ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа № 910/9798/25
За позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна»
2. Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участі представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 не з'явився
07.08.2025 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» та Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про
1) припинення корпоративних та трудових відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» з 25 липня 2025 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (директора) за власником бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.
2) зобов'язання Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію провести реєстраційні дії, а саме внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» (код ЄДРПОУ: 37615778) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення запису про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) як керівника (директора) Товариства, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (директора) з 25 липня 2025 року за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що рішенням учасника ТОВ «Петкус Україна» від 18.12.2023 ОСОБА_1 було призначено на посаду директора, з 21.12.2023 вона приступила до виконання обов'язків директора. Позивачкою 27.05.2025 на адреси учасника та кінцевого бенефіціарного власника Товариства було надіслано листи із заявою про звільнення за власним бажанням на підставі частини першої ст. 38 КзПУ, копію наказу № 27/05-1, повідомлення про проведення позачергових загальних зборів та проект протоколу загальних зборів учасників товариства, які були отримані 05.06.2025. Внаслідок неприбуття учасника товариства на загальні збори, позивачем був складений акт про невідбуття загальних зборів учасників товариства № 25/07-1 від 25.07.2025. У зв'язку з неможливістю звільнитися із займаної посади позивачка звернулася до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9798/25 від 14.08.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачці десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.
21.08.2025 позивачкою усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/9798/25 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.09.2025.
Даною ухвалою суду встановлено відповідачам п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.08.2025 було надіслано відповідачу-1 в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 02.09.2025 о 01:49 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач-1 мав подати відзив на позов у строк до 17.09.2025 включно.
У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.08.2025 було надіслано відповідачу-2 в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 01.09.2025 о 22:00 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач-2 мав подати відзив на позов у строк до 17.09.2025 включно.
Відповідач-1 вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 28.08.2025 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
02.09.2025 від відповідача-2 до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що відповідно до матеріалів реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна», ідентифікаційний код 37615778, яка зберігається у Солом'янській районній в місті Києві державній адміністрації, ОСОБА_1 було призначено директором 21.12.2023 на підставі рішення учасника № 1 від 18.12.2023, яке підписано учасником Петкус Холдинг Гмбх в особі представника Стретович Оксани Юріївни, яка діяла на підставі довіреності від 23.10.2023. Відповідно до ЄДР, ОСОБА_1 не зверталася з подачею документів до будь-якого суб'єкта державної реєстрації в тому числі до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації для проведення реєстраційної дії, щодо зміни керівника.
08.09.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій зазначає, що у позивача немає юридичної можливості остаточно припинити трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» шляхом виключення відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки з незалежних від неї причин отримати необхідний документ (рішення учасника чи протокол загальних зборів) вона позбавлена можливості. Саме у зв'язку з цим, позивач і не зверталася до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації для проведення реєстраційної дії, адже не мала необхідних для цього документів.
29.09.2025 від позивачки до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивачка позовні вимоги підтримує повністю та просить розглядати справу без її участі.
Позивач і відповідачі у підготовче засідання 30.09.2025 не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/9798/25 від 30.09.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/9798/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025.
27.10.2025 від позивачки до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява, в якій позивачка позовні вимоги підтримує повністю та просить розглядати справу без її участі.
Позивач та відповідачі у судове засідання 28.10.2025 не з'явились.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивача та відповідачів.
В судовому засіданні 28.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
30.05.2011 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Петкус України» (номер запису 10741020000039726) (далі - Товариство, відповідач-1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи 37615778.
18.12.2023 рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна», покладено виконання обов'язків директора Товариства на умовах суміщення посад на ОСОБА_1 , головного бухгалтера товариства, реєстраційний номер облікової картки платника податків з 21.12.2023.
Станом на 30.07.2025 учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: засновник « Петкус Холдинг Гмбх » адреса: 99848, Німеччина, м. Вута-Фарнрода, вул. Рьоберштрасе, буд. 9 , а кінцевим бенефіціарним власником є громадянин Німеччини ОСОБА_3 адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 8.1 Статуту органом управління Товариства є загальні збори учасників - вищий орган управління Товариства.
Згідно з п. 8.4 Статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства належить: 8.4.6 обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Відповідно до п. 8.5 Статуту загальні збори учасників скликаються також з ініціативи директора.
Згідно з п. 8.6 Статуту загальні збори учасників скликаються директором товариства шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Директор товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Таке повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомлені про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Директор товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
27.05.2025 позивачка вирішила звільнитися із займаної нею посади директора товариства з 25.07.2025, про що нею власноручно написано Заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.
Позивачкою, як директором ТОВ «Петкус Україна» було видано наказ про скликання позачергових загальних зборів № 27/05-1 від 27.05.2025 і складено повідомлення про проведення позачергових загальних зборів, що відбудуться 25.07.2025 із зазначенням часу об 11:00 год. за адресою: 03124, м, Київ, б. Гавела Вацлава, 8, корп. 17, на яких будуть розглядатися наступні питання порядку денного:
1) Про обрання голови загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна»;
2) Про обрання секретаря загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна»;
3) Про звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» ОСОБА_1 ;
4) Про призначення на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» нової особи;
5) Про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
27.05.2025 позивачка надіслала через сервіс міжнародної доставки DHL на адреси учасника - «Петкус Холдинг Гмбх» та кінцевого бенефіціарного власника товариства - ОСОБА_3 листи із заявою про звільнення, копією наказу № 27/05-1 та повідомленням про проведення позачергових загальних зборів (у тому числі ці ж документи, складені на німецькій мові). Вказане підтверджується квитанціями від 27.05.2025 за номерами відправлення № 6859631391 та № 6859642370, та відповідними накладними з описом змісту.
Відправлення були отримані учасником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства 05.06.2025, що підтверджується роздруківками на веб-сайті DHL за № 6859631391 та № 6859642370.
Також, позивачка направила вищенаведені документи на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна», що підтверджується поштовим чеком, описом вкладення та накладною № 0303900229120. Однак, лист не було отримано, що підтверджується витягом з веб-сайту Укрпошти.
Скликані на 25.07.2025 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» не відбулися, про що було складено акт про невідбуття загальних зборів учасників товариства № 25/07-1 від 25.07.2025, внаслідок неприбуття на загальні збори учасників представника компанії «Петкус Холдинг Гмбх», яке є єдиним учасником товариства.
25.07.2025 позивачка, як директор Товариства, видала наказ про звільнення себе з посади директора товариства за власним бажанням з 25.07.2025.
Спір виник внаслідок неможливості позивача звільнитись із займаної посади директора Товариства у передбачений чинним законодавством спосіб, що в свою чергу унеможливлює виключення відомостей про позивача як керівника (директора) Товариства із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
З огляду на викладене, позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
Отже, нез'явлення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» на загальні збори унеможливлює вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора цього товариства. Таким чином, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Процедура звільнення з ініціативи працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких праву директора на звільнення кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Згідно з положеннями зазначеними в ч.ч. 1-5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Позивачка направивши 27.05.2025 учаснику товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства на 25.07.2025 щодо розгляду її заяви про звільнення з посади директора з 25.07.2025 здійснила таке повідомлення у визначений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» строк.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладено висновок, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов'язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов'язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) Товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган Товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Судом встановлено, що позивачкою належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» про скликання загальних зборів учасників товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.
Враховуючи викладене та докази надані позивачкою в підтвердження повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, суд приходить до висновку, що позивачкою вжито всіх залежних від неї дій задля припинення трудових відносин з відповдіачем-1 в порядку, визначеному чинним законодавством.
Як встановлено судом, скликані позивачкою на 25.07.2025 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» не відбулися, а тому питання звільнення позивачки не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого їй Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.
Відповідачем-1 доказів, щоб спростовували викладені вище обставини до суду не подано.
У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, а також у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачкою спосіб захисту її порушеного права є правомірним, оскільки позивачкою вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин між позивачкою та відповідачем-1 припиненими, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Враховуючи зазначене, у зв'язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин позивачки з відповідачем-1, суд дійшов висновку також і про задоволення вимоги позивачки про зобов'язання відповідача-2 виключити запис про зайняття ОСОБА_1 посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус України».
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивачк в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» з 25 липня 2025 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (директора) за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України.
3. Зобов'язати Солом'янську районну в місті Києві державну адміністрацію провести реєстраційні дії, а саме внести зміни до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» (код ЄДРПОУ: 37615778) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення запису про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника (директора) Товариства, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади керівника (директора) з 25 липня 2025 року за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Петкус Україна» (03124, м. Київ, бул. Гаверла Вацлава, 8, корп. 17; код ЄДРПОУ 37615778) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 4.844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 05.11.2025.
Суддя В.В.Сівакова