вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Справа№ 910/15925/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Коротун О.М.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Мулявка С.О.
від відповідача: Журавель О.В.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист»
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025, повний текст рішення складено 03.04.2025
у справі № 910/15925/24 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про внесення змін до договору будівельного підряду
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», у якій просить суд:
- внести зміни до договору №4600007205 від 07.02.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» у відповідності до редакції додаткової угоди направленої Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» листом від 15.11.2024, а саме:
1. Пункт 3.1 розділу 3 Договору «Ціна Договору і порядок розрахунків» викласти в такій редакції: « 3.1. Загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 43 854 571,20 грн. (Сорок три мільйони вісімсот п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят одна гривня 20 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 7 309 095,20 грн. (Сім мільйонів триста дев'ять тисяч дев'яносто п'ять гривень 20 копійок).»;
2. Пункт 4.1 розділу 4 Договору «Строк та місце виконання Робіт» викласти в такій редакції: « 4.1. Підрядник зобов'язується виконати Роботи до 30.06.2025 року.»;
3. Пункт 10.9.3. Договору викласти в такій редакції: « 12.3. Термін дії Гарантії - до « 30» липня 2025 року включно. У разі продовження терміну (строку) дії цього Договору з підстав передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) та іншими законодавчими актами України, Підрядник зобов'язується надати Замовнику не пізніше дати укладання додаткової угоди про продовження терміну (строку) дії цього Договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої Гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов'язань Підрядником за цим Договором на термін (строк), на який продовжено термін (строк) дії цього Договору.»;
4. Пункт 11.1. Договору викласти в такій редакції: « 11.1. Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.06.2025 року. В частині гарантійних зобов'язань Договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.»;
5. всі інші умови Договору залишаються незмінними і обов'язковими до виконання Сторонами;
6. Додаткова угода №1 є невід'ємною частиною Договору №4600007205 від 07.02.2023 року; Додаткова угода №1 складена у 2-х примірниках, по 1 примірнику для кожної із Сторін, які мають однакову юридичну силу і є невід'ємною частиною Договору; Додаткова угода №1 вважається укладеною з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за умови використання).»; - Додаток №1 «Технічні вимоги, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до Договору №4600007205 від 07.02.2023 року викласти у новій редакції (додається);
- Додаток №2 «Договірна ціна» до Договору №4600007205 від 07.02.2023 року викласти у новій редакції (додається);
- Додаток № 3 «Графік виконання робіт» до Договору №4600007205 від 07.02.2023 року викласти у новій редакції (додається)..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання договору №4600007205 від 07.02.2023 виявились обставини, які не могли бути враховані сторонами при його укладенні та істотно вплинули на інтереси позивача, зокрема: по кожному об'єкту виявлено додаткові обсяги робіт, відсутність матеріальних ресурсів на ринку України, відсутність затвердженого проекту зі схеми монтажу, тощо. Також позивачем наголошено, що замовником порушено умови договору, а тому в силу приписів частини другої статті 877 Цивільного кодексу України існують підстави для внесення змін до умов договору №4600007205 від 07.02.2023, шляхом укладення додаткової угоди №1, змісту наведеного в позовній заяві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про внесення змін до договору будівельного підряду відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що доказів, які б свідчили про наявність умов, визначених ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України, необхідних для внесення змін до договору №4600007205 від 07.02.2023, зокрема щодо продовження строку його дії до 30.06.2025, матеріали справи не містять.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю. Стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає про те, що під час дії правового режиму воєнного стану публічні закупівлі товарів, робіт та послуг здійснюються відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей, затверджених Постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178. Продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Отже, законодавством надається можливість продовження як строку дії договору, так і строку виконання зобов'язань за договором. Дотримання строку виконання зобов'язань по договору має значення, оскільки правильно сформований договір передбачає застосування замовником штрафних санкцій, зокрема, за порушення строків, встановлених у договорі. Крім накладення штрафу та/або пені, для учасника це може призвести до відхилення його пропозиції замовником в майбутніх торгах. А відтак, для забезпечення належного виконання сторонами зобов'язань за договором може виникнути необхідність продовжити строк дії договору та/або строку виконання зобов'язань. Перелік об'єктивних обставин, за яких замовник може подовжити строк дії договору та /або строк його виконання, наведено в пп. 4 п. 19 Особливостей, але цей перелік не є вичерпним. Тобто не визначено настання яких саме обставин вважається об'єктивним та достатнім для продовження строків. Але в будь-якому разі вони мають бути документально підтвердженими. Так само не визначено в якій формі має бути документальне підтвердження настання зазначених обставин. Вказане підтверджується постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 340/3371/22 від 20.04.2023. У постанові суд висновує, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить визначення поняття «документально підтверджених об'єктивних обставин» та переліку документів, що їх підтверджують.
На думку скаржника, твердження суду щодо відсутності умов, визначених ст.ст. 651, 652 ЦК України є помилковим, оскільки ним не досліджено всі подані до позовної заяви документи, які чітко вказують на наявність істотної зміни обставин, які дають позивачеві підстави вимагати внесення змін до договору, тобто, наявні достатні підстави вважати, що в даному спорі одночасно існують умови, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України, за наявності яких позовна заява має бути задоволена.
Скаржник зазначає про те, що в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Скаржник вказує на те, що позивач, як підрядник, відразу повідомляв належним чином Відповідача як Замовника про необхідність додаткових робіт і збільшення кошторису, проте такі повідомлення або залишались поза увагою або на них замовником надавалась відповідь про неможливість збільшення кошторисної вартості. Така ж ситуація виникала і при необхідності заміни матеріалів на аналоги у випадках, коли такі матеріали не відповідали фактично заявленим у кошторисній документації, що неможливо було зробити без погодження із замовником. Розгляд таких повідомлень та погодження заміни матеріалів займало від одного тижня до двох місяців, що впливало на загальний строк виконання робіт, однак судом не досліджено надані до позовної заяви копії підтверджуючих вище фактів листів та не взято їх до уваги.
Щодо твердження суду, що продовження строку дії договору є правом, а не обов'язком замовника, а відмова відповідача внести зміни до договору не є порушенням прав позивача, як підрядника, скаржник вказує на те, що поданою до суду позовною заявою ним не оскаржуються дії чи бездіяльність відповідача та його прохальна частина не містить визначення зобов'язати його вчинити або не вчиняти певні дії, а предмет позову стосується внесення змін до договору будівельного підряду у зв'язку зі зміною істотних обставин, які змінились наскільки, що якби сторони могли це передбачити, його б не було укладено або укладено на інших умовах. При цьому, сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з цими винятковими обставинами, які в свою чергу істотно порушують права позивача, оскільки завдають йому значної шкоди у вигляді збитків і він позбавляється того, на що розраховував при його укладенні.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що згідно з п.3.2 ціна договору є твердою. Вся необхідна інформація, перелік та обсяги робіт викладено в Додатку №1 до Договору «Технічні вимоги, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі», про що неодноразово листами: №ТОВВИХ-24-4066 від 14.03.2024, №ТОВВИХ-24-5794 від 16.04.2024, №ТОВВИХ-24-17772 від 19.11.2024 було повідомлено підряднику на його звернення з вимогою надання проектної документації листи: вих. №2024/03/05-2 від 05.03.2024 (№ТОВВХ-24-6744 від 05.03.2024), вих. №2024/04/11-1 від 11.04.2024 (№ТОВВИХ-24-10810 від 11.01.2024), вих. №2024/11/15- 1 від 15.11.2024 (№ТОВВХ-24-10810 від 11.04.2024). ТОВ «Оператор ГТС України» повідомляє, що на звернення підрядника №2024/12/25-1 від 25.12.2024 (№ТОВВХ-24-28823 від 25.12.2024) було надано відповідь листом №ТОВВИХ-24-20472 від 31.12.2024, в якому наголошувалось, що у разі документального підтвердження необхідності виконання додаткових обсягів робіт по договору, Товариством буде розглянуто питання щодо укладання договору щодо закупівлі додаткових робіт відповідно до чинного законодавства. Водночас, враховуючи строк дії договору (до 31.12.2024), ТОВ «Оператор ГТС України» звертало увагу підрядника, що закінчення строку дії Договору не припиняє зобов'язань підрядника, які виникли внаслідок його укладення і не звільняє від виконання зобов'язань за договором.
Відповідач зазначає про те, що публічну закупівлю було оголошено відповідачем, як замовником, вже після введення в Україні воєнного стану та виникнення складнощів із наявністю та логістикою деяких товарів (матеріальних ресурсів), а також після внесення законодавчих обмежень та заборон в частині можливості придбання деяких товарів (матеріальних ресурсів) виробництва країни-агресора. Отже, при прийнятті рішення самостійно безпосередньо позивачем про участь у відповідній публічній закупівлі та поданні своєї тендерної пропозиції, ТОВ «БФ «Хімзахист» в повному обсязі було обізнане та усвідомлювало можливість виникнення таких складнощів, обмежень та заборон. Так само, ТОВ «БФ «Хімзахист» в повному обсязі було обізнане та усвідомлювало можливість виникнення таких складнощів і при підписанні договору 07.02.2023. При цьому слід враховувати, що договір було підписано позивачем без будь яких зауважень, в тому числі підрядник не виказував жодних заперечень чи пропозицій стосовно іншого строку виконання робіт. Відтак, можна дійти висновку, що ТОВ «БФ «Хімзахист» (Підрядник), насправді, не вважав такі обставини складнощами та/або легковажно не передбачив можливість виникнення таких труднощів.
Відповідач вказує на те, що дозволи на виконання робіт надавалися замовником підряднику вчасно. Виконання за 2023 рік складає 723 403,20 грн (ремонт матеріального складу КС-15), та 1 770 382,80 грн (ремонт ГРС Олександрівка), що становить 5,2%. До основного виконання договору фактично підрядник приступив лише протягом 2024 року. Станом на 23 грудня 2024 року виконано будівельних робіт за актами (форма КБ-2в) на суму - 19 912 498,80 грн.
Відповідач зазначає про те, що враховуючи, що термін дії договору закінчився 31.12.2024, у сторін відсутні правові підстави для внесення змін до вказаного договору, а відтак рішення суду першої інстанції було ухвалено у відповідності до норм чинного законодавства та із врахуванням положень договору.
Також відповідач зазначає про те, що законодавчо встановлено заборону безпідставної (документально не підтвердженої) зміни істотних умов договору, укладеного за результатами проведення публічної закупівлі, якщо така зміна призводить до збільшення ціни, зменшення кількості (обсягу) товарів/робіт/послуг або погіршення їх якості, продовження строку дії договору та/або виконання зобов'язань.
Крім того відповідач звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у п. 98-103 постанови від 31.08.2022 по справі № 910/15264/21, а саме, що така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає права одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19). Тобто продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань внаслідок форс-мажору чи іших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі».
Явка учасників справи та позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 30.09.2025 просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 30.09.2025 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/15925/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Коротун О.М., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025. Призначено справу № 910/15925/24 до розгляду у судовому засіданні 10.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 задоволені заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 10.06.2025 о 12 год. 20 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 на 05.08.2025.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коротун О.М. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 05.08.2025 о 12 год. 30 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 на 30.09.2025.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/15925/24 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, за результатами публічної закупівлі UА-2022-11-16-011325-а, яка оприлюднена на платформі Рrоzоrrо 16.11.2022, між позивачем та відповідачем укладено договір № 4600007205 від 07.02.2023, згідно із п. 1.1 якого, позивач, за договором підрядник, за завданням відповідача, за договором замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт будівель і споруд виробничого призначення ГРС та КС Кременчуцького ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - роботи), а відповідач - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Пунктом 3 договору № 4600007205 від 07.02.2023 визначено ціну договору і порядок розрахунків, а саме підпункти 3.1. та 3.2 передбачають, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток №2) становить: 47 522 640,00 грн (сорок сім мільйонів п'ятсот двадцять дві тисячі шістсот сорок гривень, 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% - 7 920 440,00 грн. (сім мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч чотириста сорок гривень, 00 коп.).
Ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством.
Пункт 4 договору визначає строки та місце виконання робіт.
Відповідно до підп. 4.1 договору № 4600007205 від 07.02.2023 позивач зобов'язався виконати роботи до 30.11.2024 року з обов'язковим дотриманням погодженого із відповідачем графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Підпунктом 4.2 договору № 4600007205 від 07.02.2023 передбачено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.
Пунктом 7 договору №4600007205 від 07.02.2023 визначені права та обов'язки сторін, зокрема згідно підпункту 7.1.4 відповідач зобов'язався надати позивачу необхідну для виконання робіт інформацію, згідно технічних, якісних, та кількісних характеристик.
Пунктом 14 договору №4600007205 від 07.02.2023 визначено інші умови договору та відповідно підпункт 14.6 договору передбачає, що всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладання відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною цього договору.
15.11.2024 позивач звернувся до відповідача із листом №2024/11/15-1 щодо збільшення строку виконання робіт по договору №4600007205 від 07.02.2023 та укладення додаткової угоди, у якому зазначено про те, що статтями 875 та 877 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника передати підряднику затверджену проектно-технічну документацію, в той же час відповідачем не виконано свого обов'язку з передачі такої документації по ГРС Острогірське, а додаток №1 до договору № 4600007205 від 07.02.2023 не містить всієї необхідної інформації щодо проекту та конструкцій ферм та улаштування покрівлі, схем та місць монтажу металопластикових вікон, схем установлення бортових каменів бетонних і залізобетонних при інших видах покриттів, що унеможливлює вчасне виконання робіт по спірному договору, оскільки позивач без відповідної документації та письмових вказівок відповідача не має права приймати самостійні проектні рішення на об'єкті при виконанні такого виду робіт.
Також у листі позивач просив продовжити строк дії договору до 30.06.2025 шляхом укладення додаткової угоди, в якій внести зміни щодо ціни договору, терміну дії гарантії, терміну дії договору та викласти у новій редакції додатки №1, 2, 3 до договору.
До вказаного листа позивачем додано:
- проект додаткової угоди №1 про внесення змін до договору №4600007205 від 07.02.2023 року - (2 прим.);
- додаток №1 «Технічні вимоги, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» до договору №4600007205 від 07.02.2023 року (у новій редакції) - (2 прим.);
- додаток №2 «Договірна ціна» до договору №4600007205 від 07.02.2023 року (у новій редакції) - (2 прим.);
- додаток № 3 «Графік виконання робіт» до договору №4600007205 від 07.02.2023 року викласти (у новій редакції) - (2 прим.)
Натомість, додаткову угоду відповідач не підписав, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом про внесення змін до спірного договору судом в порядку частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, через невиконання відповідачем вимог частини першої статті 850, частини другої статті 877 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у оскаржуваному рішенні, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Про зміну або розірвання договору в порядку ч. 1 ст. 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).
Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов'язання іншою стороною договору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.
Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Відповідно до вимог статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина друга).
Наведене дозволяє відносити до таких обставин будь-які події, пов'язані із зміною тих умов, якими сторони керувалися під час укладення договору (наприклад, підвищення витрат на обслуговування об'єкта оренду; зростання інфляції; зміна звичайних цін на такий самий вид послуг та по відношенню до такого самого об'єкту оренди тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 652 ЦК України зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта).
Отже, норма статті 652 ЦК України є універсальною, а її правозастосування - сталим та послідовним у судовій практиці, що підтверджується, зокрема висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/15484/17, № 363/1834/17, Верховного Суду у справах № 910/13557/21, № 910/17639/21, № 920/475/23, відповідно до яких, при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.
Так, укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, під час виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін. При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь-якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору. Зміна обставин вважається істотною, тільки якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК України зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв'язком між ними.
