ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2025Справа № 910/18507/23
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В. В., розглянувши в порядку письмового провадження
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
у справі № 910/18507/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС"
до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ"
про стягнення 340 483,44 доларів США,
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 340 483,44 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору комісії № STE-4-210-Д/К-19 від 30.08.2019.
Ухвалою суду від 04.12.2023 відкрито провадження за вищезазначеною позовною заявою, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання було призначене на 15.01.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" про стягнення 340 483,44 доларів США задоволено повністю: присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" 340 483,44 доларів США боргу та 185 722,14 грн судового збору.
25.09.2024 через систему "Електронний суд" від Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/18507/23.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2024 вказано заяву передано для розгляду судді Джарти В. В.
Ухвалою суду від 17.10.2024 розгляд заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" про відстрочення виконання рішення був призначений на 20.11.2024.
11.11.2024 через систему "Електронний суд" позивачем до суду була подана скарга на бездіяльність Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Скаржником 13.11.2024 через систему “Електронний суд» було подане клопотання про залишення скарги без розгляду з підстав того, що виконавче провадження за заявою позивача було відкрито 12.11.2024. На підтвердження вказаного скаржником додано до заяви копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 76355931 від 12.11.2024, винесену головним державним виконавцем Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анною Валеріївною.
Ухвалою суду від 18.11.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на бездіяльність Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвалою суду від 20.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" про відстрочення виконання рішення.
06.12.2024 через систему "Електронний суд" позивачем до суду була подана скарга на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС).
Відповідачем 25.12.2024 через систему "Електронний суд" до суду були подані письмові заперечення на скаргу позивача.
Ухвалою суду від 06.01.2025 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/18507/23 був призначений на 15.01.2025.
13.01.2025 від Товариства через систему “Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення по суті скарги.
ВДВС 13.01.2025 через систему “Електронний суд» подало до суду копію постанови від 24.12.2024 про результати перевірки законності виконавчого провадження в.о. начальника Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
За наслідками розгляду вказаної скарги судом була постановлена ухвала від 15.01.2025, якою скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" задоволено, а саме: скасовано постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76355931, ухвалену Головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ткачовою Катериною Володимирівною та зобов'язано Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76355931.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 у справі № 910/18507/23 скасовано. У задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на дії Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 16.06.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 у справі № 910/18507/23 залишено без змін.
13.02.2025 через систему "Електронний суд" позивачем до суду була подана скарга на бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни
Ухвалою суду від 18.03.2025 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" на бездіяльність державного виконавця Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анни Валеріївни у справі № 910/18507/23 повернуто без розгляду.
13.10.2025 через систему "Електронний суд" Товариством до суду була подана заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Після виходу судді з відпустки здійснено розгляд вказаної заяви.
За приписами частини 1 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 3451 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 342 цього Кодексу.
Розглянувши подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС", суд дійшов висновку про наступне.
У частині першій статті 1291 Конституції України зазначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною першою статті 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» унормовано, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України “Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Положеннями частини 1 статті 3451 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у господарських справах: 1) про захист ділової репутації; 2) що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; 3) в інших спорах немайнового характеру.
Суд відзначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З огляду на вказане суд дійшов висновку про те, що у межах справи № 910/18507/23 був розглянутий саме майновий спір про стягнення 340 483,44 доларів США, що також було визначено судом при вирішенні питання про відкриття провадження в справі та перевірці розміру сплаченого судового збору.
Приписи частини 1 статті 3451 Господарського процесуального кодексу України нівелюють процесуальну можливість зобов'язати боржника подати звіт про виконання судового рішення у майновому спорі.
Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору (частина 4 статті 3451 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 2-3 статті 22 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів. Повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом. Зазначені суб'єкти управління у державному секторі економіки можуть приймати рішення, необхідні для підготовки до реалізації та здійснення державно-приватного партнерства (концесії), які є обов'язковими до виконання підприємствами, установами, організаціями, що перебувають у сфері їх управління.
Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З огляду на вказане, беручи до уваги, що спір між сторонами виник до 28.08.2025, суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Дочірнє підприємство Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" належить до сфери управління Міністерства оборони України.
Крім того, приписами частини 1 та 8 статті 63 Господарського кодексу України передбачено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб'єктами співробітництва. В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом. У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.
Судом встановлено, що Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" є Дочірнім підприємством Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ", засновником якої є Кабінет Міністрів України. Вказане свідчить про те, що боржник - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" належить до суб'єктів господарювання державного сектору економіки.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12.11.2024 головним державним виконавцем Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анною Валеріївною була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 76355931 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/18507/23. Однак на час розгляду вказаної заяви відсутні жодні належні, допустимі та достовірні докази в розумінні статей 76-79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання рішення суду у цій справі.
Суд зазначає, що вид судового контролю, регламентований приписами статті 3451-3454, є новелою у господарському процесуальному законодавстві, проте вже досить давно застосовується в рамках адміністративного судочинства.
За сталою практикою адміністративних судів правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків, згідно з судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 990/47/23 та від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.
При цьому, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду неодноразово зазначав, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі (постанови від 11.02.2025 у справі №240/13680/24, від 28.01.2025 у справі №460/10443/24, від 23.10.2024 у справі №160/14489/24).
Таким чином, за правовою позицією касаційного суду для застосування такого виду судового контролю як зобов'язання боржника (відповідача) подати звіт про виконання судового рішення необхідна одночасна наявність факту невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставин, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Беручи до уваги відсутність доказів виконання рішення в справі № 910/18507/23, факт приналежності Підприємства (боржника) до суб'єктів господарювання державного сектору економіки та факт відкриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав зобов'язання Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою (частини 3-4 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на вказане суд вважає за необхідне зобов'язати керівника Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" ФЕДОРИШИНА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА подати звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/18507/23 у тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
Згідно з частиною 6 статті 3452 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 3454 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 18, 76-79, 91, 232-235, 326-327, 339, 3451, 3452 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.
2. Зобов'язати керівника Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" ФЕДОРИШИНА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА у тридцятиденний строк з дня отримання даної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/18507/23, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.