вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4911/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ТМ", м. Дніпро
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ТМ" і просить суд стягнути безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 205 272,00 грн.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.
29.09.2025 позивач подав заяву про укладення мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025 відмовлено у затвердженні мирової угоди від 25.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ТМ" у справі №904/4911/25.
Відповідач відзив на позов не надав.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем виставлено позивачу рахунок № 100 від 04.02.2025 на суму 205 272,00 грн. Позивачем було оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі.
Відповідач здійснив відправлення замовленого Товару Новою Поштою накладною 59001415704109 від 16.07.2025. В цей же день вказане відправлення у відділенні №100 Нової пошти було знищене внаслідок атаки російської федерації по м. Дніпро. З метою з'ясування долі відправлення та можливості отримання компенсації від Нової пошти, Позивач звернувся із відповідною претензією.
28.09.2025 від ТОВ "Нова пошта" було отримано відповідь про можливість компенсації за відправлення по накладній 59001415704109 в розмірі 500 грн (оціночна вартість).
Позивач зазначає, що незважаючи на вартість Товару і те, що послуги оплачував отримувач - Покупець, відправником - Продавцем було оцінено товар у 500,00 грн, що не відповідає дійсності. Позивач просить повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 205 272,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Відповідачем виставлено позивачу рахунок № 100 від 04.02.2025 на суму 205 272,00 грн (арк.с.25).
Позивачем було оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 2000890613 від 07.02.2025 на суму 102 636,00 грн;
- № 2000951825 від 09.07.2025 на суму 102 636,00 грн (арк.с.26,27).
Відповідач здійснив відправлення замовленого Товару Новою Поштою накладною 59001415704109 від 16.07.2025.
Позивач зазначає, що в цей же день вказане відправлення у відділенні №100 Нової пошти було знищене внаслідок атаки російської федерації по м. Дніпро.
З метою з'ясування долі відправлення та можливості отримання компенсації від Нової пошти, Позивач звернувся із відповідною претензією до команії ТОВ "Нова пошта".
28.09.2025 від ТОВ "Нова пошта" було отримано відповідь: "На жаль, вантаж по експрес-накладній № 59001415704109 було знищено під час пожежі у зв?язку із форс-мажорними обставинами а саме, внаслідок ворожої атаки ворога в м. Дніпро, Дніпропетровської області по відділенню N? 100 ТОВ «Нова пошта» де зберігалось Ваше відправлення.
Згідно з п. 6.2.1 Договору про надання послуг поштового зв?язку та організації перевезення великогабаритних відправлень, у разі повної втрати або повного пошкодження Відправлення з вини Оператора, Оператор відшкодовує Клієнту (Користувачу) суму, що дорівнює його оголошеній цінності, але не більше від фактичної вартості Відправлення та повертає провізну плату, сплачену Клієнтом (Користувачем) згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації за пошкодження Відправлення Клієнт (Користувач), на вимогу Оператора передає Оператору Відправлення, за яке було отримано компенсацію.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Нова пошта» пропонує компенсацію у розмірі суми оголошеної цінності відправлення - 500,00 грн. шляхом зарахування зазначеної суми за платіжними реквізитами, які вказані у Вашій претензії."
Інших доказів вищевказаних подій (знищення відправлення) позивачем надано не було.
ТОВ "АВ метал груп" на вказану пропозицію не погодилося та компенсації не отримувало.
Позивач вказує, що потреба у поставці вказаного Товару у ТОВ "АВ інвест груп" вже відсутня, тому 30.07.2025 позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та направив Відповідачу Вимогу про повернення безпідставно набутого майна, надавши строк 7 робочих днів з дати її отримання.
На вимогу ТОВ "НВП "ТМ" надало відповідь про те, що 16 липня 2025р, згідно декларації транспортної компанії Нова Пошта №59001415704109 товар, а саме Енкодери в кількості 12шт. ( виробництва BAUMER) були відправлені на вказану позивачем адресу у повному обсязі. В коробку з вантажем були покладені оригінали рахунку й видаткової накладної №36 від 14 липня 2025р.
23 липня 2025р. о 17.13 від транспортної компанії Нова Пошта в додаток надійшло повідомлення, що вантаж отримано.
Позивач зазначає, що незважаючи на вартість Товару і те, що послуги оплачував отримувач - Покупець, відправником - Продавцем було оцінено товар у 500,00 грн, що не відповідає дійсності. Позивач просить повернути безпідставно отримані кошти у розмірі 205 272,00 грн на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Вказане і є причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 Цивільного кодексу України унормовано, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно частин 1 та 2 статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки в усній формі. Так, сторони досягли згоди щодо виду товару, його вартості, умов оплати та поставки.
Відтак, між позивачем та відповідачем склались правовідносини з поставки товару.
Щодо виконання договору поставки сторонами
Позивач ґрунтує свої вимоги на статті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Суд не погоджується з доводами позивача з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем виставлено позивачу рахунок № 100 від 04.02.2025 на суму 205 272,00 грн (арк.с.25).
Позивачем було оплачено вищезазначений рахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями:
- № 2000890613 від 07.02.2025 на суму 102 636,00 грн;
- № 2000951825 від 09.07.2025 на суму 102 636,00 грн (арк.с.26,27).
Відповідно до платіжних доручень призначення платежу - оплата за енкодери. рахунок № 100 від 04.02.2025.
Зважаючи на призначення платежу, яке вказав позивач у платіжних дорученнях, можна дійти висновку про те, що грошові кошти були перераховані ним саме на виконання договору поставки, який укладено між сторонами.
Договір поставки не було розірвано або визнано недійсним.
Відповідно у позивача відсутні підстави вимагати повернення грошових коштів за статтею 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив відправлення замовленого позивачем Товару Новою Поштою, що підтверджується накладною 59001415704109 від 16.07.2025 (арк.с.29).
Згідно частин 1 та 2 статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Тобто, з моменту вручення 16.07.2025 відповідачем товару перевізникові (Новій пошті) власником товару став позивач. Відтак, обов'язок щодо поставки товару відповідач виконав належним чином.
Позивач зазначає, що 16.07.2025 у відділенні №100 Нової пошти товар на суму 205 272,00 грн було знищене внаслідок атаки російської федерації по м. Дніпро. Водночас суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують таке твердження.
З метою з'ясування долі відправлення та можливості отримання компенсації від Нової пошти, Позивач звернувся із відповідною претензією до Нової пошти.
28.09.2025 від ТОВ "Нова пошта" було отримано відповідь, в якій зазначено, що 16 липня 2025 року по експрес-накладній № 59001415704109, ТОВ «НВП "ТМ» здійснило відправлення вантажу для ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП», оголошеною цінністю - 500,00 грн.
Вантаж по експрес-накладній № 59001415704109 було знищено під час пожежі у зв?язку із форс-мажорними обставинами а саме, внаслідок ворожої атаки ворога в м. Дніпро, Дніпропетровської області по відділенню № 100 ТОВ «Нова пошта» де зберігалось відправлення. Згідно з п. 6.2.1 Договору про надання послуг поштового зв?язку та організації перевезення великогабаритних відправлень, у разі повної втрати або повного пошкодження Відправлення з вини Оператора, Оператор відшкодовує Клієнту (Користувачу) суму, що дорівнює його оголошеній цінності, але не більше від фактичної вартості Відправлення та повертає провізну плату, сплачену Клієнтом (Користувачем) згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації за пошкодження Відправлення Клієнт (Користувач), на вимогу Оператора передає Оператору Відправлення, за яке було отримано компенсацію. ТОВ «Нова пошта» пропонує компенсацію у розмірі суми оголошеної цінності відправлення - 500,00 грн. шляхом зарахування зазначеної суми за платіжними реквізитами, які вказані у претензії.
Позивач вказує, що незважаючи на вартість Товару і те, що послугу з доставки оплачував отримувач - Покупець, відправником - Продавцем було оцінене товар лише у 500,00 грн, що не відповідає дійсності.
Суд надаючи оцінку вищевказаним доводам позивача, вказує на таке.
Внаслідок військового нападу 24.02.2022 російської федерації на Україну, на всій території України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (із подальшими змінами) в Україні із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан.
У подальшому у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався.
Починаючи з 24.02.2022 російська федерація систематично здійснює ракетні обстріли всієї території України.
Наведені факти є загальновідомими обставинами, а отже в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.
У своєму листі ТОВ "НОВА ПОШТА" посилається на п. 6.2.1 Договору про надання послуг поштового зв?язку та організації перевезення великогабаритних відправлень, відповідно до якого у разі повної втрати або повного пошкодження Відправлення з вини Оператора, Оператор відшкодовує Клієнту (Користувачу) суму, що дорівнює його оголошеній цінності, але не більше від фактичної вартості Відправлення та повертає провізну плату, сплачену Клієнтом (Користувачем) згідно з відповідною експрес-накладною.
Зважаючи на зміст цього пункту, його належить застосовувати у тих випадках, коли у знищенні відправлень є вина Оператора, тобто ТОВ "Нова пошта".
Тому, суд зазначає, що оскільки, як зазначає позивач, товар було знищено внаслідок пожежи, яка виникла в результаті ракетного обстрілу (тобто не з вини оператора), тому не має значення яка саме сума була вказана відповідачем у розділі "Оголошена вартість".
Фактично у цій справі необхідно встановити, хто саме - позивач чи відповідач несе ризики випадкового знищення товару.
Частиною 1 статті 668 Цивільного кодексу України визначено, що ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на те, що право власності на товар відповідно до частин 1 та 2 статті 334 Цивільного кодексу України перейшло до позивача з моменту передання відповідачем товару перевізнику, ризик випадкового знищення майна несе саме позивач.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстави для задоволення позову.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід залишити за позивачем.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВ МЕТАЛ ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ТМ" про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 205 272,00 грн - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова