Справа № 944/5120/25
Провадження №3/944/2812/25
04.11.2025 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., з участю прокурора Лойка В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Яцишина О.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.ч.1,2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, являючись відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, маючи приватний інтерес, який полягав у бажанні забезпечити позитивний розгляд скарги на свої дії, не бути викритим та уникнути відповідальність за інцидент з громадянином ОСОБА_2 , який мав місце 20.07.2024 на території Яворівського району Львівської області, в порушенні вимог п.2 ч.1 ст.28 Закону «Про запобігання корупції», не повідомив безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів при розгляді звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Яворівського РВП ГУНП у Львівській області №7949 від 20.07.2024, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, являючись відповідно до п.п. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, маючи приватний інтерес, який полягав у бажанні забезпечити позитивний розгляд скарги на свої дії, не бути викритим та уникнути відповідальність за інцидент з громадянином ОСОБА_2 , який мав місце 20.07.2024 на території Яворівського району Львівської області, в порушенні вимог п.3 ч.1 ст.28 Закону «Про запобігання корупції», 20.07.2024 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів при розгляді звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Яворівського РВП ГУНП у Львівській області за №7949 від 20.07.2024 та фактично стосувалося його дій як працівника поліції, склавши відносно ОСОБА_2 постанову ГБВ №578206 по справі про адміністративне правопорушення та наклав на громадянина ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді шрафу в сумі 850,00 грн, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Яцишин О.В. зазначив, що з моменту виявлення правопорушення пройшло більше шести місяців, а тому просив закрити провадження у даній справі у зв'язку закінченням строків притягнення його до адміністративної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за вчинені правопорушення, пов'язані з корупцією та дійсно їх вчинив, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим останній підлягає притягненню до відповідальності за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП. Просив накласти стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією цієї статті.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, думку прокурора, вивчивши та дослідивши матеріали справ вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за яке передбачена відповідальність за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який відповідно до цього Закону склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські повинні неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно з п. 1 Розділу ІІ Наказу № 1179 МВС України «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських» від 09.11.2016 зазначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону, зобов'язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або у колегіальному органі Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз'ясненням до Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.
Частина 1 статті 172-7 КУпАП передбачає, що неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 статті 172-7 КУпАП визначає, що вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, приміткою до статті 172-7 КУпАП передбачено, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП щодо підстав адміністративної відповідальності, у сукупності з приписами Законів України «Про запобігання корупції» та «Про місцеве самоврядування в Україні», суд вважає, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах саме реального конфлікту інтересів.
Так, обов'язковою умовою наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 статті 172-7 КУпАП, є «реальний конфлікт інтересів».
Предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за статтею 172-7 КУпАП (як за частиною першою так і за частиною другою) є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об'єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення такою особою інших дій.
Доведення допустимими та достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов'язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і в) така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити беззаперечну наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
При цьому, має бути беззаперечно визначено, в чому саме полягає приватний інтерес конкретної особи, в чому саме проявляється суперечність між приватним інтересом та представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення. Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено як у протоколі про правопорушення, пов'язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
Відповідно до наказу начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 393 о/с від 11.07.2024 летенанта поліції ОСОБА_1 переміщено на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Згідно вимог ст.ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_1 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Відповідно до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , як поліцейський, є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону та є суб'єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.172-7 КУпАП.
Відповідно до посадової інструкції поліцейського ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 , затвердженої 09.01.2024 начальником Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, поліцейський в повсякденній діяльності зобов'язаний дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, в тому числі правил етичної поведінки, визначених Законом України «Про запобігання корупції», наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та іншими нормативними актами, а також наказом МВС України № 357 від 27.04.2020 року «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України» та іншими нормативними актами; здійснює реагування на звернення та повідомлення про вчиненні кримінальні та адміністративні правопорушення або події; здійснює профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчинення правопорушень; під час виконання повноважень у випадках і порядку визначеними ЗУ «Про Національну поліцію» застосовує поліцейські превентивні заходи, заходи примусу; складає у межах компетенції протоколи про адміністративні правопорушення, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення; після закінчення чергування доповідає начальникові ВРПП про результати роботи за зміну із наданням відповідних підтверджуючих матеріалів, щодо виконання поставлених завдань, а також результатів реагування та правопорушення та події.
