Єдиний унікальний номер №445/2983/24
Провадження № 2/943/690/2025
про відмову в зупиненні провадження
05 листопада 2025 року
Буський районний суд Львівської області
в складі : головуючого - судді Журибіда Б.М.
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Буську в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін клопотання представника відповідача адвоката Зозулі Юрія Михайловича про зупинення провадження у справі № 445/2983/24, -
В провадженні Буського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Ухвалою судді Буського районного суду Львівської області від 06 травня 2025 року в даній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Зозуля Ю.М. подав письмове клопотання про зупинення провадження у справі, в порядку п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, оскільки відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, перебуває у лавах Збройних Сил України, про що подав довідку військової частини НОМЕР_1 від 07.10.2025 №1860. Просить зупинити провадження у справі на період перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Дослідивши матеріали цивільної справи, подане адвокатом клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до положень пункту 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду: від 09 листопада 2022 року у справі №753/19628/17, провадження №61-9218 св 22, від 29 березня 2023 року у справі №756/3462/20, провадження №61-7918 св 22, від 15 серпня 2023 року у справі №174/760/21, провадження №61-8044 св 23, від 14 лютого 2024 року справа №466/8799/22, провадження №61-14262 св 23.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 вказано, що: «22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі № 461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині Номер частини, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини НОМЕР_2 від 08 серпня 2022 року №2/762 та № 2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі № 461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року в справі №456/2541/19.
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено: «Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява особи про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».
Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.
Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України, в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема приймають участь у виконанні бойових завдань.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України- це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування- це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Так, з наявної в матеріалах справи довідки № 3994/322 від 25.06.2025 року, за підписом тво командира військової частини НОМЕР_2 , вбачається, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, за призовом, під час мобілізації, з 05 червня 2025 року по теперішній час (день видачі довідки 25.06.2025) в військовій частині НОМЕР_2 .
Однак, вказана довідка не містить відомостей про те, що військова частина НОМЕР_2 , в яких проходить військову службу ОСОБА_2 , переведена на воєнний стан і останній бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України.
Крім того, слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи в стані невизначеності, що призведе до порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов'язок здійснювати швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного строку.
Враховуючи вище наведене, суд приходить до переконання, що клопотання є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.251, 253, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Зозулі Юрія Михайловича про зупинення провадження у справі № 445/2983/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Б. М. Журибіда