ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2025Справа № 910/6412/25
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/6412/25
за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс"
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Удалова О.Г.
Без виклику представників сторін
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6412/25 за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.09.2025 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
29.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить стягнути з позивача 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 08.10.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про стягнення судових витрат у справі № 910/6412/25, а також встановлено позивачу (Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України") строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання про ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у строк до 16.10.2025 (включно).
14.10.2025 від позивача надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат. Заперечуючи проти заяви, позивач вказав, що:
- дублювання послуг, наданих представником, свідчить про повторне обрахування вже включених робіт, відповідні витрати не відповідають критеріям обґрунтованості та не можуть бути враховані при розподілі витрат на правничу допомогу;
- надані відповідачем документи не дозволяють стверджувати, що правнича допомога надана саме у межах цієї судової справи, тому що відсутня згадка про справу № 910/6412/25;
- з відзивом на позовну заяву відповідач повинен подати суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, чого відповідачем не було зроблено в межах цієї справи.
Згідно з ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Приймаючи додаткове рішення у даній справі, суд виходив з наступного.
Так, у відзиві на позов позивачем не вказувалось про понесення судових витрат на правничу допомогу.
У подальшому у заяві від 22.07.2025 відповідач повідомив суд про те, що відповідач планує понести судові витрати на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, а також до вказаної заяви долучені докази понесення таких витрат.
Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи віднесено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
На підтвердження понесення витрат відповідачем до заяви про ухвалення додаткового рішення додані:
- копія договору № 040625 від 04.06.2025 про надання правничої допомоги, укладеного між відповідачем (замовник) та адвокатом Білою О.В. (виконавець);
- детальний опис робіт від 21.07.2025;
- копія ордеру серії ВС № 1386132 від 04.06.2025;
- копія акту здачі-приймання послуг від 21.07.2025.
Оцінивши доводи відповідача та заперечення позивача, а також дослідивши надані суду докази понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, суд вказує про наступне.
Згідно з положеннями ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За умовами укладеного договору від 04.06.2025 замовник (відповідач) доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу та консультаційно-юридичні послуги пов'язані із застосуванням норм матеріального та процесуального права (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору послуги включатимуть: правовий аналіз договору від 30.09.2021 № 210930/ОЛ-0308 оперативного лізингу (оренди); правовий аналіз первинних документів, якими оформлені відносини за договором від 30.09.2021 № 210930/ОЛ-0308 оперативного лізингу (оренди); правовий аналіз умов форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 17.12.2021; правовий аналіз позовних вимог ДСГП "Ліси України" про зобов'язання вчинити певні дії; правовий аналіз обґрунтованості позовних вимог в межах відповідної судової справи, складання та подання відзиву на позов та інших процесуальних документів; забезпечення, за окремими дорученням замовника, правового супроводу інтересів замовника в господарському суді та участь в судових засіданнях по розгляду справи.
Згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору вартість послуг визначається за погодженням сторін та становить 25 000,00 грн. Оплата проводиться на підставі даного договору.
Сторони погодили, що розрахунки за цим договором проводяться у безготівковій формі в межах 10-ти днів з дати ухвалення відповідного судового рішення судом першої інстанції (п. 3.3 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору останній вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
21.07.2025 між відповідачем та виконавцем (Білою О.В.) підписано акт здачі-приймання наданих послуг на загальну суму 25 000,00 грн.
Відповідачем долучено детальний опис робіт від 21.07.2025 на суму 25 000,00 грн.
Розглянувши надані позивачем докази, суд вказує про наступне.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів визначаються Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з п.п. 4, 6 ст. 1 вказаного Закону договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про лобіювання".
Згідно зі ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Поряд з цим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Водночас, у пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
Суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".
При встановленні розміру гонорару, як вказано у вищевказаній постанові Верховного Суду, можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited" проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що договір від 04.06.2025 укладений між відповідачем та Білою О.В. як фізичною особою підприємцем, а не як з адвокатом, оскільки укладення договору представником як фізичною особою-підприємцем не позбавляє такого представника статусу адвоката.
Крім того, відхиляються доводи позивача про те, що надані відповідачем документи не підтверджують, що правнича допомога була надана саме у межах справи № 910/6412/25, оскільки згідно з умовами договору від 04.06.2025 надавалась правнича допомога саме за тими договорами, які були предметом розгляду у даній справі (від 30.09.2021 № 210930/ОЛ-0308 оперативного лізингу (оренди), форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 17.12.2021).
Водночас, суд погоджується, що акт здачі-приймання наданих послуг та детальний розрахунок робіт містять дублюючі послуги, зокрема, у вказаних документах зазначено, що: адвокатом здійснювався правовий аналіз умов договору № 210930/ОЛ-0308 оперативного лізингу (оренди) від 30.09.2021 року - 3 години (п. 1.1.1.), разом з тим, підпунктом 1.1.2. опису повторно передбачено, що проводився правовий аналіз первинних документів, якими оформлені господарські відносини за договором № 210930/ОЛ-0308 оперативного лізингу (оренди) від 30.09.2021 - 2 години. Натомість п. 1.1.3. передбачено правовий аналіз умов додаткової угоди від 25.04.2023 та первинних документів до неї - 4 години. Аналогічні положення зазначені в підпунктах 1.1.4. «правовий аналіз позовних вимог ДСГП «ЛІСИ УКРАЇНИ» - 4 години» та 1.1.6. «правовий аналіз обґрунтованості позовних вимог в межах відповідної судової справи, вивчення та аналіз судової практики - 6 години»), що по суті є одними й тими ж послугами.
Крім того, відповідач вказав, що адвокатом було здійснено підготовку до участі та участь у судових засіданнях - 6 годин.
Згідно з протоколами судових засідань тривалість всіх судових засідань у даній справі становила трохи більше однієї години.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не є складними та не потребували значних затрат часу для дослідження, крім того, представник відповідача (Біла О.В) брала участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Також судом враховано, що відповідач у даній справі є державним підприємством та стягнення з нього грошових коштів у розмірі 25 000,00 грн є суттєвим в умовах воєнного стану, у зв'язку з чим суд вважає за можливе зменшити розмір витрат відповідача на правничу допомогу до 15 000,00 грн, решта витрат відповідача на правничу допомогу залишається за відповідачем.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А, код 44768034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" (04136, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТЕЦЕНКА, будинок 6, код 35466779) втрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн (п'ятнадцять тисяч грн 00 коп.).
3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингфінанс" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 05.11.2025.
Суддя О.Г. Удалова