вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"03" листопада 2025 р. Справа№ 910/5971/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Тищенко А.І.
Коробенка Г.П.
без виклику сторін, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛЛ - 99" про забезпечення позову
у межах розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 (повне рішення складено 25.07.2025)
у справі № 910/5971/25 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛЛ - 99"
до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД"
про стягнення 547 099,68 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/5971/25 позовні вимоги задоволено частково.
Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛЛ - 99" основну заборгованість у розмірі 511 808,68 грн, 3 % річних у розмірі 2 036,28 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 405,29 грн та судовий збір у розмірі 6 255,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" 14.08.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/5971/25 в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" 3% річних та інфляційний втрат та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛЛ - 99" в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛЛ - 99" понесені Приватним акціонерним товариством "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" судові витрати за подання апеляційної скарги.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/5971/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5971/25. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/5971/25 до надходження до суду матеріалів справи.
28.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5971/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/5971/25 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано скаржнику строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали, а також роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних в ухвалі недоліків у встановлений судом строк, апеляційну скаргу буде повернуто.
21.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду Товариством з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛЛ - 99" подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД", які знаходяться на рахунках у всіх банківських та інших фінансових установах України, у межах суми 527 505,25 грн та накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить Приватному акціонерному товариству "КИЇВСЬКИЙ МАРГАРИНОВИЙ ЗАВОД" у межах суми 527 505,25 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що існує реальна загроза невиконання рішення суду першої інстанції у даній справі. Відповідач, незважаючи на визнану основну заборгованість, ухиляється від виконання вимог щодо погашення заборгованості, оскільки протягом тривалого часу, у тому числі протягом розгляду справи судом, не здійснював жодних заходів щодо погашення сформованої заборгованості.
З огляду на значний розмір боргу та наявність у відповідача права розпоряджатися коштами та майном, існує ризик їх відчуження та унеможливлення подальшого виконання рішення суду.
Додатково позивач зазначив, що до відповідача вже подано значну кількість позовів іншими кредиторами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень: №№ 910/11219/25, 910/7509/25, 910/7836/25, 910/329/25, 910/6839/25, 910/2227/25, 910/1733/25, 910/476/25. Це свідчить, за твердженням позивача, про наявність у підприємства суттєвих фінансових проблем та про високий ризик утрудненого або неможливого виконання судового рішення у майбутньому.
З огляду на значний розмір боргу, кількість кредиторів та наявне кримінальне провадження існує реальна загроза розпорошення активів відповідача між численними виконавчими провадженнями. Це може призвести до того, що виконання рішення на користь ТОВ "КРИСТАЛЛ-99" стане неможливим.
24.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, відповідно до яких останній просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі №910/5971/25 в повному обсязі.
Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для її задоволення з урахуванням наступного.
За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту.
За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Тобто, за приписами чинного господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено як до пред'являння позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічну правову позицію наведено у Постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі №911/2930/17.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Проте, за висновками суду, заявником не наведено належного доказового обґрунтування поданої заяви, що вказує на відсутність дійсних та достатніх підстав для забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність відкритих проваджень у судових справах не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язання за спірним правочином, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, незадовільний фінансовий стан, наявність відкритих виконавчих проваджень тощо).
Відтак, подана позивачем заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо обґрунтованості та адекватності вимог про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, доцільності та необхідності забезпечення позову у визначений позивачем спосіб та імовірності ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 267, 269, 281 Господарського процесуального кодексу України , Північний апеляційний господарський суд,
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КРИСТАЛЛ - 99" про забезпечення позову у справі №910/5971/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та підлягає оскарженню у строки та в порядку передбаченими ст.ст. 287-288 ГПК України.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді А.І. Тищенко
Г.П. Коробенко