вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Справа № 911/3438/24
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейднафта»
про стягнення 1 625 184,00 гривень
за участю представника позивача Колодія А.О. (ордер серії АР №1120890 від 20.01.2025)
20.12.2024 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (далі також - КП "ЕЛУАШ"/позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трейднафта» (далі також - ТОВ “Трейднафта»/відповідач) про стягнення 1 625 184, 00 грн штрафу.
26.12.2024 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа КП "ЕЛУАШ" подало клопотання про долучення доказів.
Господарський суд Київської області ухвалою від 30.12.2024 у справі №911/3438/24 залишив позовну заяву КП "ЕЛУАШ" без розгляду та постановив усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
03.01.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа КП "ЕЛУАШ" подало заяву про усунення недоліків.
Господарський суд Київської області ухвалою від 14.01.2025 у справі №911/3438/24 прийняв позовну заяву КП "ЕЛУАШ" до розгляду та призначив підготовче засідання на 17.02.2025, а також встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Господарський суд Київської області ухвалами від 17.02.2025 та 24.03.2025 у цій справі відклав підготовче засідання на 24.03.2025 та 21.04.2025 відповідно.
Господарський суд Київської області ухвалою від 21.04.2025 закрив підготовче провадження у справі №911/3438/24, призначив справу до судового розгляду по суті на 20.05.2025.
Господарський суд Київської області ухвалою від 15.05.2025 у справі №911/3438/24 призначив судове засідання на 01.07.2025.
Господарський суд Київської області ухвалою від 01.07.2025 у цій справі оголосив перерву в судовому засіданні до 22.07.2025, яке у відповідну дату не відбулось через оголошення у відповідний день сигналу повітряної тривоги у зв'язку із загрозою ракетного обстрілу міста, а тому відповідною ухвалою від 22.07.2025 суд призначив судове засідання на 02.09.2025.
Відповідний висновок суду про призначення засідань на інші дату і час обґрунтований тим, що розпорядженням Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 “Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги» передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу “повітряна тривога» судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття з метою збереження життя, здоров'я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду.
Господарський суд Київської області ухвалою від 02.09.2025 у цій справі оголосив перерву в судовому засіданні до 30.09.2025.
У судове засідання 30.09.2025 представник відповідача не з'явились про причини неприбуття суд не повідомив.
До того ж у встановлений судом строк відповідач не скористався наданим йому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не подав, як і не надав вказаний учасник судового процесу жодних доказів у справі.
В розрізі зазначеного вище та можливості відповідача реалізувати свої процесуальні права судом враховано, що ухвалу про відкриття провадження у цій справі, як і усі постановлені надалі ухвали надіслано доставлено до електронного кабінету ТОВ “Трейднафта» в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Також ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі та усі інші, постановлені під час розгляду справи ухвали офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.
Водночас під час підготовки справи до розгляду 30.09.2024 судом з'ясовано, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача проведено державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу, внаслідок чого змінено, зокрема, місцезнаходження ТОВ “Трейднафта» - 70441, Запорізька обл., Запорізький р-н, село Біленьке, вул. Перемоги, будинок 86.
З огляду вказаного вище суд дійшов висновку, що відповідач мав можливість бути обізнаними із відповідним судовим провадженням та подати заяви та/або письмові пояснення стосовно власної позиції по суті спору.
У розрізі зроблених висновків суд враховує, що зміна місцезнаходження товариства, яке повідомлено про розгляд справи у передбаченому ГПК України порядку, не є підставою для оголошення перерви у судовому засіданні 30.09.2025 та не впливає на можливість її розгляду по суті.
У судовому засіданні 30.09.2025, після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відтак оголосив вступну і резолютивну частини рішення, яким
10.10.2024, 16.10.2024, 18.10.2024 та 28.10.2024 між КП "ЕЛУАШ" як замовником та ТОВ “Трейднафта» як постачальником укладено договори про закупівлю товару, відповідно, за номерами 79/ЕЗ, 80/ЕЗ, 84/ЕЗ, 86/ЕЗ, 97/ЕЗ, певні положення та умови яких є тотожними (надалі також - договори про закупівлю №№79/ЕЗ, 80/ЕЗ, 84/ЕЗ, 86/ЕЗ, 97/ЕЗ/договори).
Згідно пунктів 1.2., 5.1., 7.2., 10.1. кожного із вказаних договорів сторони погодили такі умови:
- постачальник зобов'язується поставити замовнику товар, зазначений у п. 1.3. договору та специфікації, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити товар;
- постачальник здійснює поставку товару наступним чином: талони за адресою замовника: м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, 23, бензин/дизельне паливо - АЗС постачальника у м. Запоріжжі;
- у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товару (відмова у заправці пальним на АЗС, порушення строків поставки тощо), постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) у розмірі 40% від вартості договору;
- цей договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2024, але до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Поряд з тим пунктом 5.2. кожного із договорів №№79/ЕЗ, 80/ЕЗ, 84/ЕЗ, 86/ЕЗ, 97/ЕЗ сторони погодили строк (термін) поставки (передачі) товару, відповідно:
- з моменту укладення договору до 25.10.2024;
- з моменту укладення договору до 25.10.2024;
- з моменту укладення договору до 01.11.2024;
- з моменту укладення договору до 31.10.2024;
- з моменту укладення договору до 11.11.2024.
Водночас згідно підписаних сторонами специфікацій до кожного із вказаних договорів до поставки погоджено товар:
- за договором №79/ЕЗ - Бензин А-92 (Євро5), талон, 18500 літрів загальною вартістю 813 630,00 грн;
- за договором №80/ЕЗ - Дизельне паливо (Євро5), талони, 18500 літрів загальною вартістю 811 410,00 грн;
- за договором №84/ЕЗ - Дизельне паливо (Євро5), талони, 18500 літрів загальною вартістю 811 410,00 грн;
- за договором №86/ЕЗ - Дизельне паливо (Євро5), талони, 18500 літрів загальною вартістю 811 410,00 грн;
- за договором №97/ЕЗ - Дизельне паливо (Євро5), талони, 19000 літрів загальною вартістю 815 100,00 грн.
06.12.2024 до кожного із вказаних договорів про закупівлю сторонами укладено додаткові угоди, відповідно, за номерами 1, 2, 1, 1, 1 (далі також - додаткові угоди), згідно з якими сторони вирішили, у зв'язку із односторонньою відмовою від виконання зобов'язань з поставки товару за договорами з боку постачальника, розірвати договори з моменту підписання даних додаткових угод.
Копії означених договорів та специфікацій, а також додаткових угод додано до позовної заяви.
Мотивуючи звернення до суду із вказаним позовом, позивач зазначив, що згоди про розірвання вказаних вище договорів сторонами досягнуто на підставі пунктів 12.10-12.12 договорів з вини постачальника, у зв'язку із його односторонньою відмовою від виконання зобов'язань.
З огляду на вказане, за доводами позивача, він має погоджене пунктами 7.2. договорів право на нарахування штрафу у розмірі 40% від вартості договору.
Так, позивач здійснив нарахування загалом 1 625 184,00 грн штрафу як 40% від вартості кожного з договорів, а саме:
- за договором №79/ЕЗ - 813 630,00 грн*40% = 325 452,00 грн;
- за договором №80/ЕЗ - 811 410,00 грн*40% = 324 564,00 грн;
- за договором №84/ЕЗ - 811 410,00 грн*40% = 324 564,00 грн;
- за договором №86/ЕЗ - 811 410,00 грн*40% = 324 564,00 грн;
- за договором №97/ЕЗ - 815 100,00 грн*40% = 326 040,00 грн.
Також позивач зазначив, що з початку повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» виконує заходи з будівництва фортифікаційних споруд, доставки гуманітарної допомоги, аварійно - рятувальні роботи після ракетних обстрілів міста Запоріжжя, відтак указані вище договори були укладені для забезпечення потреб даної господарської діяльності та у зв'язку з відмовою відповідача у постачанні дизельного палива позивач був позбавлений можливості виконувати заходи з будівництва фортифікаційних споруд, доставки гуманітарної допомоги, аварійно - рятувальні роботи після ракетних обстрілів міста Запоріжжя.
Ураховуючи наведене, позивач звернувся до суду із відповідною вимогою про стягнення з відповідача 1 625 184,00 грн штрафу.
Під час розгляду цієї справи та вирішення спору по суті, у судовому засіданні 02.09.2024 представник позивача надав суду усні пояснення стосовно правової природи нарахованої до стягнення з відповідача неустойки та мети її застосування у відповідних правовідносинах з позивачем, а саме:
- на питання суду про те, чи 40% штрафу обраховано від повної вартості і чи було часткове виконання зобов'язання, представник позивача зазначив, що кожен із договорів не був виконаний навіть частково;
- пунктом 7.2 договорів, у відповідності до приписів ст. ст. 546, 549 ЦК України, сторонами передбачено таку неустойку як штраф, а не пеню.
На питання ж суду про те, у чому в даному випадку штраф, який просить застосувати позивач, носить стимулюючу функцію для відповідача, а не каральну з огляду на розірвання договорів про закупівлю, представник позивача зауважив, що відповідач є постійним учасником закупівель, а тому застосування до такого учасника заявленого до стягнення штрафу буде розумним, оскільки надалі, приймаючи участь у закупівлях, відповідач не буде створювати для позивача негативні правові наслідки у вигляді не поставки палива, позаяк позивач забезпечує:
- постійну роботу автотранспорту, спрямованого на ліквідацію ворожих обстрілів;
- утримання вулично-шляхової мережі всього міста.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не надав суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, згідно зі ст. 165 ГПК України, дійшов висновку про здійснення розгляду цієї справи за наявними у ній матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Згідно з ч. 1 ст. 655, ч. 1 ст. 663, ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до статті 526, ч. 1 статті 530, статті 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір є обов'язковим для виконання.
З огляду наведених норм закону суд дійшов висновку, що підписання сторонами договорів про закупівлю №№79/ЕЗ, 80/ЕЗ, 84/ЕЗ, 86/ЕЗ, 97/ЕЗ без будь-яких заперечень щодо вказаних у ньому положень свідчить про погодження позивача та відповідача з такими правочинами, відповідно, породжуючи для сторін взаємні права і обов'язки по виконанню його умов з метою досягнення результату - отримання позивачем у власність товару, зокрема для відповідача - обов'язок по переданню позивачу бензину та дизельного палива за погодженою згідно специфікацій вартістю та у визначені пунктом 5.2. кожного із договорів термін, а саме:
- за договором №79/ЕЗ - талони на 18500 літрів бензину загальною вартістю 813 630,00 грн до 25.10.2024;
- за договором №80/ЕЗ - талони на 18500 літрів дизельного палива загальною вартістю 811 410,00 грн до 25.10.2024;
- за договором №84/ЕЗ - талони на 18500 літрів дизельного палива загальною вартістю 811 410,00 грн до 01.11.2024;
- за договором №86/ЕЗ - талони на 18500 літрів дизельного палива загальною вартістю 811 410,00 грн до 31.10.2024;
- за договором №97/ЕЗ - талони на 19000 літрів дизельного палива загальною вартістю 815 100,00 грн до 11.11.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Втім суду не надано жодних доказів на підтвердження обставин виконання відповідачем означеного вище обов'язку з поставки (передання) у власність позивача товару за погодженою згідно специфікацій вартістю ані у визначені пунктом 5.2. кожного із договорів терміни, ані станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом та ухваленням відповідного рішення.
Водночас зі змісту наявних в матеріалах справи копій додаткових угод слідує, що договори про закупівлю розірвано обома сторонами саме у зв'язку з односторонньою відмовою постачальника (відповідача) від виконання зобов'язань з поставки товару.
Означені обставини невиконання зобов'язань при закупівлі товару відповідачем, як постачальником, останнім не заперечено та не спростовано жодними доказами, як і доказово не підтверджено відповідачем відсутності його вини у такому порушенні договірного обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частина перша статті 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до частин першої та другої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Так, завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання.
До моменту порушення зобов'язання боржником неустойка виконує функцію сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки.
Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.
Згідно пункту 12.12. кожного із договорів №№79/ЕЗ, 80/ЕЗ, 84/ЕЗ, 86/ЕЗ, 97/ЕЗ сторони погодили, що у випадку розірвання договору з вини постачальника, останній зобов'язаний відшкодувати замовнику всі збитки в повному обсязі понад суми штрафних санкцій.
З огляду на встановлені вище судом та не спростовані відповідачем обставини невиконання останнім взятих на себе згідно з договорами про закупівлю обов'язків з поставки у власність позивача товару по кожному з договорів, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача про наявність підстав для відповідальності відповідача згідно пункту 7.2. кожного із договорів у вигляді сплати позивачу штрафу - 40% вартості кожного з договорів, що відповідає загальній вартості товару.
Судом встановлено, що проведений позивачем розрахунок означеного штрафу у загальній сумі 1 625 184,00 грн є арифметично правильним, а тому відповідна вимога позивача про стягнення з відповідача вказаної суми неустойки є обґрунтованою.
Висновуючи вказане, судом враховано, що:
- передбачена пунктом 7.2. кожного з договорів про закупівлю неустойка за природою її нарахування є саме штрафом, для нарахування якого не є кваліфікуючими кількість днів прострочення та/або період такого прострочення;
- доказово обґрунтованих підстав для зменшення, у передбаченому законом порядку, як загальної суми заявленого до стягнення штрафу, так і по кожному із договорів, не встановлено;
- заявлений до стягнення з відповідача штраф, передбачений пунктом 7.2. кожного з договорів, відповідає завданню неустойки, яке полягає, зокрема, у компенсації втрат замовника товару у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання, тобто виконується функція майнової відповідальності.
Беручи до уваги наведене вище, суд висновує про задоволення вимоги позивача та, відповідно, ухвалює стягнути з відповідача 1 625 184,00 грн штрафу.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача повністю.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙДНАФТА» (70441, Запорізька обл., Запорізький р-н, село Біленьке, вул. Перемоги, будинок 86, ідентифікаційний код 45095459) на користь Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Грищенка Володимира, будинок 23, ідентифікаційний код 03345018) 1 625 184 (один мільйон шістсот двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн 00 коп. штрафу та 19 502 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дві) грн 21 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 05.11.2025.
Суддя В.А. Ярема