іменем України
(заочне)
04 листопада 2025 року
Справа №451/1611/25
Провадження № 2/451/615/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді Магонь О.З.
секретаря судового засідання Федорук І.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Стислий виклад позиції учасників процесу
24 вересня 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» обґрунтувало тим, що 14 листопада 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» (далі - Первісний кредитор, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ») та ОСОБА_1 (далі - Відповідач або Позичальник) було укладено кредитний договір № 19584-11/2023.
21.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 21032024 (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.03.2024 до Договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16 900,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 900,00 грн.
Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.
З цих підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зазначену вище заборгованість за Кредитним договором № 19584-11/2023 від 14 листопада 2025 року (а.с.4-7).
Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Своєю ухвалою від 25 вересня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання (а.с.1-2).
У судове засідання сторони не прибули.
Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу без його участі, щодо винесення заочного рішення не заперечив (а.с.4-6).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник позивача.
Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином (а.с.55,56).
Відповідно до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечив представник позивача.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Установлені судом фактичні обставини справи
14 листопада 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 19584-11/2023 в електронній формі (а.с.8-18).
21.03.2024 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 21032024, відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с.21-26,28).
Відповідно до Реєстру боржників від 21.03.2024 до Договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16 900,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 900,00 грн (а.с.27).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 19584-11/2023 від 14 листопада 2023 року належним чином не виконував, у зв'язку із чим утворилась заборгованість, що згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» становить 16 900,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 900,00 грн (а.с.19-20).
Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому відповідно до вимог ст. 12, 229 ЦПК України ці докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань перед позикодавцем, право вимоги від якого перейшло до Нового кредитора.
Позиція суду
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.
На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом на підставі зазначеної вище ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 19584-11/2023 від 14 листопада 2023 року в електронній формі.
Сторони договору узгодили розмір позики, строки та умови повернення коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору.
Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, позивач ТОВ «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 19584-11/2023 від 14 листопада 2023 року.
Відповідач ОСОБА_1 належно не виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, тому його заборгованість становить 16 900,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 900,00 грн.
На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Відповідач наведені розрахунки не заперечив, власних не провів, доказів їх неправильності не надав. Таким чином, у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунків, які беруться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Згідно із ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищенаведене та враховуючи встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача таку заборгованість.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 11, 203, 205, 207, 512, 514, 517, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1048, 1049; ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; суд
ухвалив:
задовольнити позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 19584-11/2023 від 14 листопада 2023 року в розмірі 16 900 (шістнадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12 900 (дванадцять тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок -заборгованість за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вулиця Симона Петлюри, будинок 30, місто Київ, 01032, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») суму сплаченого судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Радехівського районного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяМагонь О. З.
Рішення суду виготовлено 4.11.2025.