Згідно з п. 2 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 квітня 2020 року № 357, група реагування патрульної поліції - наряд патрульної поліції у складі не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них.
Відповідно до графіку чергування працівників Яворівського РВП ГУНП у Львівській області з 01 по 31 липня 2024 року, затвердженого начальником Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, з 20:00 год. 19.07.2024 по 08:00 год. 20.07.2024 на патрулювання Яворівського району заступило три екіпажі в складі поліцейських ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, серед яких були поліцейські ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5
20.07.2024 о 02:16 год. на номер телефону виклику екстреної служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , який повідомив, що його зупинили працівники поліції, які вимагали та отримали від нього грошові кошти шляхом їх перерахування на банківську картку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_6 , чим здійснив повідомлення про вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.
Дане звернення зареєстроване в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Яворівського РВП ГУНП у Львівській області №7949 від 20.07.2024.
З матеріалів доповідної записки 2963 про результати проведення перевірки за телефонним зверненням «на лінію 102» ОСОБА_2 , в яких містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , зокрема вбачається, що ОСОБА_1 20.07.2024, перебуваючи у складі наряду поліції, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 при здійсненні дзвінку на номер телефону виклику екстреної служби «102» повідомив саме про неправомірні дії наряду поліції, в якому він перебував, маючи приватний інтерес, не повідомивши безпосереднього керівника у встановленому законом порядку про наявність у них реального конфлікту інтересів, здійснив реагування на подію, яка зареєстрована в ІКС ІПНП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області 20.07.2024 за №7949.
ОСОБА_1 в письмових поясненнях від 26.07.2025 зазначав зокрема, що «продовжуючи патрулювання, до ОСОБА_4 зателефонував ст. інспектор черговий ОСОБА_8 та повідомив, що відносно них ОСОБА_2 здійснив скаргу щодо надання неправомірної вигоди. Після чого до нього перетелефонував працівник УГІ ГУНП у Львівській області та начальник ВРПП ІНФОРМАЦІЯ_2 на що він їм розповів все як було. В цей момент він дізнався від старшого інспектора-чергового номер телефону до заявника даного повідомлення та вирішив зателефонувати. Під час телефонної розмови із заявником стало відомо, що це водій гр. ОСОБА_2 , який категорично заперечував факт повідомлення ним на лінію 102 щодо надання неправомірної вигоди працівникам поліції, мотивуючи це тим, що це можливо здійснив його пасажир на ім?я ОСОБА_9 , якого він підвозив до КПП військової частини, та не є з ним особисто знайомий, оскільки підвозив його по просьбі до місця його дислокації. На запитання яким чином пасажир здійснив телефонний дзвінок з його номера телефону гр. ОСОБА_2 відповів, що можливо в момент коли він виходив до наряду КПП Коти, щоб пропустили пасажира до його місця дислокації. Після чого вони з ОСОБА_4 під?їхали на службовому автомобілі марки "Рено Дастер", р.н. НОМЕР_1 , до гр. ОСОБА_2 та намагались встановити всі обставини даної ситуації, особу пасажира, але гр. ОСОБА_2 почав уникати відповідей на його запитання, мотивуючи тим, що вже пізно і він змучений. Після чого в їхній присутності до нього зателефонував, як пізніше стало відомо, працівник УГІ ГУНП у Львівській області якому гр. ОСОБА_2 в телефонній розмові повідомив, що повідомлення відносно дачі неправомірної вигоди працівникам поліції є неправдивим, він жодних грошових коштів нікому не надавав. Пізніше мною знову було запропоновано гр. ОСОБА_2 встановити істину по даній ситуації, але останній реагував негативно після чого нами було попереджено гр. ОСОБА_2 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та роз?яснено йому відповідальність за даною статтею, на що ОСОБА_2 погодився. Пояснення написано мною власноруч».
