ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.10.2025Справа № 910/9594/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносенс"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій області
про визнання права власності
за участі представників:
від позивача: Гешева Ю.Л.
від відповідача: Мужевська Е.Л.
від третьої особи: не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносенс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання права власності на транспортний засіб марки: Renault Logan MCV, номер кузова НОМЕР_1 , 2020 року випуску.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській та Запорізькій області.
Протокольною ухвалою суду від 11.09.2025 поновлено процесуальний строк та долучено відзив до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 23.10.2025 долучено в порядку статті 207 ГПК України надані позивачем докази до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що право власності позивача на транспортний засіб відповідачем не оспорюється та не порушується, у зв'язку з чим позов подано до неналежного відповідача. Крім того, позивачем обрано неефективний спосіб захисту.
У відповіді на відзив позивач зауважив, що з боку банку існують перешкоди в реалізації позивачем свого права власності, тобто таке право позивача фактично не визнається відповідачем. Відтак, перебування банку в реєстрі боржників стало підставою для відмови в реєстрації права власності на автомобіль за позивачем. У зв'язку з цим, позивач вважає правильним обраний ним спосіб захисту порушеного права, оскільки після отримання рішення суду про визнання права власності на спірний транспортний засіб позивач зможе зареєструвати за собою цей транспортний засіб.
Третя особа в письмових поясненнях по справі зазначила, що позивачу відмовлено в перереєстрації транспортного засобу, оскільки на момент звернення позивача з відповідною заявою власником транспортного засобу був відповідач, запис про якого міститься в Єдиному державному реєстрі боржників.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.02.2021 між позивачем (Лізингоодержувач) та відповідачем (Банк) укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу № ZPAAFLOZ07UTH-2. Відповідно до специфікації майна (Додаток 1 до Договору) Банк передає Лізингоодержувачу в лізинг транспортний засіб: Автомобіль марки Renault Logan MCV, vin НОМЕР_1 , 2020 року випуску, вартістю 455459,00 грн.
Згідно з п. 4.1. Договору, Майно переходить у власність Лізингоодержувача після сплати Банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим Договором, але не раніше одного року з моменту передачі Майна Лізингоодержувачу.
Пунктом 4.3. Договору визначено, що цей Договір є належною і достатньою підставою для переходу Майна у власність Лізингоодержувача після сплати Банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим Договором. Укладення додаткових договорів тощо для переходу Майна у власність Лізингоодержувача не вимагається.
Згідно з пунктом 4.4. Договору, оформлення всіх необхідних, відповідно до чинного законодавства України, документів у зв'язку з переходом права власності на Майно до Лізингоодержувача здійснюється за його рахунок.
Відповідно до п. 6.2.1. Договору Банк зобов'язується придбати у зазначеного Лізингоодержувачем в заявці Продавця у власність Майно, передати його в платне користування Лізингоодержувачу на умовах цього Договору відповідно до Додатку № 1, в обумовлені цим Договором строки, а також після сплати всієї суми лізингових та інших платежів, передбачених цим Договором, передати Майно у власність Лізингоодержувача з урахуванням умов, передбачених п. 4.1. цього Договору.
Із матеріалів справи вбачається, що 20.04.2025 сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу та Акт приймання-передачі транспортного засобу.
У пунктах 2, 3 Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу зазначено, що лізингоодержувач повністю сплатив лізингодавцю всі належні платежі за договором, та предмет лізингу - автомобіль Renault Logan MCV, номер кузова НОМЕР_1 , разом із відповідними документами передано у власність лізингоодержувачу.
06.05.2025 між відповідачем (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу предмету лізингу, згідно з п. 1.1 якого у зв'язку з повним розрахунком між покупцем та продавцем за предмет лізингу до дати укладення цього договору шляхом виплати покупцем усієї вартості предмету лізингу за договором лізингу, продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, що вказаний у Таблиці 1, а покупець зобов'язується прийняти товар на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до таблиці 1 товар - автомобіль Renault Logan MCV, номер кузова НОМЕР_1 , 2020 р.в.
Згідно з наказом від 20.04.2025 № ZPAAFLOZ07UTH-2 АТ КБ «Приватбанк» вирішено провести перереєстрацію транспортного засобу, зняти його з балансу банку та доручити перереєстрацію директору ТОВ «Техносенс» - Немиченкову М.В.
