вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"04" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2611/25
За позовом Державного підприємства «Гарантований покупець»
до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»
про стягнення 12 616 404, 27 грн,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Бойченко С.І.
Представники учасників справи:
від позивача: Франюк А.В.;
від відповідача: Войтюк Д.В.; Базиленко О.В.;
1. Стислий виклад позовних вимог
Державне підприємство «Гарантований покупець» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (далі - відповідач), про стягнення 12 616 404, 27 грн, з яких: 7 854 928, 67 грн 3% річних та 4 761 475, 60 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем №2262/01/21 від 10.09.2021, в частині своєчасної оплати вказаних послуг.
2. Стислий виклад позицій відповідача
Відповідач заперечує щодо задоволення позову та, зокрема, зазначає, що позивач в порушення вимог п.7. договору своєчасно не надав інформацію щодо прогнозної вартості послуги та її розподілу за сумами платежів на липень 2024 року, тобто до 18.06.2024, натомість вказану інформацію надано 27.06.2024, чим спричинив неможливість своєчасного виконання зобов'язань з оплати прогнозних платежів, оскільки не була відома сума коштів, яка підлягала сплаті.
Крім цього, оплата шостого платежу здійснюється до 13 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг за розрахунковий місяць, відповідно до акта приймання-передачі послуг та сумою перших п'яти платежів, проте акт приймання-передачі послуг за липень 2024 року позивач надав для підпису лише 15.08.2024 та акт приймання-передачі послуг за серпень 2024 року позивач надав для підпису лише 12.09.2024, тобто із порушенням строку, визначеного у п.12. договору.
Звертає увагу, що відповідачем підписано акти в інші дати ніж вказано в них, так позивач не мав можливості скласти та підписати акти, додані до позовної заяви в паперовій формі, в останні дні розрахункового місяця, як в них зазначено, оскільки не мав для їх складання необхідної інформації. Так, в електронній формі акт приймання-передачі послуг за липень 2024 року позивач підписав КЕП 14.08.2024 13:55:28 та зі свого боку відповідач - 15.08.2024 13:15:31, акт приймання-передачі послуг за серпень 2024 року позивач підписав КЕП 12.09.2024 17:07:18 та зі свого боку відповідач - 13.09.2024 10:03:51, які в подальшому направлялись відповідачу засобами поштового зв'язку.
У зв'язку із наведеним вище, позивачем невірно визначає період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що призвело до збільшення загального розміру позовних вимог.
Також наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат не враховує того, що в розумінні положень пункту 11 договору після підписання сторонами актів приймання-передачі послуг планові (прогнозні) обсяги послуг змінюються на фактичні, а тому 3 % річних та інфляційні втрати після підписання цих актів мають нараховуватися на фактичні обсяги.
Враховуючи викладене вище, відповідачем здійснено контррозррозрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних.
3. Процесуальні дії в справі
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2025 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
21.08.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/2611/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.10.2025.
10.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
15.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
19.09.2025 від відповідача надійшли заперечення.
У підготовче засідання 21.10.2025 з'явилися представники сторін. Від представників сторін надійшло клопотання про закінчення підготовчого провадження та початку розгляду справи по суті.
Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2025 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 21.10.2025 оголошено перерву до 04.11.2025.
04.11.2025 в судове засідання з'явився представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2025 надав пояснення по суті позовних вимог та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2025 надав пояснення по суті заперечень та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
У судовому засіданні 04.11.2025 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
10.09.2021 між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем №2262/01/21, відповідно до п.1. якого постачальник зобов'язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуги), а замовник зобов'язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 (зі змінами).
Строк надання послуг з 01.10.2021 по 30.04.2025 (п.3. договору в редакції додаткової угоди №3788/04/24 від 03.06.2024).
Згідно із п.4. договору загальна вартість послуг за цим договором визначається як сумарна вартість послуг, які надаються постачальником кожного розрахункового періоду протягом строку дії цього договору, крім того - податок на додану вартість. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 7. договору сторони погодили, що до 18 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, постачальник надсилає на електронні адреси замовника інформацію щодо прогнозної вартості послуги та її розподілу за сумами платежів за формою, наведеною у додатку 2 до нього договору, у загальному порядку оплати або за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, в разі здійснення замовником авансування постачальника, в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису з подальшим надсиланням на поштову адресу одного примірника оригіналу.
