вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Справа№ 910/15196/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
за апеляційною скаргою Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025
у справі № 910/15196/24 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП»
про стягнення 349 142,01 грн
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішень господарських судів
До Господарського суду міста Києва звернулося Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП» грошових коштів у розмірі 349 142,01 грн, де 232 800,00 грн - основний борг, 17 794, 85 грн - 3% річних та 98 547, 16 грн - інфляційні збитки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 у задоволенні позову Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що позивач не довів склад правопорушення, а посилання на акт ревізії не може бути підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки згідно з вимогами ст. 610, 611, 858, 883 ЦК України збитки є правовим наслідком порушення зобов'язання, їх склад підлягає окремому доказуванню. Обов'язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому відповідно до вимог ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням, Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП» задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНГО-ГРУП» на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» грошові кошти у розмірі 349 142,01грн, де 232 800,00 грн- основний борг, 17 794,85 грн - 3% річних та 98 547,16 грн - інфляційні збитки.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник вказує на те, що додаткові угоди укладено з порушенням ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому вони є нікчемними в силу закону, тому сплачені за такими угодами кошти необхідно повернути на користь позивача.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач не надав відзиву на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/15196/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24. Призначено справу № 910/15196/24 до розгляду у судовому засіданні 10.06.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 10.06.2025 об 11 год. 40 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 на 05.08.2025.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коротун О.М. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, розгляд справи призначений на 05.08.2025 о 12 год. 00 хв. не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 на 30.09.2025.
30.09.2025 від позивача надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 910/15196/24 без участі Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс».
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/15196/24 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи
Представники позивача та відповідача у судове засідання 30.09.2025 не з'явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, 17.01.2022 Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області висунуло на адресу КП ММР «Миколаївелектротранс» вимогу за №151419-14/177-2022, в якій констатувало порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання додаткових угод з ТОВ «МАНГО-ГРУП», якими змінено істотні умови договору в частині збільшення ціни за 1 літр пального за відсутності законодавчо визначених підстав для збільшення ціни за одиницю товару, а саме документально підтвердження коливання ціни на ринку паливно-мастильних матеріалів з дати підписання Договору про закупівлю до дати укладання додаткових угод, внаслідок чого протягом лютого-листопада 2021 року, проведено оплату постачальнику ТОВ «МАНГО-ГРУП» вартості нафтопродуктів та газового палива по завищеній ціні на суму 232,8 тис. гривень, а також вимагає забезпечити відшкодування ТОВ «МАНГО-ГРУП» на користь КП ММР «Миколаївелектротранс» вартість нафтопродуктів та газового палива отриманих по завищеній ціні в сумі 232,8 тис. гривень, відповідно до норм ст.ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» звернулось до Миколаївського окружного адміністративному суду з позовом до Південного офісу Держаудитслужби в особі Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області з вимогами визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, викладену листом від 17.01.2022 №151419-14/177-2022, щодо забезпечення відшкодування ТОВ «Манго-Груп» на користь КП ММР «Миколаївелектротранс» вартості нафтопродуктів та газового палива, отриманих по завищеній ціні, в сумі 232,8 тис. гривень, відповідно до норм ст.216-229 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративному суду від 18.09.2023 року у справі № 400/1802/22 позов Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (вул. Андреєва-Палагнюка, 17,Миколаїв,54020 03328468) до Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (вул. Канатна, 83,Одеса,Одеська область,65012 40477150) задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, викладену листом від 17.01.2022 №151419-14/177-2020, щодо забезпечення відшкодування ТОВ "Манго-Груп" на користь Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" вартості нафтопродуктів та газового палива, отриманих по завищеній ціні, в сумі 232,8 тисяч гривень, відповідно до норм статтей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2024 апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року скасовано. Ухвалено у справі за позовом адвоката Луцишина Ярослава Миколайовича, в інтересах Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», до Південного офісу Держаудитслужби, в особі Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, про визнання протиправною та скасування вимоги нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Матеріали справи містять акт перевірки № 15-14-13/16 від 17.12.2021 закупівель Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» за період з 01 січня 2020р. по 30 листопада 2021р, згідно із яким встановлено, що в листопаді 2020 КП «Миколаївелектротранс» провело відкриті торги з закупівлі згідно коду ДК 021:2015 Нафта і дистиляти (Бензин А-92, Бензин А-95, Дизельне паливо 3, Дизельно паливо Л, газ автомобільний скраплений по талонам або скретч-картках). Переможцем відкритих торгів було визнане ТОВ «Манго-Груп».
