04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4727/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглядаючи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025
за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про припинення права власності шляхом витребування земельної ділянки,
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал" (далі - Товариство, скаржник) в якому просило суд примусово припинити право власності Товариства на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0222 (далі - земельна ділянка) шляхом витребування земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.12.2017 № 21394-СГ ?Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність? земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, було передано у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства фізичній особі - ОСОБА_1 . В подальшому, ОСОБА_1 земельну ділянку було передано Товариству за актом приймання- передачі нерухомого майна, серія та номер: 5637, 5638, виданого 27.11.2019, на підставі чого 26.12.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності, номер відомостей про речове право: 34962030. Таким чином, з 26.12.2019 року власником та користувачем спірної земельної ділянки є Товариство.
1.3 Позивач наголошував, що передача земельної ділянки у власність відповідача є незаконною та такою, що суперечить вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про особисте селянське господарство", порушує встановлений законом порядок набуття та використання земельного фонду України, що є підставою для припинення право власності на спірну земельну ділянку шляхом її витребування у відповідача на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025, позов задоволено повністю.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що земельна ділянка належить Товариству, як юридичній особі на праві власності та згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на рухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.09.2024 №393894010 цільове призначення земельної ділянки є - для ведення особистого селянського господарства.
2.3 Разом з тим, земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства призначена для ведення селянського господарства фізичною особою індивідуально та не може перебувати у власності юридичної особи, оскільки Законом України ?Про особисте селянське господарство? передбачено перебування земельної ділянки із відповідним цільовим призначенням у власності фізичних осіб, як однієї особи, так і на праві спільної сумісної власності подружжя чи спільної часткової власності членів особистого селянського господарства. Отже, володіння Товариством земельною ділянкою з порушенням норм земельного законодавства у зв'язку із використанням її не з цільовим призначенням, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення.
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі, поданій 04.08.2025 (через систему ?Електронний суд?) Товариство просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позову відмовити.
3.2. В якості підстави для касаційного провадження, передбаченою підпунктом ?а? пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України), скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки із вже існуючих судових спорів вбачається відсутність чіткої правової позиції щодо правового питання порядку набуття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що вибули із державної власності шляхом безоплатної передачі фізичним особам, та в подальшому були відчужені на користь юридичних осіб. Крім того, скаржником в якості обґрунтування підстав касаційного оскарження щодо неправильного застосування господарськими судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права зазначено виключний випадок, який передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та такими, що ухвалені із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що 12.06.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області отримано заяву ОСОБА_1 від 12.06.2017, в якій останній просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2 (два) га із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області та передати йому зазначену земельну ділянку (т.1 а.с.131-133).
4.2. На підставі заяви ОСОБА_1 від 12.06.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області видано наказ від 16.06.2017 № 10746-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" у відповідності до якого, надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення розташованої за межами населеного пункту на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (т.1 а.с.130).
4.3. 04.12.2017 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшла заява ОСОБА_1 від 30.11.2017, в якій він просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області та передати йому зазначену земельну ділянку у власність (т.1 а.с.136).
4.4. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.12.2017 № 21394-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області (пункт 1 Наказу).
4.5. Пунктом 2 вказаного Наказу ухвалено передати гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, (кадастровий номер 6325184500:02:001:0222) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Тернівської сільської ради Харківської району Харківської області.
4.6. Покладено обов'язок на гр. ОСОБА_1 використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, з дотриманням вимог статей 91, 103 Земельного кодексу України, Закону України "Про особисте селянське господарство", встановлених обмежень та інших нормативно-правових актів (пункт 3 Наказу).
4.7. 30.05.2019 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.12.2017 № 21394-СГ зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0222 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Гончаренко Оленою Анатоліївною, номер відомостей про речове право: 31871948, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1845738463251.
4.8. Разом з тим відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6325184500:02:001:0222 передав за актом приймання-передачі нерухомого майна, серія та номер: 5637, 5638, виданого 27.11.2019, ТОВ "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал", на підставі чого 26.12.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності, номер відомостей про речове право: 34962030 (т.1 а.с.123).
4.9. Таким чином, з 26.12.2019 року власником та користувачем спірної земельної ділянки є відповідач у справі, а саме - ТОВ "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал".
4.10. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.11. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
4.12. Тобто, відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду;
- спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
4.13. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і вказаного вище пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями.
4.14. При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
4.15. Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов'язаних із правами й обов'язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб'єктів (видової належності сторін спору) й об'єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).
4.16. Слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
4.17. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (див. зокрема підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).
4.18. Між тим у справі № 495/1492/18, на яку скаржник посилається у касаційній скарзі, Верховний Суд у своїй постанові від 24.04.2023 зазначив, що суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову, виходячи з того, що в даному випадку зміна цільового призначення землі не відбулася, змінився вид використання землі в межах однієї категорії землі (землі рекреаційного призначення), що, у свою чергу, не призвело до зміни цільового призначення земельної ділянки та, відповідно, не вимагало розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження.
4.19. У справі № 925/1133/18, на яку скаржник посилається у касаційній скарзі, розглядався спір про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11.06.2024 зазначила, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився). Як вбачається із вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду випадки, у яких органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, не є вичерпними, а за обставин цієї справи (переглянутої Великою Палатою Верховного Суду) органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор. Зважаючи на викладене вище, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Черкаську міську раду та/або Держгеокадастр.
4.20. У справі № 948/73/23, на яку скаржник також посилається у касаційній скарзі, судами розглянуто спір за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_2 , треті особи: Старосалтівська селищна рада Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 , про витребування земельної ділянки у власність держави, Верховний Суд зазначив, що земельна ділянка вибула з власності держави поза встановленою законодавством процедурою та є предметом розгляду у цій справі підлягає поверненню у власність держави для відновлення порушеного права у зв'язку із чим касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області було задоволено частково.
4.21. Отже, правовідносини у наведених скаржником справах, та у справі, що переглядається у касаційному порядку, не є подібними.
4.22. Виходячи із встановлених судами обставин у даній справі, що переглядається у касаційному порядку, не вбачається, що судами не було враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду.
4.23. Твердження заявника про неврахування судами висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду є безпідставним, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
4.24. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.25. За вказаних обставин касаційне провадження за касаційною скаргою заявника підлягає закриттю відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
4.26. У зв'язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 235, 240, 296 ГПК України,
Касаційне провадження у справі № 922/4727/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Труд.Земля.Капітал" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2025 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач