іменем України
(заочне)
04 листопада 2025 року
Справа №451/1665/25
Провадження № 2/451/635/25
Радехівський районний суд Львівської області
в складі головуючого судді Магонь О.З.
секретаря судового засідання Федорук І.Б.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Радехів цивільну справу №451/1665/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
установив:
Стислий виклад позиції учасників процесу
2 жовтня 2025 року представник Логвінов Вадим Анатолійович в інтересах позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги представник позивача обґрунтував тим, що відповідно до умов договору про надання кредиту № 1435031973279 від 15.12.2024, укладеного між ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ВІВА КАПІТАЛ" Відповідач отримав на споживчі цілі кредит у розмірі 3000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 357,39% до 361,35% (0,792% в день перші 20 днів, 0.99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 2334,74% до 2670,76%. Відповідач звернувся із заявкою на отримання кредиту 15.12.2024 о 10:52, а в 11:00 15.12.2024 ним був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті OTP паролю «Q3Q6Q6». Одразу ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» свої зобов'язання за даним Договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором, переказ коштів здійснено 15.12.2024, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ, а також довідкою про ідентифікацію. Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» здійснює ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору №М1805/1 від 18.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів. Інформаційна взаємодія між компаніями здійснюється за захищеними протоколами HTTPS (HTTP over TLS), за посередництвом процесингового центру ВПС та/або оператора послуг платіжної інфраструктури ВПС. Відомості про факт перерахунку коштів передаються шляхом електронного обміну даними. ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» було надано довідку від 17.09.2025 вих. № 7/15584 про успішність операції згідно транзакції № 1526548079 від 15.12.2024 в сумі 3000,00 грн на картку НОМЕР_1 (АТ «Універсал Банк»). Одночасно, ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» було сформовано довідку про ідентифікацію, як підтвердження переказу кредитних коштів за транзакцією № 1526548079 від 15.12.2024. Станом на 01.10.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за Договором № 1435031973279 від 15.12.2024 становить 7938,00 грн, яка складається з наступного: Заборгованість за кредитом - 3000,00 грн; Заборгованість за відсотками - 1188,00 грн; Штраф - 3750,00 грн. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ».
З цих підстав, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача зазначену вище заборгованість (а.с.3-7).
Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі
Своєю ухвалою від 17 жовтня 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання (а.с.1-2).
Представник позивача Логвінов В.А. просив провести розгляд цивільної справи за відсутності позивача, та не заперечує щодо винесення судом заочного рішення (а.с.3-7).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалася представник позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила, у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не подала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином (а.с.65, 68-69).
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних доказів, які знаходяться у матеріалах справи, чого не заперечив представник позивача.
На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України суд не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Установлені судом фактичні обставини справи
Відповідно до умов договору про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1435031973279 від 15.12.2024, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «BIBA КАПІТАЛ» відповідач отримала на споживчі цілі кредит у розмірі 3000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 357,39% до 361,35% (0,792% в день перші 20 днів, 0.99% в день з 21 дня по дату повернення) річних від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка становить від 2334,74% до 2670,76%.
Згідно із п. 1.3 Договору кредит надано строком на 120 днів з 15.12.2024 по 14.04.2025, що підтверджується копією анкети-заяви на отримання кредиту від 15 грудня 2024 року (а.с.11), копією договору про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» № 1435031973279 від 15.12.2024 (а.с.12-30), довідкою про ідентифікацію (а.с.33), паспорту договору (а.с.48-51).
З метою отримання кредиту клієнт самостійно ознайомлюється з ПРАВИЛАМИ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, створює особистий кабінет, заповнює Заявку, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов'язкові.
Клієнт у особистому кабінеті на сайті «dodam.com.ua» зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання Кредиту, а також бажаний спосіб отримання Кредиту. Клієнт також зобов'язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
Відповідач звернувся із заявкою на отримання кредиту 15.12.2024 о 10:52, а в 11:00 15.12.2024 ним був підписаний кредитний договір шляхом введення в особистому кабінеті OTP паролю «Q3Q6Q6».
ТОВ «Фінансова компанія «BIBA КАПІТАЛ» свої зобов'язання за даним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, переказ коштів здійснено 15.12.2024, що підтверджується довідкою про переказ коштів ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ (а.с.31-32), а також довідкою про ідентифікацію (а.с.33).
Перерахування кредитних коштів на банківські картки клієнтів ТОВ «Фінансова компанія «Віва Капітал» здійснює ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» відповідно до договору №М1805/1 від 18.05.2023 про надання послуг з приймання та переказу платежів (а.с.34-42).
Зважаючи на наведене, судом встановлено, що кредитний договір було підписано сторонам методом накладення електронних підписів.
Відповідач не повернула своєчасно кредитодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а саме: станом на 01.10.2025 загальна сума заборгованості по кредиту за Договором № 1435031973279 від 15.12.2024 становить 7938,00 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 1188,00 грн; Штраф - 3750,00 грн (а.с.54-57).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Позиція суду
Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно частково задовольнити з огляду на таке.
Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.
На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом на підставі зазначеної вище ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).
З огляду на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту №1435031973279 від 15.12.2024 в електронній формі.
Сторони договору узгодили розмір позики, строки та умови повернення коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне) виконання.
Відповідач ОСОБА_1 належно не виконувала свої зобов'язання за Договором кредиту, тому її заборгованість відповідно до розрахунку заборгованості станом на 01.10.2025 загальна сума заборгованості за Договором № 1435031973279 від 15.12.2024 становить 7938,00 грн, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 3000,00 грн; заборгованість за відсотками - 1188,00 грн; Штраф - 3750,00 грн.
На день розгляду справи зазначена вище заборгованість відповідачем не погашена.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ»» заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 000,00 гривень, а також підлягають стягненню нараховані позивачем відсотки в сумі 1 188,00 гривень.
Що стосується стягнення штрафу, то суд робить наступні висновки.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на те, що в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно із якими у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу штраф у розмірі 3 750,00 гривень, який стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Як видно з матеріалів справи, позивач просить також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 600,00 грн.
Щодо судового збору
Відповідно до ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене вище, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 1 279,00 грн (із розрахунку 2422,40*52,80:100 = 1 279).
Щодо судових витрат на правничу допомогу
Згідно із ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представник позивача для підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 10 600,00 грн надав копію Договору про надання правової допомоги №1 від 2 січня 2025 року (а.с.53), копію платіжної інструкції № LK928/2 від 29/09/2025 (а.с.58); копію Рахунка №26/26-01 від 26.09.2025 від 31.10.2024 (а.с.53).
Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року в справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи наведене вище, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 596,80 грн (із розрахунку 10 600,00*52,80:100 = 5 596,80).
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 211, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, на підставі ст. 11, 15, 16, 207, 526, 527, 530, 599, 610, 612, 626, 627, 629, 1046, 1048, 1050, 1054; ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; суд
ухвалив:
задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ».
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: вулиця Таранця, 20, місто Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, 20603) заборгованість за договором про надання кредиту № 1435031973279 від 15.12.2024 5 у розмірі 4 188 (чотири тисячі сто вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 40860735, місцезнаходження: вулиця Таранця, 20, місто Шпола, Звенигородський район, Черкаська область, 20603) суму сплаченого судового збору в розмірі 1279 (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять) гривень 00 копійок та 5 596 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 80 копійок судових витрат на правничу допомогу.
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Радехівського районного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддяМагонь О. З.