21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 523/3717/20
провадження № 61-3560 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараш А. А., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування», подану його представником - адвокатом Попроцьким Дмитром Михайловичем, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», за участю третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування розпорядження з приватизації житла, свідоцтва про право власності на житло, витребування майна з чужого незаконного володіння,
1. У березні 2025 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування», подана його представником - адвокатом Попроцьким Д. М., на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2022 року,в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 березня 2025 року справу призначено судді-доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Литвиненко І. В., Петров Є. В.
3. Оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, заявник у касаційній скарзі порушував питання про поновлення такого строку.
4. Обґрунтовуючи підстави пропуску строку на касаційне оскарження, заявник вказував на те, що представник позивача не брав участі в судовому засіданні 30 травня 2022 року, а про прийняття постанови судом апеляційної інстанції представник позивача дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 06 березня 2025 року та отримав її копію лише 17 березня 2025 року під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
5. Також зазначав, що підприємство позивача розташоване у прикордонній берегозахисній смузі моря міста Одеси, а тому через введення 24 лютого 2022 року в Україні режиму воєнного стану позивач був змушений припинити господарську діяльність на строк дії воєнного стану, а відновлення управлінської та фінансової діяльності позивача з правовим забезпеченням у повному обсязі по даній справі стало можливим лише з лютого 2025 року, а тому, на думку заявника, наведені підстави пропуску строку на касаційне оскарження є поважними.
6. Ухвалою Верховного Суду 11 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначених у ній недоліків, зокрема, для подання нової заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
7. На виконання ухвали Верховного Суду заявник у вересні 2025 року направив заяви на усунення недоліків.
8. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2025 року справу призначено судді?доповідачу Пророку В. В., судді, які входять до складу колегії: Калараш А. А., Петров Є. В.
9. Обґрунтовуючи підстави поновлення строку, заявник посилається на підстави, які вже були викладені в попередній заяві про поновлення строку, щодо порушення апеляційним судом порядку надсилання судових рішень. Заявник зазначає, що оскаржуване судове рішення не надсилалось у зв'язку з введенням на території України воєнного стану та відсутністю ресурсів суду.
9.1. На підтвердження недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, для відліку строку на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті 390 ЦПК України, заявник зазначає, що копія оскаржуваної постанови не була йому направлена, на підтвердження зазначеного до заяви про поновлення строку долучив фото-копії: супровідного листа Одеського апеляційного суду від 02 червня 2022 року, копії актів 22 червня 2022 року № 122 (про те, що у зв'язку із введенням на території України воєнного стану, відповідно до Указу Президента України № 664/2022 від 24 лютого 2022 року, враховуючи відсутність ресурсів суду, направлених на забезпечення відправки вихідної кореспонденції суду, з 22 червня 2022 року призупинено роботу сектору поштової експедиції суду в частині забезпечення повного циклу опрацювання вихідної кореспонденції Одеського апеляційного суду по всім адресам відправлення), супровідного листа Одеського апеляційного суду від 06 липня 2022 року вхідний № 11923 про повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, заяви про видачу судових рішень від 28 липня 2022 року вхідний № 13261, зави про ознайомлення з матеріалами справи від 28 липня 2022 року вхідний № 13261, та інші.
10. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
11. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
12. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
13. У частині третій статті 394 ЦПК України зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
14. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 30 травня 2022 року надіслано судом: 08 червня 2022 року, зареєстровано 08 червня 2022 року, забезпечено надання загального доступу 09 червня 2022 року, а касаційну скаргу подано до Верховного Суду 19 березня 2025 року.
15. Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
16. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) проголошено право на справедливий судовий розгляд.
17. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
18. У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
19. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала від 14 жовтня 2003 року).
20. Статтею 44 ЦПК України закріплено обов'язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
21. Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
22. Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
23. Заявник пропустив строк на звернення до суду з касаційною скаргою більше ніж на два роки, а частиною третьою статті 394 ЦПК України визначено виключні два випадки для відкриття касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
24. Доводи заявника щодо не направлення йому копії оскаржуваної постанови не є виключними обставинами, передбаченими частиною третьою статті 394 ЦПК України. Виключних обставин заявником не наведено.
25. ТОВ «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування» достовірно знав про наявність, зокрема, ініційованого ним судового провадження і не цікавився з розумним інтервалом часу чи ухвалено судом апеляційної інстанції судове рішення.
26. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
27. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
28. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету, і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
29. Таким чином, доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
30. Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами-членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Нешев проти Болгарії»).
31. При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).
32. Ураховуючи, що відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі касаційної скарги у передбачений законодавством строк, які б могли свідчити про наявність особливих і непереборних обставин, за яких заявник не подав касаційну скаргу у передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку більше ніж на два роки, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 185, 390, 393, 394ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
1. Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Попроцьокого Дмитра Михайловича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 30 травня 2022 року.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування», Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп Плюс Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», за участю третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування розпорядження з приватизації житла, свідоцтва про право власності на житло, витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський ордена «Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування», поданою його представником - адвокатом Попроцьким Дмитром Михайловичем, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 травня 2022 року.
3. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ А. А. Калараш
/підпис/ Є. В. Петров