Справа № 302/1431/25 Провадження № 3/302/574/25
05.11.2025 селище Міжгір'я Закарпатської області
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі судді Пухальського С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , особи з інвалідністю 3-ї групи, не працюючого,
за частиною 1 статті 173-2Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03 жовтня 2025 року серії ВАД № 694332, 03.10.2025 року біля 12:00 години, за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме нецензурно виражався на її адресу, чим завдав шкоду психологічного характеру потерпілій. Своїми діями вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, з викладеними в протоколі обставинами не погодився. Пояснив, що у побуті між ним та дружиною періодично виникають конфліктні ситуації, зумовлені, зокрема, зловживанням дружиною алкогольними напоями, що, зі слів ОСОБА_1 , негативно впливає на стан її здоров'я. 03.10.2025 року, за його словами, дружина повернулася додому у стані алкогольного сп'яніння з пляшкою горілки, у зв'язку з чим між ними виникла словесна суперечка, оскільки він висловив своє невдоволення щодо подальшого вживання нею алкоголю. При цьому ОСОБА_1 наполягав, що не мав наміру завдати дружині будь-якої психологічної шкоди та не вчиняв дій, спрямованих на приниження її честі чи гідності.
Також зазначив, що після словесного конфлікту між ними було досягнуто примирення, претензій один до одного не мають.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання, будучи повідомленою про його дату, час та місце, повторно не з'явилася, причини неявки не повідомила.
Заслухавши пояснення притягуваного, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених у диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Разом з тим, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами (наприклад аудіо/відео фіксацією), що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
При цьому важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Сварка гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами.
Конфлікт особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Із протоколу про адміністративне правопорушення та доданих письмових пояснень ОСОБА_2 , не вбачається чи словесний конфлікт викликав будь-які наслідки, передбачені пунктом 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зокрема, чи мало місце побоювання постраждалої особи за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, чи спричинили емоційну невпевненість особи, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю цієї особи.
Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Жодним із наданих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи. Сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Таким чином, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення суду не надано.
Згідно з частиною 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до частини 2 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене суд вважає, що відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Згідно з пунктом 1частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, встановлюючи відповідно до статті 251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б указували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП та які б підпадали під ознаки вказаного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП
На підставі статті 62 Конституції України та керуючись статями 7, 9, 173-2, 247, 251, 280, 283, 284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Пухальський С. В.