29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 558/450/22
провадження № 61-3482св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відкрите акціонерне товариство «Демидівський консервний завод»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк Оксани Іванівнипро ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ВАТ «Демидівський консервний завод», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям шляхом визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2022 року Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям.
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу №926 від 15 травня
2008 року в частині включення до нежитлового будинку цегляного (тарного) загальною площею 323,1 кв. м протирадіаційного укриття, площею 81,2 кв. м, укладений з порушенням вимог чинного на той час законодавства, просив суд:
- усунути перешкоди власнику Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям площею 81,2 кв. м шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу №926 від 15 травня 2008 року в частині включення до площі нежитлового будинку цегляного (тарного) загальною площею 323,1 кв. м протирадіаційного укриття, площа якого становить 81,2 кв. м, укладеного між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях протирадіаційне укриття площею 81,2 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня
2023 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду
від 06 лютого 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано частково недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень
від 15 травня 2008 року, укладений між ВАТ «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі за № 926, в частині купівлі-продажу в складі нежитлового будинку цегляного (тарного), загальною площею 323,1 кв. м, підвалу, яким є протирадіаційне укриття, площею 81,2 кв. м.
В іншій частині позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк О. І. та Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня
2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року в частині вирішення позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу скасовано, ухвалено нове рішення.
У задоволенні позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, що укладений між відкритим акціонерним товариством «Демидівський консервний завод» та ОСОБА_1 15 травня 2008 року, в частині купівлі-продажу в складі нежитлового будинку цегляного (тарного) загальною площею 323,1 кв. м підвалу, яким є протирадіаційне укриття 81,2 кв. м, відмовлено.
Постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року в частині вирішення позову про повернення протирадіаційного укриття скасовано, справу передано в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи постановою Волинського апеляційного суду
від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2023 року в частині вирішення позову про повернення протирадіаційного укриття скасовано.
В позові керівника Дубенської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ВАТ «Демидівський консервний завод», до ОСОБА_1 про повернення протирадіаційного укриття відмовлено.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
У серпні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк О. І. про відшкодування судових витрат.
Заява мотивована тим, що Верховний Суд під час касаційного перегляду справи не здійснив розподіл судових витрат, понесених відповідачем в суді апеляційної та касаційної інстанцій за його апеляційною та касаційною скаргою.
Так, у зв'язку із розглядом справи ОСОБА_1 понесено судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 7 443,00 грн та зі сплати судового збору за подачу касаційної скарги у розмірі 9 924,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк О. І. про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з підпунктами «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Разом із тим, постанова про передачу справи на новий розгляд не є остаточним вирішенням спору по суті, а тому висновки про розподіл судових витрат у такому випадку будуть вважатися передчасними (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).
Розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк О. І. та Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня
2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року в частині вирішення позову про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у позові, в іншій частині справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, розгляд справи не було закінчено, оскільки справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому правові підстави для вирішення в порядку статті 141 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем у судах апеляційної та касаційної інстанцій, відсутні.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в справі
№ 530/1731/16-ц (постанова від 18 травня 2020 року) вказував, що після остаточного ухвалення судового рішення у справі (після нового судового розгляду) особа не позбавлена можливості клопотати про розподіл судових витрат, у тому числі, понесених у зв'язку з касаційним переглядом справи.
За наведених обставини, підстави для ухвалення Верховним Судом додаткового судового рішення відсутні.
Керуючись статтею 270 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Денисюк Оксани Іванівни про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовомкерівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ВАТ «Демидівський консервний завод», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні протирадіаційним укриттям шляхом визнання частково недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, відмовити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:сЄ. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович