вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2979/25
Суддя Господарського суду Київської області Янюк О.С. перевіривши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Ассет»
про відкриття провадження у справі
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4, ідентифікаційний код 32498133)
18.09.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Ассет» (далі - ТОВ «Топ Ассет», заявник) із заявою вих. №18/09 юр-25-1 (вх. № 7259) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» (далі - ТОВ «Технополіс-1»), у зв'язку із нездатністю останнього погасити наявну у нього заборгованість.
Водночас заявником у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією - Дутковського Богдана Васильовича (свідоцтво № 721 від 01.04.2013, далі - Дутковський Б.В.), який у свою чергу також подав заяву про участь у даній справі від 17.09.2025 (вх. № 5886/25 від 18.09.2025).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.
Так, ухвалою суду від 24.09.2025 вищевказану заяву залишено без руху та запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня отримання ним цієї ухвали усунути недоліки своєї заяви. Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету ТОВ «Топ Ассет» в підсистемі «Електронний суд» 24.09.2025, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. Таким чином строк на усунення недоліків, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України, для заявника становить до 06.10.2025.
Водночас у період із 01.10.2025 по 30.10.2025 суддя Янюк О.С. перебувала у відпустці, а тому питання щодо подальшого руху відповідної заяви вирішується судом після виходу головуючої судді з відпустки.
02.10.2025 до суду через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Топ Ассет» (вх. № 13564/25) про усунення недоліків, дослідивши яку суд зазначає наступне.
Так розглядаючи заяву ТОВ «Топ Ассет» про усунення недоліків судом береться до уваги правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постановах від 22.10.2021 у справі № 910/7184/20 та від 06.12.2023 у справі № 904/688/19, яка полягає у тому, що після закінчення строку на усунення недоліків, установленого в ухвалі про залишення тієї чи іншої заяви без руху, досліджується, зокрема, обставини виконання заявником вимог суду щодо усунення недоліків та встановлюється той факт, чи надав він документи/докази, вимоги щодо надання яких містила ухвала про залишення заяви без руху.
Із змісту ухвали суду від 24.09.2025 убачається, що заявнику запропоновано надати суду або докази авансування винагороди арбітражному керуючому у розмір 72 000,00грн або копію угоди, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим. На виконання ухали суду заявником надана відповідна копія угоди, дослідивши яку суд зазначає наступне.
Згідно із абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, зокрема, тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом.
Отже законодавцем надано особі право під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подати: або докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому розмірі; або угоду, укладену між заявником та обраним ним арбітражним керуючим.
При цьому суд залишаючи заяву без руху звернув уваги заявника на те, що відповідна угода повинна бути укладена у порядку визначеному Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та з урахуванням вимог КУзПБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У свою чергу, ст. 6 ЦК України, зокрема, визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З наведеного можна зробити висновок, що особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов'язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.
Приписи ч. ч. 2 та 3 ст. 6 та ст. 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.
Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.
Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов'язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору. Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення.
Згідно до ч.2 ст.30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень (абз.1). Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень (абз.5). Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (абз.6).
Так із змісту копії угоди № 01/09-25 про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство від 17.09.2025, яка підписана арбітражним керуючим Дутковським Богданом Васильовичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Топ Ассет» (замовник) (далі - Угода), зокрема, п.п.1.1, 3.5 убачається, що сторони домовились про те, що на умовах цієї Угоди виконавець погоджується на виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство ТОВ «Технополіс-1» на умовах відстрочення оплати таких послуг до закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Технополіс-1».
У свою чергу суд зазначає, що відстрочення - це встановлення більш пізнього строку оплати послуги, ніж того, який встановлений абз.6 ч.2 ст. 30 КУзПБ.
Водночас ч.1 ст. 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
У той же час проаналізувавши зміст Угоди судом установлено, що остання не містить у собі конкретний строк (зокрема, місяці, тижні, дні тощо), коли замовник зобов'язаний здійснити оплату за отримані ним послуги від арбітражного керуючого. Суд вважає, що погодження сторонами в Угоді відстрочення оплати послуг до закриття провадження у справі про банкрутство, не відповідає вищевказаним приписам та поняттю «відстрочення».
Крім того як зазначено у п.3.1 Угоди розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого, які б підлягали внесенню замовником на депозитний рахунок суду при подачі заяви про відкриття провадження про банкрутством ТОВ «Технополіс-1» (авансовий платіж), складає 24 000,00грн та підлягає відшкодовується замовником.
Водночас аналізуючи зміст ч.2 ст.30 та абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ у своїй сукупності можна зробити висновок, що розмір винагороди розпорядника майна за відповідною угодою не може бути меншим трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Проте у п.3.1 Угоди не зазначено, що вказаний розмір винагороди встановлюється за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна, або є загальним розміром винагороди за три місяці виконання повноважень. У зв'язку з чим установити, що передбачений в Угоді розмір не суперечить зазначеним приписам у суду не має можливості.
За таких обставин, надана ТОВ «Топ Ассет» угода із арбітражним керуючим не може братися судом до уваги, у зв'язку з чим вважати, що заявником усунуті недоліки заяви, про які зазначено в ухвалі суду від 24.09.2025, у суду підстав немає.
Із змісту ст. 38 КУзПБ та ч. 4 ст. 174 ГПК України у своїй сукупності вбачається, що якщо заявник не усунув недоліки своєї заяви у строк, встановлений судом, така заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із даною заявою.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення заявнику його заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Технополіс-1» у зв'язку із чим відповідна заява арбітражного керуючого про участь у даній справі залишається судом без розгляду.
Керуючись ст.ст. 2, 30, 34, 37, абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, ст.ст. 12, 174, 234-235 ГПК України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Ассет» від 18.09.2025 вих. №18/09 юр-25-1 (вх. № 7259) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» - повернути заявнику без розгляду.
2. Заяву арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича від 17.09.2025 (вх. № 5886/25 від 18.09.2025) - залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ, ухвала набрала законної сили 05.11.2025 та згідно з ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 05.11.2025.