Відповідно до п.10. договору (в редакції додаткової угоди №2/2418/01/21 від 09.11.2021 до договору) фактична вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником відповідно до додатку 6 до Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії щомісяця до 11 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі чого постачальником складається акт приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною в додатку 4.
У пункті 11. договору (в редакції додаткової угоди №2/2418/01/21 від 09.11.2021 до договору) сторони погодили, що оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника таким чином:
1) Загальний порядок, що врегульовує оплату вартості послуг, а саме:
перший платіж - за чотири банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
другий платіж - до 2 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
третій платіж - до 8 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
четвертий платіж - до 14 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 1. відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
п'ятий платіж - до 20 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість):
шостий платіж - до 13 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць, відповідно до акта приймання-передачі послуг та сумою перших п'ятьох платежів, здійснених на підставі додатку 2.
У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється в робочий день, що передує вихідному/святковому дню.
Відповідно до п.12. договору (в редакції додаткової угоди №2/2418/01/21 від 09.11.2021 до договору) факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг. Постачальник надсилає не пізніше 11-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи акт приймання-передачі послуг, складений на підставі фактичних даних та розрахунку відповідно до пунктів 8 і 9 цього договору. Замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі послуг кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи протягом двох робочих днів з дня отримання акта. Постачальник надсилає не пізніше 12 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику поштою або передає через уповноваженого представника постачальника два примірники підписаних із своєї сторони акта приймання-передачі послуг. Замовник протягом трьох робочих днів після тримання оригіналу акта підписує їх та повертає один оригінал на адресу постачальника.
Цей договір набирає чинності з 01.10.2021 та діє до 30.04.2025 (п.36. договору в редакції додаткової угоди №3788/04/24 від 03.06.2024).
27.06.2024 позивачем на виконання п.7. договору надіслано відповідачу прогноз вартості послуги та її розподілу за липень 2024 року на загальну суму 1 606 411 786, 61 грн (чотири платежів по 321 282 357, 32 грн, п'ятий - 321 282 357, 33 грн).
31.07.2024 сторонами підписано акт №07/24 приймання-передачі послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів до договору за липень 2024 року на загальну суму 1 625 938 554, 90 грн.
Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.
16.08.2025 відповідачем сплачено позивачу 170 018 319, 97 грн що підтверджується платіжною інструкцією №1295 від 16.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за липень.
Також 16.08.2024 стонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 455 920 234,93 грн з ПДВ, за результатами якого грошове зобов'язання відповідача перед позивачем за договором припинено у повному обсязі, заборгованість за липень 2024 року відсутня.
16.07.2024 позивачем на виконання п.7. договору надіслано відповідачу прогноз вартості послуги та її розподілу за серпень 2024 року на загальну суму 1 983 948 16, 18 грн (чотири платежів по 396 789 632, 83 грн, п'ятий - 396 789 632, 86 грн).
Відповідачем 08.08.2024 сплачено позивачу 396 789 632, 83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1231 від 08.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
У подальшому 13.08.2024 відповідачем сплачено позивачу 396 789 632, 83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1247 від 13.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
19.08.2024 відповідачем сплачено позивачу 396 789 632, 86 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1303 від 19.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
Також 26.08.2024 відповідачем сплачено позивачу 31 971 512, 80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1335 від 26.08.2024, в призначені платежу, з урахуванням листа за вих.№25/3610 від 30.08.2024, міститься посилання на разрахунок за серпень.
31.08.2024 сторонами підписано акт №07/24 приймання-передачі послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів до договору за серпень 2024 року на загальну суму 1 664 800 273, 00 грн.
Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.
12.09.2024 відповідачем сплачено позивачу 10 614 858, 76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1481 від 12.09.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
Стонами 13.09.2024 підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 431 845 002, 92 грн з ПДВ, за результатами якого грошове зобов'язання відповідача перед позивачем за договором припинено у повному обсязі, заборгованість за серпень 2024 року відсутня.
