Справа № 674/1425/25
Провадження № 2-о/674/126/25
іменем України
30 жовтня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючий - суддя Сосна О.М., за участю секретаря судового засідання Філіпової У.О., заявниці ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дунаєвецька міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її родичка ОСОБА_2 , яка була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: земельна частка (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян «Жванчик» с.Великий Жванчик розміром 1,94 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). При житті ОСОБА_2 склала заповіт, згідно з яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 . Заявниця є спадкоємцем за законом 4-ої черги після померлої ОСОБА_2 , спадщину прийняла згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки покійна з 1997 року та по день смерті проживала разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначає, що вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, разом брали участь у спільних витратах на продукти харчування, гігієни, оплачували комунальні послуги, разом тримали домашнє господарство, після смерті ОСОБА_2 заявниця провела її поховання та встановила пам'ятник на могилі. Інших спадкоємців немає. Заявниця звернулась до приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. з питанням оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 , однак нотаріус повідомила їй про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини та рекомендовано звернутися до суду.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 18.08.2025 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала. Пояснила, що з 1983 року проживає у АДРЕСА_2 разом з двома синами, чоловіком та невісткою, яка пізніше померла. ОСОБА_2 проживала у с. Великий Жванчик, однак з 1997 року проживали разом, забрала її до себе, обходила тітку, доглядала її, лікувала. В ОСОБА_2 немає нікого з родичів, була сестра, яка раніше померла. Вказала, що ОСОБА_2 похована у с. Великий Жванчик та після смерті останньої, окрім земельної частки (паю) залишилась також хата, яку віддали сусідам за гроші, власність на домоволодіння не оформляла.
Представник заінтересованої особи Дунаєвецької міської ради Хмельницької області в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи. Представник ОСОБА_4 подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати за відсутності представника. Також подала до суду пояснення, в яких заперечує проти задоволення заяви та зазначає, що у справі відсутні докази в обґрунтування заяви, які б вказували на наявність у заявниці зі спадкодавцем сталих відносин притаманних членам сім'ї, підтвердження ведення спільних витрат, спільного бюджету, харчування, участі в витратах на утримання житла, ремонт, домовленостей щодо порядку користування житловим приміщенням, тобто обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Зазначає, що додані до заяви довідки та акти самі по собі не вказують про спільне проживання саме однією сім'єю заявниці та ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно: право земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності спілки селян «Жванчик» с. Великий Жванчик розміром 1,94 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), право власності якої посвідчено Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0368877.
Спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82635236 від 23.09.2025 та Листом приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. №544/01-16 від 23.09.2025.
ОСОБА_2 склала заповіт від 16.05.2001 зареєстрований в реєстрі за №367, посвідчений секретарем Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області Юрейко О.О. згідно з яким все майно заповіла ОСОБА_3 .
06.11.2015 ОСОБА_3 видано дублікат заповіту зареєстрованого в реєстрі за №71, посвідчений секретарем Великожванчицької сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області Юрейко О.О., що підтверджується копією дублвката заповіту.
Зазначене підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №82635248 від 23.09.2025.
Повідомленням приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А. №233/02-14 від 23.04.2025 ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують факт проживання однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини із ОСОБА_2 померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована у АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою Дунаєвецької міської ради №02.18.01-11/264 від 11.04.2025 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інших зареєстрованих осіб немає.
Згідно з довідкою Дунаєвецької міської ради №02-20/268 від 14.04.2025 ОСОБА_1 дійсно за власний рахунок здійснювала поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановила пам'ятник.
Відповідно до довідки Дунаєвецької міської ради №02-20/269 від 14.04.2025 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 фактично в період від 1997 року і до дня смерті проживала в домоволодінні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Підстава: акт обстеження депутата міської ради 14.04.2025.
Як вбачається із Акту від 14.04.2025, складеного депутатом Дунаєвецької міської ради Келащук Л. у присутності свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , фактичним місцем проживання з 1997 року до дня смерті ОСОБА_2 було помешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з Актом від 23.02.2024 складеного депутатом Дунаєвецької міської ради Келащук Л. у присутності свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 дійсно тривалий час доглядала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребувала лікування, супроводу, прибирання та приготування їжі та які надавала ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 її похоронила ОСОБА_1 та поставила пам'ятник.
Згідно з довідками-виписками з погосподарської книги, видані Дунаєвецькою міською радою від 14.04.2025 №272/02.16.01-13, №273/02.16.01-13, №274, №275/02.16.01-13, №276/02.16.01-13, №277/02.16.01-13, №278/02.16.01-13 за 1983-1985 роки, за 2001-2005 роки, 1996-2000 роки, 1991-1995 роки, 1986-1990 роки за адресою: с. Великий Жванчик, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область, головою двору була ОСОБА_2 ; згідно з довідками-виписками з погосподарської книги за 1977-1979 роки, за 1980-1982 роки головою двору була ОСОБА_2 та членом домогосподарства за вказаною аресою була її сестра ОСОБА_7 .
Згідно з копією обліково-послужної картки серії НОМЕР_2 виданої на ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_1 - мати, брат - ОСОБА_8 .