Таким чином, приватний інтерес ОСОБА_1 вступив у суперечність із його службовими повноваженнями, що впливало на об'єктивність та неупередженість вчинення дій під час розгляду звернення ОСОБА_2 , яке зареєстроване в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Яворівського РВП ГУНП у Львівській області за №7949 від 20.07.2024, що є реальним конфліктом інтересів.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_7 від 25.08.2025, який з 2021 року по квітень 2025 року перебував на посаді начальника ВРПП ГУНП у Львівській області і в його безпосередньому підпорядкуванні перебував поліцейський ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Линда А.І., про наявність конфлікту інтересів при реагуванні на повідомлення ОСОБА_2 , яке зареєстроване в ІКС ІПНП №7949 від 20.07.2024, ОСОБА_1 не повідомляв. Вказівки ОСОБА_1 реагувати на повідомлення ОСОБА_2 не давав і не знав що вони здійснили розгляд даного повідомлення. Про складену постанову ОСОБА_1 про притягнення ОСОБА_2 дізнався наступного дня.
За таких обставин ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2, п.3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив безпосереднього керівника у встановленому законом випадку та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів при розгляді звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Яворівського РВП ГУНП у Львівській області №7949 від 20.07.2024, чим вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП, а також прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів при розгляді звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Яворівського РВП ГУНП у Львівській області за №7949 від 20.07.2024 та фактично стосувалося його дій як працівника поліції, склавши відносно ОСОБА_2 постанову ГБВ №578206 по справі про адміністративне правопорушення, наклавши адміністративне стягнення у вигляді шрафу в сумі 850,00 грн., чим вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП,
Відповідно до ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Таким чином, законодавець пов'язує строк накладення адміністративного стягнення з моментом виявлення правопорушення та з моментом його вчинення.
Доводи сторони захисту про те, що про розгляд звернення ОСОБА_2 , яке зареєстровано в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції» Яворівського РВП ГУНП у Львівській області №7949 від 20.07.2024, було відомо ще коли ОСОБА_1 давав перші пояснення безпосередньому керівникові та згодом в лютому 2025 року і правоохоронним органам після внесення відповідних відомомстей до ЄРДР та проведення слідчих дій, зокрема допиту, обрання запобіжного заходу, складення підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а відтак слід вважати, що строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, закінчились, спростовуються наступним.
В матеріалах справи знаходиться повідомлення старшого слідчого в ОВС першого слідчого відділу ( з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Львові О.Семенюка від 30.06.2025, адресоване начальнику Львівського управління ДВБ Національної поліції України С.Бойку про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №62025140110002038 від 03.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, виявлено факт можливого вчинення працівниками ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, а тому скеровано копії матеріалів кримінального провадження для вжиття заходів щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Водночас надано в порядку ст. 222 КПК України дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
18.08.2025 начальник Львівського управління ДВБ НП України Сергій Бойко скерував заступнику керівника Львівської обласної прокуратури Роману Скіб'яку для погодження матеріали за фактом порушення вимог ч.ч.2,3 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - колишнім поліцейським відділу реагування патрульної поліції Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Линдою А.І. щодо вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.
Таким чином, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.4 ст. 38 КУпАП, на момент розгляду судом справи відносно ОСОБА_1 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, не закінчились, оскільки з дня виявлення правопорушення, а саме: з 19.08.2025 (з дня отримання відповідей на запити уповноваженими особами Львівського управління ДВБ НП України) не пройшло 6 місяців.
В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КпАП України.
Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а також вимоги ч.2 ст. 36 КУПАП, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, та відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя М.О. Білецька