05.11.2025 року м. Дніпро Справа № 905/120/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Чус О.В.
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025
у справі № 905/120/25 (суддя Рудь І.А.)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курахівська ЦЗФ»
про стягнення заборгованості у сумі 198 885,00 грн
В лютому 2025 Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» штраф у сумі 198 885,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невірне зазначення відповідачем маси відправленого вантажу за накладною № 49545122, що підтверджується комерційним актом № 454201/14 від 10.07.2024, наслідком чого є нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу на підставі ст. 118 Статуту залізниць України.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2025 у справі № 905/120/25 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про стягнення штрафу в сумі 198 885,00 грн з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі № 905/120/25 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (51500, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, м. Тернівка, вул. Героїв України, 33, код ЄДРПОУ 33959754) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) 198 885,00 грн штрафу, 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» звернулось через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За доводами апелянта, суд першої інстанції взагалі не розглянув і не надав оцінки, що при прибутті вагону 52810595 на станцію призначення, складено акт форми ГУ-23 № 1620 від 29.07.2024, це зазначено і в комерційному акті 454201/14/32 від 10.07.2024, згідно якого виявлена недостача на станції призначення - 450 кг, вже після того як з нього відібрав вантаж позивач. А також, що в комерційному акті 454201/14/32 від 10.07.2024 по вагону 52810595, на який посилається позивач, зазначені ознаки втручання сторонніх осіб (наявність скосів тощо).
Разом з тим, 10.07.2024 позивач на станції Чаплине зробив переважування 16 вагонів відповідача, відібрав з них частку вантажу т.н. «надлишок» і завантажив у вагон 61514410 накладна 45942935, який сформував самостійно. При цьому при прибутті даного вагону 61514410 виявилася нестача у розмірі 6200 кг. Замість 27150 кг, завантажено у даний вагон було 20950 кг. Нестача виявлена на станції прибуття у 16 вагонах з яких відбирався вантаж (на підтвердження даного факту надані комерційні акти, накладні, акти загальної форми ГУ-23 складені саме позивачем).
Дані факти свідчать, що саме позивач невірно зважував вантаж 10.07.2024, невірно відібрав вантаж з 16 вагонів, та невірно сформував вагон 61514410, куди завантажив т.н «надлишок», якого фактично не було.
Позивач не надав докази скільки було відібрано як з вагону 52810595, що розглядається по справі № 905/120/25, так і по іншим 15, з яких відбиралося вугілля 10.07.2024 та завантажувалося у вагон 61514410, якщо є нестача по даним вагонам на станції прибуття. І чи не відібрано позивачем саме 450 кг з вагону 52810595, які виявили як нестачу на станції призначення.
Усі документи що підтверджують вказані факти були надані відповідачем до суду першої інстанції, не спростовані позивачем, але в супереч ст. 86 ГПК України, судом першої інстанції не розглянуті.
Скаржник вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 905/120/25 взагалі проігноровано та не розглянуто те, що у сукупності документів по даній справі, а саме невірна маса вказана робітниками Акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо вагону 61514410 (комерційний акт № 388103/45 від 26.07.2024, ознаки розкрадання відсутні - маркування не порушено, вагон справний), який формували робітники позивача, недостача/невідповідність розміру вантажу виявлена самим позивачем у спірних вагонах на станції призначення, похибки ваг у зважуванні, ознаки розкрадання (скоси тощо), нестача по вагону 52810595 на станції призначення, все це свідчить про відсутність факту неправильного зазначення маси вантажу відповідачем, а саме у вагоні 52810595 та ставить питання щодо невірного переважування вантажу, яке здійснювалось працівниками Акціонерного товариства «Українська залізниця» 10.07.2024 на станції Чаплине.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» у судовій справі № 905/120/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
30.06.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.07.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 905/120/25.