У зв'язку з простроченнями відповідачем строків виконання грошового зобов'язання з оплати послуг наданих позивачем у період з липня по серпень 2024 року, останнім нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 7 854 928, 67 грн 3% річних та 4 761 475, 60 грн інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.
Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до норм ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
У пункті 11. договору (в редакції додаткової угоди №2/2418/01/21 від 09.11.2021 до договору) сторони погодили, що оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника таким чином:
1) Загальний порядок, що врегульовує оплату вартості послуг, а саме:
перший платіж - за чотири банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
другий платіж - до 2 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
третій платіж - до 8 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
четвертий платіж - до 14 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 1. відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
п'ятий платіж - до 20 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість):
шостий платіж - до 13 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць, відповідно до акта приймання-передачі послуг та сумою перших п'ятьох платежів, здійснених на підставі додатку 2.
У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється в робочий день, що передує вихідному/святковому дню.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У свою чергу пунктом 7. договору сторони погодили, що до 18 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, постачальник надсилає на електронні адреси замовника інформацію щодо прогнозної вартості послуги та її розподілу за сумами платежів.
Позивачем на виконання п.7. договору 27.06.2024 надіслано відповідачу прогноз вартості послуги та її розподілу за липень 2024 року на загальну суму 1 606 411 786, 61 грн (чотири платежів по 321 282 357, 32 грн, п'ятий - 321 282 357, 33 грн).
Отже, позивачем порушено встановлений п.7. договору строк надсилання відповідачу інформації щодо прогнозної вартості послуги та її розподілу.
Як встановлено судом вище, відповідачем прогноз вартості послуги та її розподілу за липень 2024 року отримано лише 27.06.2024, а тому відповідач був позбавлений можливості здійснити встановлений п.11. договору перший платіж до 24.06.2024 (чотири банківські дні до розрахункового місяця).
У свою чергу 16.08.2025 відповідачем сплачено позивачу 170 018 319, 97 грн що підтверджується платіжною інструкцією №1295 від 16.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за липень.
У подальшому 31.07.2024 сторонами підписано акт №07/24 приймання-передачі послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів до договору за липень 2024 року на загальну суму 1 625 938 554, 90 грн.
Суд зауважує, що вказаний акт підписаний та скріплений печаткою зі сторони відповідача без зауважень та заперечень.
Також 16.08.2024 стонами підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 455 920 234,93 грн з ПДВ, за результатами якого грошове зобов'язання відповідача перед позивачем за договором припинено у повному обсязі, заборгованість за липень 2024 року відсутня.
Також 16.07.2024 позивачем на виконання п.7. договору надіслано відповідачу прогноз вартості послуги та її розподілу за серпень 2024 року на загальну суму 1 983 948 16, 18 грн (чотири платежів по 396 789 632, 83 грн, п'ятий - 396 789 632, 86 грн).
Відповідачем 08.08.2024 сплачено позивачу 396 789 632, 83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1231 від 08.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
У подальшому 13.08.2024 відповідачем сплачено позивачу 396 789 632, 83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1247 від 13.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
19.08.2024 відповідачем сплачено позивачу 396 789 632, 86 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1303 від 19.08.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
Також 26.08.2024 відповідачем сплачено позивачу 31 971 512, 80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1335 від 26.08.2024, в призначені платежу, з урахуванням листа за вих.№25/3610 від 30.08.2024, міститься посилання на разрахунок за серпень.
31.08.2024 сторонами підписано акт №07/24 приймання-передачі послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів до договору за серпень 2024 року на загальну суму 1 664 800 273, 00 грн.
Суд зауважує, що вказаний акт підписаний та скріплений печаткою зі сторони відповідача без зауважень та заперечень.
12.09.2024 відповідачем сплачено позивачу 10 614 858, 76 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1481 від 12.09.2024, в призначені платежу міститься посилання на разрахунок за серпень.
Стонами 13.09.2024 підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 431 845 002, 92 грн з ПДВ, за результатами якого грошове зобов'язання відповідача перед позивачем за договором припинено у повному обсязі, заборгованість за серпень 2024 року відсутня.
Отже, відповідачем порушено строки оплати послуг за липень - серпень 2024 року встановлені в п.11. договору.
Доводи відповідача про те, що позивачем порушено строки надсилання актів приймання-передачі послуг в електронному вигляді не спростовують доводи позивача про підписання вказаних актів приймання-передачі послуг у паперовому вигляді із зазначенням дат їх складення та підпису уповноваженими на це особами, в останній день кожного розрахункового місяця.
Також долучені до відзиву копії конвертів поштових відправлень №0600952754170 та №060096193 не спростовують доводи позивача про підписання вказаних вище актів приймання-передачі послуг у паперовому вигляді у вказані в них дати, крім цього, матеріали справи не містять доказів, що взагалі містилось у вказаних конвертах, оскільки описів вкладень поштових відправлень №0600952754170 та №060096193 матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Оскільки відповідачем порушено строки оплати послуг за липень - серпень 2024 року встановлені в п.11. договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 7 854 928, 67 грн 3% річних за загальний період з 25.06.2024 по 12.09.2025 та в зв'язку, із порушення строків оплати послуг за серпень нараховано та заявлено до стягнення 4 761 475, 60 грн інфляційних втрат за період серпень 2024 року.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд звертає увагу на те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди (постанова Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 25.06.2024 по 12.09.2025 у розмірі 7 854 928, 67 грн, суд зазначає, що він виконаний невірно, оскільки, позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних, як встановлено судом вище, відповідачем прогноз вартості послуги та її розподілу за липень 2024 року отримано лише 27.06.2024, а тому відповідач був позбавлений можливості здійснити встановлений п.11. договору перший платіж до 24.06.2024, отже, початком нарахування 3% за послуги отримані в липні 2024 року є 28.06.2024.
Крім цього, при розрахунку 3% річних позивачем самостійно зараховано здійснені відповідачем платежі в довільному порядку, що є необґрунтованим та безпідставним.
Так, поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури визначено законом «Про платіжні послуги».
Згідно із вказаним законом платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції; ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, уключаючи застосування платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжував.
Пунктом 41. Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція) платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже, право визначати призначення платежу в платіжних документах згідно вказаних норм належить виключно платнику.
З приводу наведеного слід також зауважити, що у випадку, коли в графі платіжного доручення «призначення платежу» відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно якого здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то у разі наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Наведений вище алгоритм розподілу коштів врегульований в статті 534 Цивільного кодексу України, яка визначає правила виконання грошового зобов'язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. У такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості: - у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання. В даному випадку мова йдеться про судові витрати, витрати на сплату держмита та інших обов'язкових платежів, витрати на юридичну допомогу тощо. Такі витрати мають бути підтверджені кредитором (наприклад, підлягатиме стягненню за рішенням суду тощо); - у другу чергу підлягають сплаті проценти та неустойка, в разі їх нарахування на підставі договору або закону; - і лише в третю чергу сплачується основна сума боргу. Інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила тощо. Можливість застосування положень статті 534 Цивільного кодексу України безпосередньо залежить від змісту реквізиту «призначення платежу» платіжного доручення, згідно з яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов'язання. Це означає, що якщо платник (боржник) здійснює переказ коштів, чітко зазначаючи призначення платежу - погашення основного боргу (оплата товару, робіт, послуг), черговість, встановлена статтею 534 цього Кодексу застосовуватися не може.
Розподіл коштів може здійснюватися кредитором відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у випадку, коли стягнення заборгованості здійснюється в порядку виконавчого провадження, або платіж буде отримано без реквізиту «Призначення платежу» чи як загальна підстава - на виконання договору або погашення кредиторської заборгованості тощо.
У постановах від 07.09.2023 у справі № 905/1965/19, від 06.10.2021 у справі № 911/2731/20, від 26.12.2019 у справі № 911/2630/18 Верховний Суд наголосив, що в разі, коли у графі платіжного доручення "призначення платежу" відсутні посилання на період, дату, номер договору, згідно з яким здійснюється платіж, тощо, такий період має визначатися одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів. Якщо відповідні застереження у договорі відсутні, то за наявності заборгованості платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.
Як убачається з вказаних вище платіжних інструкцій, відповідачем в призначенні платежу вказувався договір та період за який здійснюється платіж, проте не вказано, оплата якого саме платежу здійснюється (першого, другого і т.д.).
Отже, оплати відповідача за період мали зараховуватись позивачем на погашення заборгованості за вказаний в платіжних інструкціях період в хронологічному порядку строку оплати кожного платежу: починаючи з того, що виник у найдавніший період, до повного погашення заборгованості.
Також суд погоджується з доводами відповідача, про те, що наданий позивачем розрахунок 3% річних не враховує того, що після підписання сторонами актів приймання-передачі послуг планові (прогнозні) обсяги послуг змінюються на фактичні, а тому 3% річних та інфляційні втрати після підписання цих актів мають нараховуватися на фактичні обсяги.
Враховуючи викладене вище, судом здійснено власний розрахунок 3% річних за загальний період з 28.06.2024 по 12.09.2024, обмежуючись сумами та періодами визначеними позивачем, а саме наступним чином:
Сума боргу (грн)Строк оплатиСума оплати (грн)Дата оплатиПеріод нарахування 3% річних3% річних (грн)
послуги за липень 2024
321 282 357,3227.06.2024 28.06.2024 - 15.08.20241 290 396,35
321 282 357,3202.07.2024 03.07.2024 - 15.08.20241 158 723,26
321 282 357,3208.07.2024 09.07.2024 - 15.08.20241 000 715,54
321 282 357,3212.07.2024 13.07.2024 - 15.08.2024895 377,06
321 282 357,3219.07.2024 20.07.2024 - 15.08.2024711 034, 73
19 526 768,2913.08.2024 14.08.2024 - 15.08.20243 201,11
послуги за серпень 2024 року
396 789 632,8325.07.2024 26.07.2024 - 07.08.2024422 808,63
396 789 632,8308.08.2024
396 789 632,8302.08.2024 03.08.2024 - 12.08.2024325 237,40
396 789 632,8313.08.2024
396 789 632,8308.08.2024 09.08.2024 - 18.08.2024325 237,40
396 789 632,8319.08.2024
396 789 632,8314.08.2024 15.08.2024 - 25.08.2024357 761,14
364 818 120,03 31 971 512,8026.08.202426.08.2024 - 11.09.2024508 353,12
354 203 261,27 10 614 858,7612.09.2024
396 789 632,8320.08.2024 21.08.2024 - 30.08.2024303 106,26
31.08.2024 підписано акт приймання передачі послуг за серпень
77 641 741, 68 31.08.2024 - 12.09.202482 733,00
Всього7 384 685,00
Так, за розрахунком суду розмір 3% річних за загальний період з 28.06.2024 по 12.09.2024 складає 7 384 685, 00 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню, в розмірі визначеному судом.
Також суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за послуги отримані в серпні 2024 року в розмірі 4 761 475, 60 грн за загальний період серпень 2024 року, зазначає, що він виконаний невірно, оскільки, як встановлено судом вище, позивачем здійснювалось зарахування оплат в довільному порядку, а тому судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат за вказаний період, обмежуючись сумами та періодами визначеними позивачем та кількістю днів від моменту виникнення боргу, а саме.
Сума боргу (грн)Строк оплатиСума оплати (грн)Дата оплатиПеріод нарахування інфляціїІнфляція (грн)
396 789 632,8325.07.2024396 789 632,8308.08.2024
396 789 632,8302.08.2024396 789 632,8313.08.2024
396 789 632,8308.08.2024396 789 632,8319.08.2024серпень 2024 року2 380 737,80
396 789 632,8314.08.202431 971 512,8026.08.2024
364 818 120,03 серпень 2024 року2 188 908,72
Всього4 569 646,52
Так, за розрахунком суду інфляційні втрати за послуги отримані в серпні 2024 року нараховані за період серпень 2024 року складають 4 569 646, 52 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, в розмірі визначеному судом.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене вище, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 7 384 685, 00 грн 3% річних та 4 569 646, 52 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства «Гарантований покупець» до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про стягнення 12 616 404, 27 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, ідентифікаційний код 20588716) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454) 7 384 685 (сім мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять) грн 00 коп. 3 % річних, 4 569 646 (чотири мільйона п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот сорок шість) грн 52 коп. інфляційних втрат та 179 314 (сто сімдесят дев'ять тисяч триста чотирнадцять) грн 97 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 05.11.2025.
Суддя В.М. Антонова