Справа № 461/1829/23
Провадження № 6/461/208/25
30.10.2025 року,Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
секретаря судового засідання Курилюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Ідея Банк» про розстрочення виконання рішення у справі №461/1829/23,-
До Галицького районного суду м. Львова надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2024 року, у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначено, що вищевказаним рішенням стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за угодою № С03.179.73181 від 22.11.2016 року про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки в розмірі 149458 грн. 62 коп. та 2684 грн. судового збору.
Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення суду, заявник посилається на скрутне матеріальне становище, у зв'язку із чим не може сплатити всю суму боргу відразу.
Вказує, що 25 вересня 2025року ним в добровільному порядку було перераховано на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість згідно рішення суду в сумі 80 000,00 грн.
В подальшому, в порядку примусового виконання рішення Галицького районного суду м. Львова у справі № 461/1829/23, приватним виконавцем були заблоковані усі банківські рахунки ОСОБА_1 , що негативно вплинуло (фактично припинило) на його підприємницьку діяльність та фактично позбавило його можливості в добровільному порядку виконати рішення суду
Окрім того, зазначив, що на його утриманні перебувають дружина, яка тимчасово не працює, двоє дітей та батьки похилого віку.
Додатково вказав, що військова агресія Російської Федерації негативно вплинула на його підприємницьку діяльність, що призвело до суттєвого скорочення доходів.
З урахуванням вищевикладеного, просив розстрочити виконання рішення Галицького районного суду м. Львова терміном на 6 місяців.
В судове засідання представник заявника не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Заяву про розстрочення виконання рішення суду просив задовольнити.
В судове засідання представник АТ «Ідея Банк» не з'явився, подав до суду письмові заперечення, у яких проти задоволення заяви ОСОБА_1 заперечував у зв'язку з її безпідставністю.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення з наступних підстав.
Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як убачається з роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності скрутного матеріального становища заявника, неможливості добровільного виконання рішення суду у зв'язку із арештом приватним виконавцем його рахунків.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вказаних обставин судом не встановлено, а приведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення. Також до заяви не долучено жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував скрутне матеріальне становище заявника.
ОСОБА_1 на підтвердження своїх вимог надав суду наступні документи: пенсійні посвідчення батьків, свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, матеріали виконавчого провадження, інформацію з реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Поряд з цим, такі документи не містять даних про доходи заявника, а отже не підтверджують його скрутне матеріальне становище.
Наявність на утриманні у заявника батьків, дружини та дітей є поширеними життєвими умовами, які самі по собі не є винятковими та не свідчать про надмірну складність виконання рішення суду.
Незадовільний майновий стан не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.
Заявником (боржником) не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви він зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані які б об'єктивно свідчили про розмір доходу та матеріальний стан заявника та з яких можливо дійти висновку, що запропонований заявником період розстрочення і суми виплат дійсно знаходяться в межах його доходів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення слід відмовити так як вона є не обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Ідея Банк» про розстрочення виконання рішення у справі №461/1829/23,- відмовити.
Повний текст ухвали виготовлено 04 листопада 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя Мироненко Л.Д.