Тобто, зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору, є виключною мірою, допускається лише за відсутності форс-мажору, у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, і на особу, яка подала позов покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність одночасно всіх чотирьох умов та існування виняткового випадку.
Водночас, за відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2025 у cправі № 910/3657/24.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що укладений між сторонами договір №4600007205 від 07.02.2023 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, отже, договірні правовідносини сторін підпадають під регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно із ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Таким чином, чинне законодавство містить положення, яким встановлений обов'язок підрядника при виявивленні у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи, повідомити про це замовника. Разом з тим, суд підкреслює, що виявлення у ході будівництва підрядником не врахованих проектною документацією додаткових робіт, та подальше повідомлення замовника про необхідність внесення змін до проектно-кошторисної документації, само по собі не спричиняє обов'язку замовника продовжувати строк дії договору підряду, на чому наполягає позивач.
Поняття строку договору надане в ст. 631 ЦК України. Так, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
При цьому, продовження строку дії договору є правом, але не обов'язком замовника, у зв'язку із чим, внесення змін до договору щодо продовження строку дії договору є можливим за погодженням сторін шляхом укладання додаткової угоди. Водночас, наявності визначених законодавством та доведених позивачем виняткових обставин, які б надавали позивачу підстави вимагати внесення змін до договору, матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що аналіз чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору свідчить про відсутність порушень прав позивача за договором підряду № 4600007205 від 07.02.2023 внаслідок відмови відповідача внести зміни до договору стосовно продовження його дії.
Позивачем не надано, а у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність умов, визначених ст.ст. 651, 652 ЦК України, необхідних для внесення змін до договору № 4600007205 від 07.02.2023, зокрема щодо продовження строку його дії до 30.06.2025.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», про внесення змін до договору №4600007205 від 07.02.2023 є таким, що задоволенню не підлягає як безпідставний.
Доводи позивача про ненадання відповідачем затвердженої проектно-технічної документації по ГРС Острогірське оцінюються колегією суддів критично, оскільки договір укладений 07.02.2023, натомість позивач з листом про внесення змін до договору звернувся лише 15.11.2024, тобто за 15 днів до закінчення терміну дії, що свідчить про те що у підрядника було достатньо часу для отримання всіх необхідних документів чи вжиття заходів для їх отримання.
Також безпідставними є доводи позивача про необхідність внесення змін до ціни договору та додатків до нього, оскільки п. 3 договору №4600007205 від 07.02.2023 визначено ціну договору і порядок розрахунків, а саме підпункти 3.1. та 3.2 передбачають, що загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (Додаток №2) становить: 47 522 640,00 грн. (сорок сім мільйонів п'ятсот двадцять дві тисячі шістсот сорок гривень, 00 коп.), в тому числі ПДВ 20% _7 920 440,00 грн. (сім мільйонів дев'ятсот двадцять тисяч чотириста сорок гривень, 00 коп.).
Тобто, ціна договору є твердою і не може змінюватися в ході його виконання, якщо інше не передбачено цим договором та чинним законодавством, у зв'язку із відсутністю у матеріалах справи доказів про узгодження сторонами внесення змін до кошторису, підстави для внесення змін до твердої ціни договору відсутні.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на встановлені обставини справи, враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, згідно із якою: «Відповідно до п.4 ч.5 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань, у тому числі у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов'язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому Верховний Суд доходить до висновку, що така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19). Тобто продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у п.4 ч.5 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі»).».
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для внесення змін до договору.
Доводи скаржника на настання під час дії договору обставин, які виникли внаслідок вторгнення рф в Україну є безпідставними, оскільки такі обставини вже існували на час укладення договору, крім того, і позивач, і відповідач перебувають в однаково рівних умовах, з огляду на запровадження в державі воєнного стану та перебування як і відповідача, так і позивача у скрутному фінансовому становищі, тобто в обставинах, які стосуються обох сторін договору.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма «Хімзахист» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2025 у справі № 910/15925/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 910/15925/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 05.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді О.М. Коротун
А.Г. Майданевич