09.07.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 905/120/25.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі № 905/120/25, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
21.07.2025 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
АТ «Українська залізниця» вважає, що судове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 року у справі №905/120/25 є обґрунтованим, законним та справедливим, винесене з додержанням норм матеріального та процесуального права, ухвалене на підставі повного і всебічного дослідження матеріалів справи та відповідає вимогам встановленим ст. 236 Господарського процесуального кодексу України щодо судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-33959754/2020-0001 від 30.06.2020 Акціонерне товариство «Українська залізниця» засвідчило прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до умов якого, його предметом є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та- / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1.). Надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами. (п. 1.4.). Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі КЕП). (п. 1.6.). Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору. (п. 1.7.). Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік. (п. 7.3.).
У липні 2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» по накладній № 49545122 зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці позивачем було прийнято до перевезення вагони з вантажем «Вугілля кам'яне».
10.07.2024 при проходженні вагону по станції Чаплине Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми № 29 від 10.07.2024 було проведено контрольне зважування вагону № 52810595 на справних 150-ти тонних вагонних вагах станції Чаплине, заводський номер № 1465, державна повірка 02.07.2024, прийнятих до обліку регіонального філією «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» під № 1.
В результаті зважування встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 49545122 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу, встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу, а саме: номер накладної № 49545122, номер вагону № 52810595, маса нетто по накладній - 69000 кг, маса нетто при перевірці - 70450 кг, отже різниця складає + 1450 кг.
За наслідками контрольного зважування станцією Чаплине Придніпровської залізниці повідомлено на станцію відправлення Курахівка Донецької залізниці, що підтверджується телеграмою № 173 від 10.07.2024.
В зв'язку з вищезазначеним у відповідності зі ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 № 334, було складено комерційний акт № 454201/14 від 10.07.2024.
Станцією Чаплине Придніпровської залізниці вагон № 52810595 відчеплений для відвантаження надлишку. В подальшому після усунення, вагон № 52810595 було відправлено до станції призначення Бурштин Львівської залізниці за накладною № 49546161. Надлишок вантажу було відвантажено засобами залізниці у вагон № 61514410 та відправлено на станцію призначення за досильною накладною № 45942935.
По прибуттю вагону № 52810595 на станцію призначення Бурштин Львівської залізниці, котрий прибув з комерційним актом попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці № 454201/14 від 10.07.2024, вантаж було видано згідно комерційного акту та актів загальної форми ст. Чаплине № 110 від 17.07.2024, ст. Бурштин № 1620 від 29.07.2024, за участю представника одержувача, про що зроблена відмітка в розділі «Є» комерційного акту № 454201/14 від 10.07.2024, як то передбачено п. 12 «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.
Комерційний акт попутної станції Чаплине Придніпровської залізниці № 454201/14 від 10.07.2024 було зареєстровано на станції призначення Бурштин Львівської залізниці під № 454201/14/32 від 10.07.2024, відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц.
Посилаючись на положення статей 118 та 122 Статуту залізниць України, позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі п'ятикратної провізної плати за спірний вантаж у загальному розмірі 198 885,00 грн, що і є причиною спору.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів.
Згідно з ч. 3 статті 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Згідно зі статтею 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно з п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Мін'юсті України 24.11.2000 за № 863/5084 (із змінами та доповненнями), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Таким чином, залізнична накладна № 49545122 є належним підтвердженням виникнення договірних правовідносин з перевезення вантажу.
Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.
Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (стаття 920 ЦК України).
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
У графі 55 накладної зазначено, що правильність внесених даних підтверджує прийомоздавальник Кавко Олена шляхом накладення електронного цифрового підпису 08.07.2024.
У відповідності до статті 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, та розділом V Правил оформлення перевізних документів передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
При оформленні залізничної накладної №49545122 у вагоні №52810595 відповідачем вказано масу вантажу 69000 кг.
Враховуючи встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку статті 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору перевезення, апеляційний господарський суд вважає його належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених такими правовідносинами кореспондуючих прав і обов'язків сторін.
Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до п. 2.6. розділу ІІ Правил оформлення перевізних документів якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Згідно зі статтею 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Відповідно до положень статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
У відповідності до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Згідно з ч. 2 статті 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.
Згідно з п. 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
10.07.2024 при проходженні вагону по ст. Чаплине Придніпровської залізниці на підставі акту загальної форми № 29 від 10.07.2024 було проведено контрольне зважування вагону № 52810595 на справних 150-ти тонних вагонних вагах ст. Чаплине, заводський № 1465, держ. повірка 02.07.2024, прийнятих до обліку регіональною філією «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» під № 1.
В результаті було встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній № 49545122 у графі «маса вантажу в кг, визначена відправником» не відповідає масі вантажу встановленій при проведенні контрольного зважування, що на 1450 кг більше, ніж зазначено в накладній, та більше вантажопідйомності вагона, що загрожує безпеці руху при подальшому слідуванню.
На підставі чого був складений комерційний акт № 454201/14 від 10.07.2024.
Комерційний акт № 454201/14 від 10.07.2024 підписаний заступником начальника станції Усік А.О., приймальники поїзда ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . На підтвердження наявності у осіб, які підписали комерційний акт від залізниці, повноважень на вчинення таких дій позивач надав відповідні докази.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено, що комерційний акт № 454201/14 від 10.07.2024 підписаний належними особами у відповідності до п. 10 Правил складання актів.
Статтею 37 Статуту залізниць України встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Таким чином, існує декілька нормативно-вичерпних способів визначення маси вантажів, а саме, шляхом зважування на вагах; підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом; розрахунковим методом; за обміром; умовно.
Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21 листопада 2000 року №644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.
Згідно з п.п. 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.
ТОВ “ДТЕК КУРАХІВСЬКА ЦЗФ» визначило вагу вантажу у накладній №49545122 на вагонних вагах (150 т) заводський №04071036.
Контрольне комісійне зважування позивачем здійснено на 150т вагонних вагах станції Чаплине Придніпровської залізниці, заводський №1465.
Наведені вище обставини свідчать, що вантажовідправник визначив масу вантажу у вагоні таким же самим способом (шляхом зважування на вагах), як і залізниця. Означений спосіб не передбачає вивантаження вугілля з вагону під час зважування.
Державна повірка вказаних ваг була здійснена 02.07.2024, відповідно, на дату проведення контрольного зважування ваги, якими воно здійснювалось, були справними та належним чином повіреними.
У матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначених засобів ваговимірювальної техніки.
З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку стосовного того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм статей 76, 77 ГПК України невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні № 52810595 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній.
Відповідно до статті 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.
Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до статті 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Тобто, чинне законодавство України пов'язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених статтею 118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.
Колегія суддів враховує, що сторони укладаючи договір перевезення вантажу погодилися із передбаченою законом відповідальністю за неправильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній.
Статтями 1, 16 Закону України «Про транспорт» визначено, що транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях; підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати безпеку життя і здоров'я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.
Статтями 2, 11 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення у перевезеннях; діяльність залізничного транспорту, як частини єдиної транспортної системи країни, сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України; залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку життя і здоров'я громадян, які користуються його послугами, а також безпеку поїздів, охорону навколишнього природного середовища згідно з чинним законодавством України; безпека руху - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення.
Так, навантаження вагону з перевищенням його вантажопідйомності (що має місце у даному випадку) фактично загрожує безпеці руху поїздів. З урахуванням цього, штраф за неправильно зазначену масу вантажу у випадку перевищення вантажопідйомності дисциплінує учасників даних відносин та має кінцеву мету забезпечення безпеки на транспорті.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на зазначене, доводи апелянта щодо неправомірності нарахування штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в розмірі 198 885,00 грн, не ґрунтуються на нормах законодавства та суперечать фактичним обставинам справи.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.
З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі № 905/120/25 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі № 905/120/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025 у справі № 905/120/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ».
4. Матеріали справи № 905/120/25 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв