8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"05" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3654/24 (922/3906/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянув матеріали
позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІТА-ТКФ"
до Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК-ФУРНІТУРА»
про стягнення коштів
в межах справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІТА-ТКФ"
Постановою Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІТА-ТКФ" (код ЄДРПОУ 34563455) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців.
Ухвалою суду від 01.09.2025 призначено ліквідатором у справі №922/3654/24 про банкрутство ТОВ «ЗІТА-ТКФ» арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24 квітня 2013 року, (РНОКПП НОМЕР_1 , вул. Аеропортівська, буд. 5, к. 1, сел. Південне, Дніпровський район Дніпропетровська область, 49041; адреса для листування: а/с 162, м. Дніпро, 49000).
31.10.2025 від ТОВ «ЗІТА-ТКФ» в особі ліквідатора було подано до суду позовну заяву (вх. №3906/25) про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТК ФУРНІТУРА» (код ЄДРПОУ 30606259, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд., 7д) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗІТА-ТКФ» (код ЄДРПОУ 34563455, 61072, м. Харків, пр. Науки, 27-Б) грошові кошти у розмірі 1 350 000,00 грн. (один мільйон триста п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) за Договором про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 29 06 2023-Ф від 29.06.2023.
Також в своїй позовній заяві позивач просить суд відстрочити сплату судового збору у розмірі 20 250,00 грн. за подання позовної заяви ліквідатора ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗІТА-ТКФ» до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 31.10.2025 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи №922/3654/24 (922/3906/25) та визначено її до розгляду судді Прохорову С.А.
В провадженні Господарського суду Харківської області знаходиться справа №922/3654/24 про банкрутство ТОВ «ЗІТА-ТКФ», яка розглядається суддею Прохоровим С.А.
За приписами ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
При цьому, позовні заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Такого клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження позивачем в своїй позовній заяві не заявлено.
Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.
Таким чином, вказана вище позовна заява підлягає розгляду в межах провадження у справі № 922/3654/24 про банкрутство ТОВ «ЗІТА-ТКФ».
Перевіривши вказану позовну заяву на предмет додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України, суд зазначає наступне.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, за подачу даної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір в розмірі 16 200 грн, (виходячи з розрахунку: 1 350 000 грн * 1,5% = 20 250) та у зв'язку із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (20 250 грн * 0,8).
Позивачем не було надано доказів сплати судового збору, водночас заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення.
В обґрунтування клопотання Позивач посилається на ст. 8 Закону України «Про судовий збір» і зазначає, що ТОВ «ЗІТА-ТКФ» перебуває в ліквідаційній процедурі, майновий стан Позивача не дозволяє станом на момент звернення з позовом сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунку боржника, а сплата такого розміру судового збору за особисті кошти ліквідатора є надмірно високою.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов, зокрема, заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Наведені положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Однак, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Зазначена правова позиція наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
У п. п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007 (заява N 68490/01) вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
Судом враховано, що Постановою Господарського суду Харківської області від 17.03.2025 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІТА-ТКФ" (код ЄДРПОУ 34563455) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, яка наразі триває.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи та встановивши, що на сьогодні кредиторами не сформований відповідний фонд для відшкодування витрат арбітражного керуючого, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів ліквідатора Банкрута про те, що Позивач позбавлений можливості на сьогодні сплатити судовий збір за подання відповідної позовної заяви у даній справі.
Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що клопотання ТОВ «ЗІТА-ТКФ» про відстрочення сплати судового збору є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
При цьому, суд вважає відстрочити сплату судового збору на 14 днів, що надасть можливість ліквідатору провести збори комітету кредиторів на яких вирішити питання стосовно створення фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, в тому числі і щодо сплати судового збору за подання позовної заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України, а тому визнає їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі.
Крім того, враховуючи відсутність клопотання Позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд відповідно до норм ст. 7 КУзПБ дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Керуючись статтями 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 232-235, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Клопотання ТОВ "ЗІТА-ТКФ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Венської О.О. про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви задовольнити частково.
Відстрочити ТОВ "ЗІТА-ТКФ" сплату судового збору за подачу позовної заяви у сумі 16 200,00 грн на 14 днів до 19.11.2025.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/3654/24 (922/3906/25).
Здійснювати розгляд справи в межах справи № 922/3654/24 про банкрутство ТОВ "ЗІТА-ТКФ" за правилами спрощеного позовного провадження без в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами наданими сторонами.
Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Встановити позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 251 Господарського процесуального кодексу України у 5 днів з дня його отримання. В разі подання відповіді, надати суду докази її направлення відповідачу.
Встановити відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Роз'яснити сторонам, що відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи мають відповідати вимогам ст.ст. 165 - 168 ГПК України.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об'єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.11.2025.
Суддя С.А. Прохоров