Відтак, 20.04.2025 відповідачем видана довіреність № ZPAAFLOZ07UTH-2 на ім'я Немиченкова М.В. для зняття автомобіля з обліку та постановку.
Проте, листом від 21.05.2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 2342 (ТСЦ МВС № 2342) відмовив позивачу в перереєстрації автомобіля на підставі договору купівлі-продажу предмету лізингу на позивача, оскільки в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк». Також у листі зазначено, що в разі незгоди з прийнятим рішенням, останнє може бути оскаржене в судовому порядку.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Судом установлено, що 20.04.2025 сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу та Акт приймання-передачі транспортного засобу - автомобіля Renault Logan MCV, номер кузова НОМЕР_1 , відповідно до яких зазначений автомобіль із відповідними документами передано у власність позивачу.
Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).
Так, на відміну від нерухомого майна, ЦК України не передбачено переходу права власності на рухоме майно за наслідком державної реєстрації переходу права на підставі правочину, навіть якщо реєстрація рухомого майна є обов'язковою виходячи з нормативного регулювання (частина 4 статті 334 ЦК України).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20, як положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно, так і спеціальним законодавством, що регулює порядок обліку та реєстрації транспортних засобів, не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації.
Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом наведеної норми позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України, пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності є оспорення або невизнання наявного права, а не намір набути таке право за рішенням суду.
Позивач у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником, а відповідач - будь-яка особа, яка має сумнів у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Разом із цим, під час розгляду справи судом установлено, що відповідач право власності позивача на автомобіль Renault Logan MCV, номер кузова НОМЕР_1 , не заперечує, та передав позивачу за відповідним актом всі документи на зазначений транспортний засіб.
Водночас, за наслідками звернення позивача до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 2342 (ТСЦ МВС № 2342) із заявою про перереєстрацію на позивача автомобіля на підставі договору купівлі-продажу предмету лізингу, зазначеним державним органом прийнято рішення про відмову в перереєстрації через наявність в Єдиному реєстрі боржників міститься запису про боржника - АТ КБ «ПриватБанк».
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, присвоєнням буквено-числової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 ( у редакції, чинній на момент прийняття рішення про відмову в перереєстрації транспортного засобу) (далі - Порядок № 1388), встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1388 останній є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно- розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, які підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, зокрема, є: договір фінансового лізингу або зазначений у такому договорі окремий договір купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу, або інший договір, визначений договором фінансового лізингу; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.
Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в державних реєстрах, у тому числі відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників.
В абзаці 9 пункту 15 Порядку № 1388 зазначено, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли: - перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням; -транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; - транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»; транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; - транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 985.
Згідно з пунктом 27 Порядку № 1388 транспортні засоби, що придбаваються юридичною особою - лізингодавцем з метою подальшої передачі їх лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу, реєструються за лізингодавцем. Після виконання договору фінансового лізингу транспортні засоби перереєстровуються за лізингоодержувачем на підставі зазначеного договору після повного розрахунку або зазначеного в договорі фінансового лізингу окремого договору купівлі-продажу (викупу) предмета лізингу або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу.
Згідно з частиною 5 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.
В абзаці 1 пункту 41 Порядку № 1388 вказано, що забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця.
Як слідує з матеріалів справи, листом від 21.05.2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 2342 (ТСЦ МВС № 2342) відмовив позивачу в перереєстрації автомобіля на підставі договору купівлі-продажу предмету лізингу на позивача, оскільки в Єдиному реєстрі боржників міститься запис про боржника - АТ КБ «ПриватБанк».
Разом із цим, матеріали справи не містять відомостей щодо реалізації позивачем права на оскарження в судовому порядку прийнятого рішення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) в особі територіального сервісного центру МВС № 2342 (ТСЦ МВС № 2342) про відмову в перереєстрації спірного транспортного засобу.
Відтак, оскільки саме відповідачем - АТ КБ "Приватбанк", не заперечується право власності позивача на автомобіль Renault Logan MCV, номер кузова НОМЕР_1 , та зазначений автомобіль відповідачем передано позивачу у власність із усіма документами за відповідними актами від 20.04.2025 до договору купівлі-продажу предмету лізингу від 01.02.2021 № ZPAAFLOZ07UTH-2, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування в даному випадку положень статті 392 ЦК України та визнання за позивачем права власності на зазначений транспортний засіб.
Ураховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносенс" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 04.11.2025 року.
Суддя К.В. Полякова