Справа № 944/5602/25
Провадження №2/944/2288/25
Ухвала
"05" листопада 2025 р. м.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Кондратьєва Н.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Колошкін П.І. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 07.08.2014 року Дістангуен Рене, міський радник, представник відділу реєстрації актів цивільного стану в межах повноважень, номер свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 .
Згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби від 04.11.2025 року, місце проживання ОСОБА_2 зареєстрованим/знятим з реєстрації не значиться.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали вважаю, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях ст. 175 та 177 ЦПК України, і підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява вищевказаним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки в позові не зазначено дату народження відповідача.
Окрім цього, в позовній заяві позивач зазначає, що відповідач ніколи не проживав на території України, однак вказує місце його проживання адресу свого проживання: АДРЕСА_1 . Враховуючи наведене позивачу необхідно зазначити дійсну адресу проживання відповідача.
Із матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що шлюб між сторонами був укладений на території Франції, а відповідач ОСОБА_2 можливо є громадянином Франції.
Частиною восьмою статті 95 ЦПК України передбачено, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тобто документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать про акти громадянського стану, вчинені за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації (апостилю).
До позовної заяви позивачем додано нечитабельну фотокопію та переклад на українську мову свідоцтва про шлюб, який зареєстровано 07.08.2014 року Дістангуен Рене, міський радник, представник відділу реєстрації актів цивільного стану в межах повноважень, номер свідоцтва про шлюб 2014-17. Оригіналу чи належним чином завіреної читабельної копії свідоцтва про шлюб, а також оригіналу чи належним чином завіреної копії перекладу цього свідоцтва до позовної заяви не додано.
Окрім цього, враховуючи, що позивач є громадянкою України, а відповідач - громадянином Франції, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків розірвання шлюбу в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.
За правилами частин 1, 2 статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 1ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Так, якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Отже, відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право», у сторін відсутній спільний особистий закон подружжя.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу можливе за заявою одного з подружжя.
Відповідно до ч. 1ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно із статтею 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 01 березня 1954 року Україна має отримувати допомогу від таких країн, зокрема як Франція.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.07.2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ вищевказаної Інструкції, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Таким чином, саме на позивача покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони надсилаються судом у порядку повідомлення, визначеного вказаною Інструкцією.
Враховуючи такі приписи цивільного процесуального законодавства, суд зобов'язаний забезпечити відповідача інформацією про порушення в суді на території України справи щодо нього, про дату, час і місце судового розгляду справи, про суть позовної вимоги, тощо. З цією метою суд має вручити відповідачу через Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Республіки Франція копії відповідних документів з перекладом на державну мову запитуваної Сторони або англійську.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не долучено належним чином засвідчений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на офіційну мову договірної сторони для вручення відповідачу та проведення окремих процесуальних дій на території Франції.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Недотримання позивачами приписів ст. ст.175,177 ЦПК України, згідно з ст. 185 ЦПК України, є підставою для залишення позову без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу час для усунення недоліків, роз'яснивши, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175,177,185,353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія КОНДРАТЬЄВА