинив. А доводи ОСОБА_1 з приводу того, що обрахунок строку пред'явлення виконавчого листа починається з дати видачі виконавчого документа, а не з дати повернення його стягувачу, є безпідставними з урахуванням змісту норм права, проаналізованих апеляційним судом.
Щодо тверджень про неповідомлення представника ОСОБА_1 про судове засідання суду першої інстанції, яке повинно було відбутися 21 серпня 2023 року, то апеляційний суд дійшов висновку, що перебуваючи у цьому судовому засіданні ОСОБА_1 мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, а доказів поважності відсутності його адвоката у суді першої інстанції ним не надано.
Щодо доводів ОСОБА_1 про розгляд справи неповноважним складом суду, апеляційний суд не вбачав порушень судом першої інстанції законодавства при вирішенні питання відводу за заявами ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у якій скаржник, серед іншого, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених в постановах Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 755/15479/14?ц та від 20 лютого 2019 року у справі № 2-4671/11.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 13 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження у справі, витребував її із Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
Верховний Суд ухвалою від 09 вересня 2025 року справу призначив до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Згідно із протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 15 вересня 2025 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження підлягає закриттю з огляду на таке.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Відповідно до частини першої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.
Ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, відсутня в переліку ухвал, які підлягають оскарженню у касаційному порядку відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Зміст пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, після їх перегляду в апеляційному суді, у касаційному порядку не передбачено. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 05 вересня 2019 року про закриття касаційного провадження у справі № 753/23412/17 дійшла висновку, що «відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено».
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та постанова суду апеляційної інстанції про залишення такої ухвали без змін не можуть бути предметом касаційного оскарження.
Подібні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено в ухвалі Верховного Суду від 27 листопада 2024 року у справі № 760/13367/14-ц.
Якщо процесуальним законодавством не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, касаційне провадження у справі належить закрити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17).
Відповідно до частини другої статті 396 ЦПК України про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
Верховний Суд зазначає, що під час вирішення питання про закриття касаційного провадження у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для його касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 389, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 серпня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк», приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України ухвалу оформив суддя Грушицький А. І.
Суддя-доповідач В. В. Пророк
Судді: А. І. Грушицький
А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров