8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2891/25
Господарський суд Харківської області у складі
судді Чистякової І.О.
за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (61001, м. Харків, п.. Гагаріна, буд. 22, ідентифікаційний код 03115293)
до 1. Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (вул. Промислова, буд. 21, смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, 62495, ідентифікаційний код 33010796), 2. Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (майдан Свободи, буд. 5, м. Харків, 61022, ідентифікаційний код 38157940) 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1. Управління патрульної поліції у Харківській області (вул. Шевченка, 315-А, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646), 2. Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області (вулиця Адміністративна, 9 м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, ідентифікаційний код 04058674)
про визнання недійсним правочину, визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників учасників справи:
позивача - адвоката Чобітька І.В.
відповідача-1- адвоката Шевченко Д.С.
відповідача-2- Подобайло Т.О. (самопредставництво)
1-ї 3-ї особи на стороні відповідача - Назаренко - Хамаєвої О.В. (самопредставництво)
2-ї 3-ї особи на стороні відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "Харківське підприємство автобусних станцій" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (відповідач-1), Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (відповідач-2), в якій просить суд:
1. Визнати недійсним правочин вчинений у вигляді додаткової угоди №2 від 23.02.2024 до Договору № 1 від 19.02.2019 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладену між Приватним підприємством "Транс-Сервіс" та Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації в частині пункту 1.1, пункту 1.2 Розділу 1 "Предмет договору".
2. Визнати незаконними дії Приватного підприємства "Транс-Сервіс" щодо затвердження паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових без зазначення в них назв автостанцій.
3. Зобов'язати Приватне підприємство "Транс-Сервіс" відновити становище, яке існувало до порушення права Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" шляхом внесенням змін до паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових частин щодо визначення назв автостанцій у назві маршруту та визначення назв автостанцій, з яких повинно здійснюватися відправлення та прибуття автобусів.
Позивач також просить стягнути з відповідачів судові витрати.
Позовні вимоги позивачем обгрунтовані зокрема тим, що Додатковою угодою №2 від 23.02.2024 до укладеного за конкурсом Договору № 1 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 19.02.2019 внесено істотні зміни до предмета Договору шляхом вилучення маршрутів № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, №1329 Зміїв (АС) - Соколове, №1326 Зміїв (АС) - Водяхівка, та вилучення за маршрутом №1325 Зміїв (АС) - Слобожанське назви АВТОСТАНЦІЇ відправлення та прибуття автобусів в м. Зміїв - "Зміїв (АС)", що суперечить ст. 32, 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 28 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, п. 6, 7, 28 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, та зачіпає майнові інтереси позивача, якому завдаються збитки за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором №05/09 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях від 18.09.2019, а тому позивач просить визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 23.02.2024 до Договору в частині пункту 1.1, пункту 1.2 Розділу 1 "Предмет договору" на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Також, позивач вважає, що затвердження відповідачем-1 нового паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових без зазначення в ньому назви АВТОСТАНЦІЇ за маршрутом №1325 Зміїв (АС) - Слобожанське, який погоджений Управлінням патрульної поліції в Харківській області, суперечить діючому законодавству та умовам п. 2.1. Договору № 1 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 19.02.2019, а тому позивач просить визнати такі дії відповідача-1 незаконними та зобов'язати відповідача-1 відновити становище, яке існувало до порушення права позивача шляхом внесення змін до паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових частин щодо визначення назв автостанцій у назві маршруту та визначення назв автостанцій, з яких повинно здійснюватися відправлення та прибуття автобусів.
Ухвалою суду від 22.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2891/25. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 15 вересня 2025 року о 12:30. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у Харківській області (вул. Шевченка, 315-А, м. Харків, 61033, код ЄДРПОУ 40108646). Встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Запропоновано учасникам справи провести перемови на предмет проведення процедури мирного врегулювання спору або укладення мирової угоди та письмово повідомити суд до початку підготовчого засідання про наявність обставин, зазначених у ч. 2 ст. 182 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачам строк для подання заперечення на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено 3-й особі строк для подання: письмових пояснень щодо позову - 15 днів з дня вручення даної ухвали; - на подання пояснення щодо відзиву на позов - 10 днів з дня отримання копії відзиву на позов.
02.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 2-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20056), в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, наполягаючи зокрема на тому, що всі конкурси, які проводилися до 2020 року структурними підрозділами Харківської обласної державної адміністрації відповідно до законодавства проводилися з урахуванням норм, чинного на той час Наказу № 700, який передбачав укладення договору між Організатором і власниками автостанцій, де були зафіксовані всі автостанції Харківської області АТ "Харківське підприємство автобусних станцій", їх клас акредитації, розмір автостанційного збору тощо, умовами якого, як похідна договору, були передбачені, в тому числі, і розміщення назв автостанцій в розкладах, паспортах, оголошеннях про конкурс на території Харківської області. Однак станом на теперішній час між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації та суб'єктами господарювання, які надають автостанційні послуги, відсутні будь-які договірні відносини. Також, органи державної влади та їх посадові особи не мають права втручатися у господарські відносини, зокрема, у даному випадку двох суб'єктів господарювання АТ "Харківське підприємство автобусних станцій" та автомобільного перевізника. Окрім зазначеного, вимогами законодавства про захист економічної конкуренції та антикорупційного законодавства Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації заборонено надавати перевагу чи лобіювати інтереси будь-яких суб'єктів господарювання, в тому числі і тих, що надають автостанційні послуги. Таким чином, з метою дотримання зазначених обмежень Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації не має правових підстав визначати початкові та кінцеві зупинки в назвах маршрутів із зазначенням окремих автостанцій. Ураховуючи наведене, Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації діє виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та вважає що відсутні правові підстави для задоволення вимог.
02.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстровано 03.09.2025 за вх.№20120, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, наполягаючи зокрема на тому, що заміна сторони та зміна предмету договору в частині вилучення маршрутів вчинена Організатором перевезень та Перевізником на виконання вимог закону, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині. Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок № 1081) не вимагає безпосередньо зазначати назви автостанцій в оголошенні. Обов'язковість зазначення автостанцій залежить від маршруту та його специфіки, і цю інформацію має бути надано в конкурсній документації. На виконання ст. 7 Закону №2344-ІІІ, п. 4 Порядку №1081 01.02.2022 та 14.02.2024 Зміївською міською радою Чугуївського району Харківської області оголошено конкурс з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, та опубліковане виконавчим комітетом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області оголошення від 10.01.2024 містить всі вимоги, передбачені пунктом 28 Порядку № 1081, без будь-якого найменування автостанції в назві маршруту - об'єкті конкурсу. За результатами конкурсу укладено договір з переможцем конкурсу - Приватним підприємством “Транс-Сервіс», яким станом на теперішній час виконуються пасажирські перевезення за визначеними у договорі маршрутами. Затвердження паспорта діючого автобусного маршруту здійснюється перевізником, тоді як нового автобусного маршруту організатором. Кінцева зупинка не є сталою та може неодноразово змінюватися в період дії договору з різних підстав. Жоден із маршрутів: № 1325 Зміїв (АС) - Слобожанське, № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, № 1329 Зміїв (АС) - Соколове, № 1326 Зміїв (АС) - Водяхівка не є новим, отже саме на перевізника покладено обов'язок з затвердження паспорта маршруту. Затвердженими розкладами руху по маршрутам перевезення, на яких здійснюється Приватним підприємством “Транс-Сервіс» відповідно до укладеного договору, не передбачено кінцевих зупинок - автостанції у м. Зміїв, з чого слідує відсутність відповідного обов'язку у перевізника, а відтак виключається задоволення позовних вимог АТ “ХПАС» щодо визнання незаконними дій ПП “ТРАНС-СЕРВІС» щодо затвердження паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових без зазначення в них назв автостанцій та похідної вимоги - зобов'язати ПП “ТРАНС-СЕРВІС» відновити становище, яке існувало до порушення права АТ “ХПАС» шляхом внесенням змін до паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024, та його складових частин щодо визначення назв автостанцій у назві маршруту та визначення назв автостанцій. Норми закону не наділяють АТ “ХПАС» ані повноваженнями щодо затвердження паспортів маршрутів, ані щодо нагляду за безпекою на автомобільному транспорті. Крім того, 30 липня 2024 ПП “Транс-Сервіс» своїм листом за №92 повідомило АТ “ХПАС» про розірвання договору №05/19 від 18.02.2019 про продаж квиткiв i надання послуг на автостанцiях з 01 вересня 2024 року з причин послiдовного, систематичного iстотного порушення збоку АТ “ХПАС» умов Договору №05/19, зокрема його неналежного виконання шляхом позбавлення ПП “Транс-Сервіс» можливостi користyватися послугами, якi надаються АТ “ХПАС» згідно з предметом договору №05/19, та своєчасно отримувати грошовi кошти, що належать Перевiзниковi згідно з договором №05/19, триваючого допущення до автостанцiї та надання послуг Перевiзникам, якi протиправно виконують перевезення на маршрутах, якi закрiпленi за ПП “Транс-Сервіс». Оскільки договір №05/19 є розірваним в установленому порядку та на сьогоднішній день ПП “Транс-Сервіс» не має будь-яких договірних відносин з АТ “ХПАС», а тому будь-які звернення АТ “ХПАС» до ПП “Транс-Сервіс», у тому числі на предмет коригування паспортів маршрутів та їх складових, зокрема розкладів руху автобусів, не заслуговують на увагу.
02.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, яке зареєстровано 03.09.2025 за вх.№ 20124, в якому він просив залишити позов без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України, наполягаючи на тому, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
04.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву 2-го відповідача (вх.№20260), в якій зазначено зокрема, що відповідач-2 затверджуючи складову Паспорту маршруту розробленого відповідачем-1 - Розклад руху автобусів на приміському автобусному маршруту №1325 Зміїв-Слобожанське, без зазначення автостанції відправлення та прибуття автобусів, та в подальшому в межах компетенції не вчиняючи дій, спрямованих на анулювання складеного з порушенням законодавства у сфері здійснення перевезень даного Паспорту маршруту, а також укладаючи з відповідачем-1 додаткову угоду №2 від 23 лютого 2024 року до договору, якою всупереч вимогам діючого законодавства з пунктів 1.1, 1.2 Розділу 1 “Предмет договору» виключається з укладеного за результатами проведеного конкурсу договору №1 від 19.02.2019, після його підписання з об'єкту конкурсу (з маршруту) - автостанцію “Зміїв (АС), вчиняє дії, спрямовані на надання незаконних переваг відповідачу-1 перед іншими перевізниками та порушує права позивача.
08.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 3-ї особи - Управління патрульної поліції у Харківській області надійшли пояснення (вх.№20473), в яких 3-я особа просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, наполягаючи на тому, що погодження паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 “Зміїв - Слобожанське» відбулось відповідно до вимог чинного законодавства України.
08.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив 1-го відповідача (вх.№20478), в якій позивач наполягає зокрема на тому, що відповідно до приписів п.2.13 Порядку №278 затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень здійснюється перевізником та таке затвердження відбулось з порушенням закону та законодавства у сфері перевезення пасажирів та безпеки руху, чим порушено права позивача. Позивач наполягає на тому, що договір №05/09 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях від 18.09.2019 не втратив своєї чинності, він діє та позивач підтверджує свою спроможність, та бажання виконувати зобов'язання у повному обсязі відповідно до його умов, а також зазначив, що надіслані відповідачем-1 лист-повідомлення ПП “Транс-Сервіс» № 103 від 27.08.2024 до Зміївської міської ради про розірвання договору з АТ “ХПАС» та лист-повідомлення ПП “Транс-Сервіс» № 102 від 26.08.2024 до Управління транспорту ХОВА про розірвання договору з АТ “ХПАС», в яких міститься недостовірна інформація про розірвання вказаного договору послуг автостанції є такими, що спричинили порушення прав позивача та сприяли вчиненню дій, які оскаржуються.
09.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 2-го відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 20627), в яких він просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, наполягаючи на тому, що відповідач-1 мав право змінити кінцеву зупинку приміського маршруту № 1325 “Зміїв - Слобожанське», адже це не вплинуло на вид перевезення та протяжність маршруту не змінилася, що є в межах 25 відсотків загальної протяжності маршруту.
11.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду (вх.№ 20883), в яких він просить відмовити 1-му відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, наполягаючи на тому, що спір підлягає розгляду у господарському суді.
15.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 21033), в яких він просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю та зазначив зокрема, що між ПП “Транс-Сервіс» АТ “ХПАС» не має будь-яких договірних відносин.
15.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання (вх.№ 21070) про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Зміївську міську раду Чугуївського району Харківської області.
Ухвалою суду від 15.09.2025 в задоволенні клопотання Приватного підприємства "Транс-Сервіс" (вх.№20124 від 03.09.2025) про залишення позову без розгляду - відмовлено. Задоволено клопотання позивача (вх.№21070 від 15.09.2025) про залучення до участі у справі 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено до участі у справі 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Зміївську міську раду Чугуївського району Харківської області (вулиця Адміністративна, 9 м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404, ідентифікаційний код 04058674). Відкладено підготовче засідання на "06" жовтня 2025 р. о 10:00. Зобов'язано позивача надіслати 3-й особі (Зміївській міській раді Чугуївського району Харківської області) копію позовної заяви разом з доданими до неї документами не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 29.09.2025. Зобов'язано відповідачів надіслати 3-й особі (Зміївській міській раді Чугуївського району Харківської області) копію відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього документами не пізніше двох днів з дня постановлення цієї ухвали, докази чого надати суду до 29.09.2025. Встановлено 3-й особі (Зміївській міській раді Чугуївського району Харківської області) строк на подання пояснення щодо позову - п'ять днів з дня отримання копії позовної заяви та на подання пояснення щодо відзиву на позовну заяву - п'ять днів з дня отримання копії відзиву на позовну заяву.
16.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли докази надсилання 3-й особі копії позовної заяви та доданих до неї документів (вх.№№ 21303, 21306).
16.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від 2-го відповідача надійшли докази надсилання 3-й особі копії позовної заяви та доданих до неї документів (вх.№ 21328).
30.09.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, яке зареєстроване 01.10.2025 за вх.№ 22707, в якому він просить суд визнати поважними причини неподання у строк, встановлений ст.80 ГПК України, доказів у справі № 922/2891/25 та долучити докази до матеріалів справи, а саме: листів Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (оригінали у відповідача-2 та у позивача) від 04.09.2025 за №№ 11.02-11/4478, 11.02-11/4479, 11.02-11/4480, 11.02-11/4481, 11.02-11/4482, 11.02-11/4483, від 10.09.2025 за №11.02-11/4578; листів АТ “ХПАС» від 08.09.2025 за №11/155 та від 17.09.2025 за № 11/161 (оригінали у позивача та у відповідача-2).
13.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від 3-ї особи - Зміївської міської ради надійшли пояснення (вх.№23670), в яких 3-я особа просить поновити строк для подання пояснень, долучити їх до матеріалів справи та розглянути справу за відсутності представника Зміївської міської ради. У вказаних поясненнях зазначено зокрема, що задоволення позовних вимог у запропонований позивачем спосіб захисту не направлено на відновлення порушених прав позивача, порушуватиме права Зміївської міської ради, завдасть значної шкоди інтересам територіальної громади, фактично позбавивши жителів послуг громадського транспорту. Крім цього, таке рішення неможливо виконати, оскільки неможливо примусити перевізника підтвердити спроможність виконувати договір надалі. Задоволення позовних вимог позивача порушуватиме основоположний принцип господарських правовідносин. Крім цього, не можна залишити поза увагою відсутність безпеки дорожнього руху на території автостанції позивача у м. Зміїв. Станом на теперішній час є підстави вважати, що позивачем не дотримано вимог закону щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на території автостанції, що ставить під загрозу життя та здоров'я мешканців громади, на підтвердження чого є лист Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 05.03.2025 № 2634/41/14/02-2025 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому повідомлено, що станом на сьогодні в УПП в Харківський області ДПП відсутня будь-яка інформація з приводу документів, на підставі яких організовано дорожній рух та забезпечено умови безпечною пересування маршрутних транспортних засобів на в'їзді, виїзді та безпосередньо територією автостанцій, що входять до складу ПАТ "ХПАС", зокрема на автостанції у місті Зміїв. Внаслідок зміни зупинки не відбулося змін у маршруті - об'єкті конкурсу та, крім цього, було знижено вартість проїзду для населення, що має вагоме значення задля збереження добробуту жителів громади. Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги АТ "ХПАС" жодним чином не направлені на дотримання прав громадян, їх життя, здоров'я та безпеки, безпеки дорожнього руху та забезпечення населення якісними послугами громадського транспорту.
12.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача за вх. надійшло заперечення на клопотання про долучення доказів, яке зареєстроване 13.10.2025 за №23685, в якому він просить відмовити в задоволенні клопотання позивача про долучення доказів, наполягаючи на тому, що інформація зазначена у наданих позивачем листах не стосується предмета доказування, оскільки ТОВ “Фенікс», ТОВ “Старбус Авто», ФОП Аракелян А.О. не є учасниками даного спору.
В судовому засіданні 13.10.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання: про відмову в задоволенні клопотання позивача про визнання поважними причини неподання доказів, які є додатками до клопотання від 01.10.2025 за вх. № 22707/25; про відмову 3-й особі у поновлені пропущеного процесуального строку для подання пояснень від 13.10.2025 за вх.№23670 та про продовження 3-й особі за власною ініціативою суду процесуального строку на подання вказаних пояснень - до 13.10.2025 включно; про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20 жовтня 2025 року о 14:40 год.
16.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання (вх.№24138) про визнання неналежним доказом листа Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 05.03.2025 № 2634/41/14/02-2025 “Про забезпечення безпеки дорожнього руху».
В судовому засіданні 20.10.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 27 жовтня 2025 року о 15:00 год.
27.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від 1-го відповідача надійшли ідентичні за змістом заяви (вх.№№24867, 24868), в яких зазначено, що Зміївською міською радою було надано письмові пояснення, до яких долучено лист УПП в Харківській області ДПП від 05.03.2025 № 2634/41/14/02-2025. Представником позивача даний доказ було поставлено під сумнів. Ураховуючи вказане, 1-й відповідач просить суд долучити до матеріалів справи відповідь УПП в Харківській області від 23.10.2025 № 655аз/41/14/02-2025 на адвокатський запит та належним чином посвідчену копію листа УПП в Харківській області ДПП від 05.03.2025 № 2634/41/14/02-2025.
Також, 27.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від 3-ї особи - Департаменту патрульної поліції надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№ 24880), в якому зазначено, що 13.10.2025 Зміївською міською радою Чугуївського району Харківської області надано пояснення, до якого долучено лист УПП в Харківській області ДПП № 2634/41/14/02-2025 від 05.03.2025. 17.10.2025 представником позивача заявлено клопотання про визнання вказаного листа неналежним доказом посилаючись зокрема на відсутність реквізитів у вказаному листі. Ураховуючи наведене, 3-я особа просить суд долучити до матеріалів справи в оригінальному вигляді лист УПП в Харківській області ДПП № 2634/41/14/02-2025 від 05.03.2025.
Присутній у судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги повністю.
Присутні у судовому засіданні представники відповідачів та 3-ї особи (Управління патрульної поліції у Харківській області) просили в позові відмовити повністю.
Представник 3-ї особи (Зміївської міської ради) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце цього засідання повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши клопотання 3-ї особи (Зміївської міської ради) про розгляд справи без участі представника, дійшов висновку про його задоволення, адже явка учасників справи в судове засідання, в тому числі представника 3-ї особи (Зміївської міської ради), не була визнана судом обов'язковою та участь представника 3-ї особи (Зміївської міської ради) в судовому засіданні є його правом, а не обов'язком.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку присутніх в судовому засіданні представників позивача, відповідачів та 1-ї 3-ї особи, господарський суд встановив наступне.
Як убачається з матеріалів справи, 19.02.2019 між переможцем конкурсу - Приватним підприємство “Транс-Сервіс» (Перевізником) та Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області (Замовником) укладено договір № 1 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору Замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі районну, а саме: № 1325 Зміїв (АС) - Слобожанське, № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, № 1329 Зміїв (АС) - Соколове, № 1326 Зміїв (АС) - Водяхівка, а Перевізник зобов'язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених Договором, паспортом маршруту і за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Згідно з п. 2.1. договору умови перевезень зазначаються у паспорті маршруту.
Відповідно до п. 2.2. договору паспортом маршруту є документ, затверджений Замовником, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графік режиму праці та відпочинку водіїв тощо.
Згідно з п. 2.3. договору Перевізник зобов'язаний виконувати умови перевезень, визначені Законом України “Про автомобільний транспорт», Законами України “Про транспорт», “Про дорожній рух» іншими нормативно-правовими актами у сфері автомобільних перевезень.
За умовами пп. 3.2.1.-3.2.2. п. 3.2. договору Замовник зобов'язаний: забезпечити розроблення паспортів нових автобусних маршрутів загального користування. Один екземпляр паспорту надати замовнику перевезень.
Порядок розроблення та затвердження паспорта маршруту визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.
Вносити зміни тимчасового або постійного характеру в схему руху, розклад руху автобусного маршруту у разі настання подій, що суттєво впливають або змінюють характер чи якість обслуговування пасажирів на означеному маршруті.
Згідно з пп. 3.4.8. п. 3.4. договору Перевізник зобов'язаний: забезпечувати відправлення чи прибуття автобусів приміського автобусного маршруту загального користування тільки з автостанцій та із зупинок, передбачених паспортом приміського автобусного маршруту.
19.02.2019 відповідачем-1 затверджено паспорт приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське.
У 2020 році в Україні проведено реформу децентралізації, яка передбачала, серед іншого, ліквідацію районних державних адміністрацій та передачу повноважень від центральних органів влади до органів місцевого самоврядування, в тому числі до об'єднаних територіальних громад (ОТГ).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 725р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» була утворена Зміївська територіальна громада Чугуївського району Харківської області шляхом об'єднання 10 рад: Зміївської міської ради, Зідьківської селищної ради та Бірківської, Борівської, Великогомільшанської, Задонецької, Соколівської, Таранівської, Тимченківської і Чемужівської сільських рад Зміївського району Харківської області.
Представництво інтересів Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області з 2020 року по теперішній час здійснює Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області.
Таким чином, внаслідок проведеної децентралізації повноваження Організатора перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі новоутвореної Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, перейшли до представницького органу новоутвореної ОТГ - Зміївської міської ради, а повноваження Організатора перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, однак не виходять за межі Харківської області, які раніше належали Зміївській РДА, - до Харківської обласної державної адміністрації.
З цих підстав, 19.02.2024 ПП “Транс-Сервіс» (Перевізник) та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації (Замовник), керуючись статтею 7 Закону України “Про автомобільний транспорт», Законом України від 07 вересня 2021 року № 1712-ІХ “Про внесення зміни до статті 7 Закону України “Про автомобільний транспорт» щодо організації пасажирських перевезень», Положенням про Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації (нова редакція), затвердженим розпорядженням начальника Харківської обласної військової адміністрації від 03 лютого 2023 року № 38 В, ураховуючи акт № 1 від 14 грудня 2021 року про приймання - передавання документації щодо обслуговування приміських автобусних маршрутів загального користування, що проходять територією двох територіальних громад та не виходять за межі Харківської області, затвердженого головою Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області 14 грудня 2021 року, уклали додаткову угоду № 1 до договору, якою Зміївську районну державну адміністрацію замінено на Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації Харківської області.
Строк дії Договору згідно з п. 8.1. договору встановлено з 25 лютого 2019 року по 24 лютого 2024 року і подовженню не підлягає.
Згідно з п. 8.2. договору дія договору припиняється у разі: закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації Сторони за Договором, розірвання Договору.
24.02.2024 термін дії договору, визначений п. 8.1. договору, закінчився.
Разом з тим, згідно з Постановою КМУ № 512 від 29.04.2022 (набрання чинності відбулося 05.06.2022), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 “Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», договір про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (або дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування), строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування. Продовження строку дії договору про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області, можливе за згодою сторін та за умови підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов'язання відповідно до укладеного з ним договору.
Воєнний стан в Україні введено на підставі Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався неодноразово та триває станом на теперішній час.
23.02.2024 Приватне підприємство “Транс-Сервіс» (Перевізник) та Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації (Замовник), керуючись Законом України "Про автомобільний транспорт", листом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області від 05 лютого 2024 року № 01-11/403 та підтвердження Перевізником спроможності виконувати ним зобов'язання відповідно до укладеного Договору № 1 від 19 лютого 2019 року про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування (далі - Договір) (лист ПП "Транс-Сервіс" від 26 січня 2024 року № 12), уклали додаткову угоду № 2 від 23.02.2024 до договору, якою продовжено дію договору на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування, а також внесено зміни до п. 1.1. договору "Предмета договору", вказавши, що організація перевезення пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування щодо маршруту № 1325 “Зміїв - Слобожанське».
Отже додатковою угодою №2 від 23 лютого 2024 року до договору внесено зміни до предмета договору шляхом вилучення маршрутів: № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, № 1329 Зміїв (АС) - Соколове, № 1326 Зміїв (АС) - Водяхівка.
Згідно з пп. 2.4.5. п. 2.4. додаткової угоди №2 від 23.02.2024 до договору перевізник зобов'язаний: забезпечувати відправлення чи прибуття автобусів приміського автобусного маршруту загального користування тільки з автостанцій та із зупинок, передбачених паспортом приміського автобусного маршруту.
14.06.2024 Приватним підприємством "Транс-Сервіс" (Перевізником) був затверджений новий паспорт приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське, погоджений Управлінням патрульної поліції в Харківській області 02.07.2024.
Щодо інших маршрутів, а саме: № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, №1329 Зміїв (АС) - Соколове, №1326 Зміїв (АС) - Водяхівка, перевезення за якими здійснювалися ПП “Транс-Сервіс», Організатором перевезень Зміївською міською радою 10.01.2024 оголошено новий конкурс, переможцем якого так само стало ПП “Транс-Сервіс», з яким у наступному укладено наданий відповідачем-1 до відзиву договір № 1 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Зміївської територіальної громади від 20.02.2024.
Вказаний договір № 1 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Зміївської територіальної громади від 20.02.2024 не є предметом оскарження по цій справі.
Позивач стверджує, що фактично додатковою угодою №2 від 23 лютого 2024 року до договору змінено істотні умови договору, а саме: змінено зміст п.1 “Предмет договору» зі змісту якого по маршруту №1325 Зміїв (АС) - Слобожанське виключено автостанцію, та взагалі виключені маршрути: № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, №1329 Зміїв (АС) - Соколове, №1326 Зміїв (АС) - Водяхівка. Таким чином, в порушення статей 31, 32, 43, 44 Закону з маршруту “№1325 Зміїв (АС)- Слобожанське» відповідачами протиправно виключено автостанцію та зазначено інше найменування маршруту - “№1325 Зміїв - Слобожанське», чим не зважаючи на зобов'язання відповідача-1, що зазначені у пункті 3.4.8 Договору на перевезення та аналогічному за змістом пункті 2.4.5 додаткової угоди №2 від 23.02.2024 до цього договору, відповідач-1 перестав заїжджати на Зміївську автостанцію і здійснює відправлення/прибуття автобусів маршрутів загального користування не з автостанції, що суперечить ст. 32, 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", п. 28 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, п. 6, 7, 28 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, та зачіпає майнові інтереси позивача, якому завдаються збитки за укладеним між позивачем та відповідачем-1 договором №05/09 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях від 18.09.2019, а тому позивач просить визнати недійсною додаткову угоду №2 від 23.02.2024 до договору в частині пункту 1.1, пункту 1.2 Розділу 1 "Предмет договору" на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Також, позивач вважає, що затвердження відповідачем-1 нового паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових без зазначення в ньому назви АВТОСТАНЦІЇ за маршрутом №1325 Зміїв (АС) - Слобожанське, який погоджений Управлінням патрульної поліції в Харківській області, суперечить діючому законодавству та умовам п. 2.1. договору № 1 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 19.02.2019, позбавляє законної можливості позивача виконувати діючий договір №05/09 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях від 18.09.2019, або укласти відповідний договір про надання послуг на автостанції з перевізником, а отже, позбавляє можливості позивача отримувати дохід, продаючи квитки та стягуючи з пасажира автостанційний збір, та отримувати дохід, надаючи перевізнику автостанційні послуги, а тому позивач просить визнати такі дії відповідача-1 незаконними та зобов'язати відповідача-1 відновити становище, яке існувало до порушення права позивача шляхом внесення змін до паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових частин щодо визначення назв автостанцій у назві маршруту та визначення назв автостанцій, з яких повинно здійснюватися відправлення та прибуття автобусів.
Також, позивач вважає, що відсутність інформації у договорі на перевезення, розкладу руху та паспорті маршруту місця відправлення та прибуття автобусів - автостанції позбавляє позивача можливості також виконувати обов'язки, які покладені на нього Постановою КМУ № 176 від 18 лютого 1997 р., де у пункті 113 вказано, що власники автостанцій зобов'язані за зверненням організатора перевезень подавати інформацію про кількість виконаних автомобільними перевізниками рейсів на автобусних маршрутах, які пролягають через автостанцію, наявні спроможності щодо обслуговування нових рейсів, умови укладення договорів з автомобільними перевізниками. Автостанція і Перевізник повинні мати чітке розуміння з якої автостанції автобусу необхідно здійснювати відправлення, куди повинен прийти пасажир і о котрій годині. Місто Харків та інші міста Харківської області мають автостанції, на яких веде діяльність позивач, про що подані відповідні докази до суду. До складу АТ "ХПАС" входять автостанції розташовані у містах Харківської області, зокрема Зміївська АС, яка зазначена у переліку автостанцій, реєстр яких веде Державна служба України з безпеки на транспорті. Крім того, Зміївська АС є єдиною автостанцією в даному населеному пункті, що також вбачається з переліку автостанцій, реєстр яких веде Державна служба України з безпеки на транспорті. П. 28 Постанови КМ України № 176 встановлює, що місцями зупинки автобусів на приміських та міжміських маршрутах визначаються автостанції, включені до переліку, а у разі їх відсутності або неможливості надання послуг автостанцією - місця розташування автопавільйонів, на яких розміщується інформація, що містить найменування зупинки, початкового та кінцевого пунктів маршруту і час відправлення автобусів.
Зважаючи на зазначене, позивач вважає, що відповідачі своїми незаконними діями щодо не зазначення автостанції у паспорті маршруту та його складових, та при укладені додаткової угоди № 2 від 23 лютого 2024 року до договору порушили права та законні інтереси позивача, як суб'єкта надання автостанційних послуг.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статі 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
Визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною першою та третьою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Отже правом оспорити правочин наділені не лише сторони такого правочину, але й інші заінтересовані особи.
Статтею 3 Закону України “Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) встановлено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно зі ст. 1 Закону № 2344-ІІІ у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:
автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів.
автобусний маршрут - шлях проходження автобуса між початковим та кінцевим пунктами з визначеними місцями на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;
автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;
паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо;
перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху.
послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;
розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом.
Відповідно до положень ст. 7 Закону № 2344-ІІІ забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, - на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади; на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації.
Стаття 7 наразі викладена у редакції Закону № 1712-IX від 07.09.2021, однак до набрання законної сили останнім повноваження щодо забезпечення організації пасажирських перевезень на вищезазначені види маршруту було покладено на районні державні адміністрації.
Відповідно до зазначених змін Закону України “Про автомобільний транспорт» Управління транспорту Харківської обласної державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної (військової) адміністрації, для належної реалізації наданих повноважень в сфері автомобільного транспорту листом від 05.11.2021 № 01-21/707 звернулось до Чугуївської районної державної адміністрації з проханням передати оригінали всіх документів щодо організації перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох і більше територіальних громад та не виходять за межі Харківської області (конкурсної документації, договорів про організацію перевезень, паспортів маршрутів тощо).
Актом № 1 від 14.12.2021 про приймання - передавання документації щодо обслуговування приміських автобусних маршрутів загального користування, що проходять територією двох територіальних громад та не виходять за межі Харківської області, затвердженого головою Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області передано Управлінню оригінали документів щодо організації перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, у тому числі і оригінал договору № 1 від 19.02.2019 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та оригінал паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв (АС) - Слобожанське (додається), перевізником якого є ПП “Транс - Сервіс».
Зміївська територіальна громада Чугуївського району Харківської області утворена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 725р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» шляхом об'єднання 10 рад: Зміївської міської ради, Зідьківської селищної ради та Бірківської, Борівської, Великогомільшанської, Задонецької, Соколівської, Таранівської, Тимченківської і Чемужівської сільських рад Зміївського району Харківської області.
Представництво інтересів Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області здійснює Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області.
Отже повноваження Організатора перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, належать саме до компетенції представницького органу об'єднаної територіальної громади - Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, а повноваження Організатора перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі Зміївської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, однак не виходять за межі Харківської області, які раніше належали Зміївській РДА, - до Харківської обласної державної адміністрації.
Станом на теперішній час та на момент укладання спірної додаткової угоди № 2 від 23.02.2024 процедура ліквідації Зміївської РДА не завершена, проте повноваження Організатора за маршрутами, визначеними у договорі з ПП "Транс-Сервіс, перейшли частково до Зміївської міської ради - щодо маршрутів № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, № 1329 Зміїв (АС) - Соколове, № 1326 Зміїв (АС) - Водяхівка, та Харківської обласної державної адміністрації - щодо маршруту № 1325 Зміїв (АС) - Слобожанське.
З цих підстав, 19.02.2024 між ПП “Транс-Сервіс» та Управлінням транспорту Харківської обласної військової адміністрації укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою Зміївську районну державну адміністрацію замінено на Управління транспорту Харківської обласної військової адміністрації Харківської області.
Згідно зі ст. 29 Закону №2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Частиною 1 ст. 31 Закону №2344-III визначено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону №2344-III договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно зі ст. 43 Закону №2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів). На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.
Відповідно до частин 1, 12 ст. 44 Закону №2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 за №1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок №1081), яким визначено процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), автобусному маршруті, що не виходить за межі території району (внутрішньорайонний маршрут), автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут), та автобусному маршруті, що проходить у межах об'єднаної територіальної громади (далі - конкурс), процедуру визначення автомобільного перевізника для роботи на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласний маршрут), а також порядок укладання та розірвання договорів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах.
Згідно з п. 4 Порядку № 1081 організатором перевезень на автобусному маршруті загального користування є виконавчий орган ради, яка представляє інтереси відповідної територіальної громади, - на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади (далі - маршрут в межах території однієї територіальної громади).
Пунктом 28 Порядку №1081, на який посилається позивач, визначено, що організатор або робочий орган публікує в друкованих засобах масової інформації не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку конкурсу оголошення про конкурс (крім друкованих оголошення може бути розміщено також в інших засобах масової інформації), яке повинне містити таку інформацію:
1) найменування організатора та робочого органу;
2) порядковий номер та основні характеристики кожного об'єкта конкурсу:
на міжміському маршруті - номер рейсу, початковий та кінцевий пункти маршруту, протяжність, час відправлення з кінцевих пунктів та прибуття до них, особливості періодичності виконання перевезень, рекомендовану кількість зірочок за параметрами комфортності;
на міському та приміському маршруті - номер маршруту, найменування кінцевих зупинок, кількість оборотних рейсів або кількість автобусів для забезпечення перевезень, режим руху та інтервал (у разі, коли інтервал на приміському маршруті не перевищує 10 хвилин), особливості періодичності виконання перевезень (сезонний, у певні дні тижня тощо);
3) умови конкурсу;
4) порядок одержання необхідної інформації про об'єкт конкурсу;
5) кінцевий строк прийняття документів для участі в конкурсі;
6) найменування організації, режим її роботи та адреса, за якою подаються документи для участі в конкурсі;
7) місце та дата одержання бланків документів для участі в конкурсі;
8) місце, дата та час початку проведення засідання конкурсного комітету;
9) розмір плати за участь у конкурсі;
10) контактні дані: номери телефону, телефаксу, електронна адреса, адреса офіційної сторінки в Інтернеті (за наявності) з питань проведення конкурсу, а також електронна адреса для можливості подання перевізниками-претендентами документів для участі у конкурсі в електронній формі.
Отже Порядок № 1081 не вимагає безпосередньо зазначати назви автостанцій в оголошенні. Обов'язковість зазначення автостанцій залежить від маршруту та його специфіки, і цю інформацію має бути надано в конкурсній документації.
Таким чином, зміна предмета договору в частині вилучення № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, №1329 Зміїв (АС) - Соколове, №1326 Зміїв (АС) - Водяхівка, та вилучення за маршрутом №1325 Зміїв (АС) - Слобожанське назви АВТОСТАНЦІЇ відправлення та прибуття автобусів в м. Зміїв - "Зміїв (АС), вчинена відповідачами на виконання вимог закону.
Разом з цим, всі конкурси, які проводилися до 2020 року Харківською обласною державною адміністрацією проводилися з урахуванням норм чинного на той час Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 № 700 “Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій“, який передбачав укладення договору між Організатором і власниками автостанцій, де були зафіксовані усі автостанції Харківської області позивача, їх клас акредитації, розмір автостанційного збору тощо, умовами якого, як похідна договору, були передбачені, в тому числі, і розміщення назв автостанцій в розкладах, паспортах, оголошеннях про конкурс на території Харківської області.
При укладанні договору сторони керувалися затвердженими паспортами маршрутів, які були на момент укладення чинними, і, дійсно містили назви автостанцій, проте ці паспорти були затверджені ще у 2019 році у період дії Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 № 700 “Про затвердження Порядку регулювання діяльності автостанцій“, тобто застосовувати назви автостанцій у назвах маршрутів у 2024 р. не вимагається.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт» паспорт маршруту - документ, що містить схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду, графіки режимів праці та відпочинку водіїв тощо; перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху; розклад руху - сукупність графіків руху автобусів за маршрутом.
Вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів визначено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 травня 2010 року № 278 “Про затвердження Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту» (далі - Порядок №278).
У п. 1.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.05.2010 № 278 зазначено, що цей порядок встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів.
Згідно з п. 2.1 Порядку № 278 у паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування з назв автостанцій, у разі їх відсутності назв зупинок, передбачених розкладом руху.
Пунктом 2.13. Порядку № 278 передбачено, що затвердження паспорта діючого автобусного маршруту регулярних перевезень (додаток 1) здійснюється перевізником.
Аналіз вищевказаного законодавства свідчить, що саме у паспорті маршруту зазначається назва маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.
Станом на теперішній час на території Харківської області функціонують 3 суб'єкта господарювання, які надають автостанційні послуги, зокрема, АТ “Харківське підприємство автобусних станцій», КП “Харківпасс», ТОВ “ТРАНС-РЕГІОН-АВТО», деякі автостанції які розташовані поряд одна від одної.
Сторонами не заперечується, що АТ “ХПАС» не є єдиним суб'єктом господарювання, який надає автостанційні послуги в межах території м. Харкова та Харківської області.
Окрім зазначеного, вимогами законодавства про захист економічної конкуренції та антикорупційного законодавства Департаменту заборонено надавати перевагу чи лобіювати інтереси будь-яких суб'єктів господарювання, в тому числі і тих, що надають автостанційні послуги.
Відповідно до вимог ст. 32 Закону України “Про автомобільний транспорт» власники автостанцій зобов'язані укласти договір з автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах.
Таким чином, законодавець надав право автомобільному перевізнику укладати договори саме із суб'єктами господарювання, які надають автостанційні послуги. З метою дотримання зазначених обмежень Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації не має правових підстав визначати початкові та кінцеві зупинки, як окремі автостанції.
Більш того кінцева зупинка не є сталою та може неодноразово змінюватися в період дії договору з різних підстав, а тим більше в умовах воєнного стану.
Ураховуючи вищевикладене, Департамент економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (відповідач-2) діє виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а автомобільний перевізник (відповідач-1) самостійно визначає, з якими суб'єктами господарювання, які надають автостанційні послуги укласти договір, відповідно відсутні правові підстави для задоволення вимог про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 23.02.2024 до Договору № 1 від 19.02.2019 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладену між Приватним підприємством "Транс-Сервіс" та Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації в частині пункту 1.1, пункту 1.2 Розділу 1 "Предмет договору".
Окрім вказаного, суд зазначає, що порушення сторонами умов договору не є підставою для визнання договору недійсним.
Тож твердження позивача у позові на те, що внесення істотних змін додатковою угодою №2 від 23.02.2024 до предмета договору шляхом вилучення маршрутів № 1323 Зміїв (АС) - Бірки - Першотравневе, №1329 Зміїв (АС) - Соколове, №1326 Зміїв (АС) - Водяхівка, та вилучення за маршрутом №1325 Зміїв (АС) - Слобожанське назви АВТОСТАНЦІЇ відправлення та прибуття автобусів в м. Зміїв - "Зміїв (АС)", зачіпає майнові інтереси позивача, якому завдаються збитки за укладеним між позивачем (ХПАС) та відповідачем-1 (перевізником) договором №05/09 про продаж квитків і надання послуг на автостанціях від 18.09.2019, є безпідставними та не підтвердженими матеріалами справи.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Оскільки позивачем не доведено тих обставин, на які він посилалася як на підставу пред'явлених до відповідачів вимог, а також з огляду на недоведеність позивачем факту порушення його прав оскаржуваною додатковою угодою №2 від 23.02.2024 до договору № 1 від 19.02.2019 та можливість відновлення таких прав внаслідок визнання її недійсною, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним правочину вчиненого у вигляді додаткової угоди №2 від 23.02.2024 до Договору № 1 від 19.02.2019 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, укладену між Приватним підприємством "Транс-Сервіс" та Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації в частині пункту 1.1, пункту 1.2 Розділу 1 "Предмет договору.
Щодо оскарження паспорта маршрута, де відсутня назва автостанції, суд дійшов висновку, що позивач не є суб'єктом оскарження дій перевізника щодо затвердження такого паспорта. Дані висновки суду грунтуються на наступному.
Державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок, в ході яких перевірці підлягає наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У свою чергу відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт» вбачається, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, поміж іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Згідно Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, на який покладено здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; за додержанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення пасажирів на міжобласних автобусних маршрутах тощо.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення тощо, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006, та згідно якого відповідними органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Згідно з п.12 Порядку вказаними органами проводяться рейдові перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 15 Порядку в свою чергу передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку).
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п.27 Порядку).
За наявності в діях фізичної особи - суб'єкта господарювання ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення. (п.30 Порядку).
Окрім того, згідно п. 31 Порядку за результатами розгляду справи про порушення керівник органу державного контролю або його заступник за наявності підстав виносить припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт.
Виходячи з викладених приписів законодавства, на Державну службу України з безпеки на транспорті покладений обов'язок по застосуванню адміністративно-господарських санкцій за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання у сфері перевезення.
Норми закону не наділяють позивача ані повноваженнями щодо затвердження паспортів маршрутів, ані щодо нагляду за безпекою на автомобільному транспорті.
Щодо ефективного способу захисту суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника (такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (на яку посилається скаржник), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України.
Перелік способів захисту порушених прав та інтересів, закріплений у наведених нормах, не є вичерпним. Абзацом дванадцятим частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.).
Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.
Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.11.2023 у справі № 910/12832/21).
Отже судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним.
Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв'язку із судовим рішенням тощо.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним і правомірним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Отже спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.
Позивач намагається захистити своє право шляхом визнання незаконними дії Приватного підприємства "Транс-Сервіс" щодо затвердження паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових без зазначення в них назв автостанцій та щодо зобов'язання Приватного підприємства "Транс-Сервіс" відновити становище, яке існувало до порушення права Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" шляхом внесенням змін до паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових частин щодо визначення назв автостанцій у назві маршруту та визначення назв автостанцій, з яких повинно здійснюватися відправлення та прибуття автобусів.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відносини власника та перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які проходять через автостанцію, згідно пункту 114 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, визначаються договором про надання послуг автостанціями.
Згідно зі ст. 32 Закону №2344-III відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, із власниками автостанцій визначаються договором. Предметом договору автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, з власниками автостанцій є надання послуг та виконання робіт, пов'язаних з відправленням і прибуттям пасажирів. Власники автостанцій зобов'язані укласти договір з автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, тільки за наявності в нього договору із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування про організацію перевезення на автобусних маршрутах загального користування чи дозволу органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування маршрутів загального користування, що пролягають через цю автостанцію. Відправлення чи прибуття автобусів приміських, міжміських та міжнародних автобусних маршрутів загального користування здійснюється тільки з автостанцій, а в разі їх відсутності - із зупинок, передбачених розкладом руху.
Отже ст. 32 Закону України “Про автомобільний транспорт», на яку позивач посилається у позовній заяві, регулює відносини автомобільного перевізника із власниками автостанцій, що випливає з назви статті та її змісту.
Утім такий спосіб захисту не є ефективним, адже не призведе до автоматичного виникнення між позивачем та відповідачем-1 правовідносин, які виникають на підставі договору між власником автостанцій та автомобільним перевізником, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах, а тим більше за наявності діючого договору про надання послуг автостанцією автомобільному перевізнику, відповідно обраний спосіб захисту не призведе до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.
За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання незаконними дії Приватного підприємства "Транс-Сервіс" щодо затвердження паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових без зазначення в них назв автостанцій, та щодо зобов'язання Приватного підприємства "Транс-Сервіс" відновити становище, яке існувало до порушення права Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" шляхом внесенням змін до паспорту приміського автобусного маршруту регулярних перевезень № 1325 Зміїв-Слобожанське від 14 червня 2024 та його складових частин щодо визначення назв автостанцій у назві маршруту та визначення назв автостанцій, з яких повинно здійснюватися відправлення та прибуття автобусів, не підлягають задоволенню.
Підсумовуючи наведене, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 1, 3, 7, 29, 31, 32, 42, 43, 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", та ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "05" листопада 2025 р.
Суддя І.О. Чистякова