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 проживала у с. Великий Жванчик, заявниця привезла її в АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 на той час проживала з чоловіком і синами, бабку ОСОБА_2 забрали в 1997 році. Коли приїжджала в с. Чимбарівка, то бачила там ОСОБА_2 , чи були в неї родичі не знає. ОСОБА_2 похована у с. Великий Жванчик.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що у 1996-1997 роках заявниця забрала ОСОБА_2 до себе в с. Чимбарівка. З ними також жили чоловік заявниці, сини та внук. Коли приходила до ОСОБА_2 , то та сиділа на вулиці чи лежала, раніше вона жила у с. Великий Жванчик.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що часто бачила ОСОБА_2 з весни 1997 року в с. Чимбарівка. Вдома у ОСОБА_1 бачила заявницю, її чоловіка та ОСОБА_2 , яка нічим не займалась, лежала, бо не бачила. Похована ОСОБА_2 у с. Великий Жванчик, де раніше й проживала, про її родичів нічого не знає.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в ОСОБА_2 не було родини. З с.Чимбарівка до ОСОБА_2 їздили родичі їй допомагати, ОСОБА_1 привозила їй їсти, забрала її до себе десь у 1996-1997 роках. Вказала, що ОСОБА_3 є сином заявниці, підписувала акт проживання.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що знала ОСОБА_2 . Дружила із дітьми заявниці, бачила бабку ОСОБА_2 у с. Чимбарівка десь у 1997 році. Чи є родичі в ОСОБА_2 не знає, на похованні не була.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_2 , як старшу жінка з їх села. Складала акти, як депутат міської ради, у присутності заявниці та свідків. Вказала, що можливо немає підстав в складанні акту, однак консультувалась із ОСОБА_13 та не може відповісти яким актом підкріплюється повноваження щодо складання таких актів. Повірила на слово секретарю Дунаєвецької міської ради ОСОБА_13 та по роках керувалась словами заявниці і свідків, про це все знала, тому що є мешканкою села.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2 , знає, що остання п'ять років проживала. Також ОСОБА_2 склала заповіт на ОСОБА_3 . ОСОБА_2 жила у с. Великий Жванчик, ніхто не успадковував будинок. ОСОБА_3 отримав в 2015 році дублікат заповіту, бо він його втратив чи пошкодив. Вказала, що видавала та підписувала довідки, які наявні у справі як староста Великожванчицького старостинського округу, мають право видавати акти, проте чим це передбачено не знає, акт затверджений міською радою.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зазначено, що у порядку цивільного судочинства розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
У відповідності до роз'яснень, викладених у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі ст.1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. При віднесенні особи до кола спадкоємців четвертої черги суд має виходити не лише із кровного споріднення, а й інших наведених ознак.
Згідно зі ст.ст.76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У поданій заяві та в судовому засіданні заявниця зазначила, що вона з 1997 до смерті ОСОБА_2 проживала разом із нею, на підтвердження зазначених обставин надала довідку Дунаєвецької міської ради №02-20/268 від 14.04.2025 про те, що вона за власний рахунок здійснювала поховання ОСОБА_2 та встановила пам'ятник, акт від 14.04.2025 про фактичне місце проживання з 1997 року до дня смерті ОСОБА_2 за адресою ОСОБА_1 та акт від 23.02.2024 про те, що ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2 , після смерті похоронила її та поставила пам'ятник.
Проте довідка Дунаєвецької міської ради №02-20/268 від 14.04.2025 про те, що ОСОБА_1 похоронила ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановила пам'ятник, акт обстеження від 14.04.2025 про фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою ОСОБА_1 та акт від 23.02.2024 про те, що ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2 , після смерті останньої похоронила її та поставила пам'ятник, самі по собі жодним чином не вказують про спільне проживання саме однією сім'єю заявниці та ОСОБА_2 не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Водночас довідка Дунаєвецької міської ради №02-20/269 від 14.04.2025 про те, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 фактично в період від 1997 року і до дня смерті проживала в домоволодінні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 видана на підставі акту обстеження депутата міської ради 14.04.2025.
Крім того, в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначено повноваження депутата на встановлення факту проживання та складання таких актів, тим більше щодо обставин за часом більше 20 років до моменту складання таких актів.
Суд критично оцінює покази свідків, оскільки вони носять у цілому загальний характер і не містять посилань на конкретні факти та обставини, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність підстав, які входять до предмету доказування у подібних правовідносинах.
При цьому, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_14 пояснили, що не можуть відповісти яким нормативним актом передбачені повноваження щодо складання вищевказаних актів. Свідок ОСОБА_12 вказала, що консультувалась з іншим депутатом Дунаєвецької міської ради та по роках керувалась лише словами заявниці і свідків.
Таким чином, заявницею ОСОБА_1 не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що вона із ОСОБА_2 були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, що підтверджують сукупність обставин, необхідних для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю.
Інших доказів, які б вказували на наявність у заявниці зі спадкодавцем сталих відносин притаманних членам сім'ї, підтверджували ведення спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, суду не було надано. Не встановлено їх і судом.
За змістом ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дунаєвецька міська рада про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заявниця: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Заінтересована особа: Дунаєвецька міська рада (місцезнаходження - Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50, код ЄДРПОУ 04060714).
Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя О.М.Сосна