30.12.2020 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як постачальником, укладено договір № 455 поставки нафтопродуктів та газу скрапленого через АЗС, загальна сума якого складає 1 911 300 грн.
Згідно із специфікацією, ціна за одиницю на момент укладання становила: бензин А-92 19,50 грн, ДП 20,34 грн, бензин А-95 21,00 грн, газ автомобільний скраплений 11,88 грн.
Відповідно до пункту 3.8 договору № 455, у разі коливання ціни товару на ринку в межах 10% ціни за одиницю товару (за один літр) відповідач письмово повідомляє про такі зміни позивача та надає відповідні підтверджуючі документи таких змін (довідка або інший документ Торгово-промислової палати, або інформаційні довідки Державної служби статистики України чи її територіального органу у Миколаївської області).
Вищезазначені документи мають обов'язково містити інформацію про ціну за одиницю товару на день підписання договору та інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день письмового звернення відповідача. На підставі отриманих документів сторони укладають додаткову угоду до договору щодо зміни ціни за одиницю товару та викладення додатку 1 (Специфікації) цього договору у новій редакції.
Протягом 2021 року, сторони договору №455 вісім разів укладали додаткові угоди про зміну ціни у бік збільшення.
Так, 23.01.2021 укладено додаткову угоду №1 про збільшення ціни бензину А-92 з 19,50 до 21,12 гривень (8,3%), дизельного палива з 20,34 до 22,26 гривень (9,43%), на бензин А-95 від 21,00 до 22,26 грн (8%), на газ скраплений з 11,88 до 13,02 грн (9,5%).
12.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 2 про збільшення ціни бензину А-92 з 21,2 до 22,98 грн (8,8%), дизельного палива з 22,26 до 24,36 грн (9,4%), на бензин А-95 від 22,68 до 24,60 грн (8,4%), на газ скраплений з 13,02 до 14,28 грн (9,6%).
12.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду №3 про збільшення ціни бензину А-92 з 21,2 до 22,98 грн (8,8%), дизельного палива з 22,26 до 24,36 грн (9,4%), на бензин А-95 від 22,68 до 24,60 грн (8,4%), на газ скраплений з 13,02 до 14,28 грн (9,6%).
13.07.2021 сторонами укладено додаткову угоду №4 про збільшення ціни бензину А-92 з 23,88 до 25,02 грн (4,7%), дизельного палива з 24,60 до 24,84 грн (0,9%), на бензин А-95 від 25,56 до 26,76 грн (4,6%).
26.07.2021 сторонами укладено додаткову угоду №5 про збільшення ціни бензину А-92 з 25,02 до 25,20 грн (0,7%), дизельного палива з 24,84 до 25,02 грн (0,7%), на бензин А-95 від 26,76 до 26,94 грн (0,67%), на газ скраплений з 14,28 до 14,64 грн (2,52%).
27.09.2021 сторонами укладено додаткову угоду №6 про збільшення ціни бензину А-92 з 25,02 до 25,26 грн (0,2%), на бензин А-95 від 26,94 до 27,00 грн (0,2%), на газ скраплений з 14,64 до 16,08 грн (9,8%).
26.10.2021 сторонами укладено додаткову угоду №7 про збільшення ціни бензину А-92 з 25,26 до 26,04 грн (3,08%), дизельного палива з 25,02 до 26,82 грн (7,19%), на бензин А-95 від 27,00 до 27,78 грн (2,9%), на газ скраплений з 16,08 до 16,98 грн (5,6%).
23.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду №8 про збільшення ціни бензину А-92 з до 26,34 грн (1,35%), дизельного палива до 27,72 грн (3,45%), на бензин А-95 до 28,20 грн (1,64%), на газ скраплений до 17,22 грн (1,94%).
В якості підстави для укладання додаткових угод та підвищення договірної ціни, ТОВ «Манго-Груп» надавалися кожного разу висновки про вартість Бердянського невідокремленого відділення Запорізької торгово-промислової палати від 15.02.2021 № И-14, від 22.03.2021 № И-32, від 11.05.2021 № И-45, від 20.07.2021 № И-70, від 27.09.2021 № 6, від 24.09.2021 № И-96, від 25.10.2021 № И-116 та від 23.11.2021 № И-139.
08.12.2021 наказом Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області призначена перевірка закупівель КП «Миколаївелектротранс» за період з 01.01.2020 по 30.11.2021.
За результатом перевірки зроблено висновок про те, що позивачем безпідставно укладались додаткові угоди з відповідачем щодо підвищення ціни, оскільки висновки про вартість Бердянського невідокремленого відділення Запорізької ТПП не містили інформацію про коливання ціни за одиницю товару на відповідному ринку, а також, що ціна договору змінена пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у зв'язку із чим, внаслідок збільшення ціни та за відсутності належних документів, що підтверджують пропорційність коливання цін на ринку, за 1 л бензину А92 на 35,07%, дизпалива на 36,28%, бензину А-95 на 21,7%, газу скрапленого на 44,94%, це призвело до переплати на загальну суму 232 758 грн.
17.01.2022 листом за №151419-14/177-2022 Управління Держаудитслужби направило на адресу КП «Миколаївелектротранс» вимогу, в якій констатувало порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання додаткових угод з ТОВ «Манго-Груп», якими змінені істотні умови договору, в частині збільшення ціни за 1 літр пального за відсутності законодавчо визначених підстав для збільшення ціни за одиницю товару, а саме документального підтвердження коливання ціни на ринку паливно-мастильних матеріалів з дати підписання договору про закупівлю до дати укладання додаткових угод, внаслідок чого протягом лютого-листопада 2021 року, проведено оплату постачальнику ТОВ «Манго-Груп» вартості нафтопродуктів та газового палива по завищеній ціні на суму 232 800 грн.
Управління Держаудитслужби вимагало забезпечити відшкодування ТОВ «Манго-Груп» на користь КП ММР «Миколаївелектротранс» вартість нафтопродуктів та газового палива отриманих за завищеною ціною в сумі 232 800 грн., відповідно до норм статей 216-229 Господарського кодексу України, статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України.
Звертаючись з цим позовом, позивач по суті просить стягнути збитки у розмірі 232 800, 00 грн., виходячи із здійснення надмірної вартості нафтопродуктів та газового палива за договором від 30.12.2020 №455.
Позивач вказує на те, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст.10 ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» вимоги Держаудитслужби обов'язкові до виконання, щодо усунення виявлених порушень законодавства. Також позивач зазначає, що згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також 3% річних від простроченої суми.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Частинами першою та другою статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Вимогами статті 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідним є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що відповідач свої зобов'язання за договором від 30.12.2020 №455 виконано у повному обсязі, відповідно до їх умов та кошторисної документації, що свідчить про відсутність в діях відповідача такого обов'язкового елементу складу правопорушення, як протиправна поведінка, та відповідно виключає підстави для застосування до відповідачів відповідальності у вигляді обов'язку відшкодувати збитки.
При цьому, окрім Акту перевірки Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області за № 15-14-13/16 від 17.12.2021, яким встановлено необгрунтоване збільшення ціни на 1 л бензину А 92 на 35,07 % дизпалива на 36,28 %, бензину А-95 на 21,7 %, газу скрапленого на 44,94%, що призвело до завищення протягом січня - листопада 2021 року вартості придбаного бензину А-92 на суму 133 980,00 грн, дизельного палива на 83 220,00 грн, бензину А-95 на суму 1 248,00 грн, газу скрапленого на сум: 14 310,00 гривень, відсутні докази порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором від 30.12.2020 №455, зокрема, щодо необгрунтованого збільшення ціни нафтопродуктів і газового палива та порушення вимог ст.ст. 526, 629 ЦК України.
Акт перевірки (аудиту) це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.
Крім того акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
До того ж акт перевірки не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що акт перевірки закупівель № 15-14-13/16 від 17.12.2021 не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідачів повернути сплачені їм позивачем кошти.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із п. 3 частини першої статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Тобто укладання сторонами у справі договорів, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт, витрат та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.
Отже, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт перевірки закупівель у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт перевірки не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт, тобто, акт перевірки закупівель № 15-14-13/16 від 17.12.2021 сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачами зобов'язань за договорами.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 18.10.2018 у справі № 917/1064/17, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що акт перевірки Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов'язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов'язку повернути відповідну суму завищення.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.
Таким чином, акт перевірки закупівель № 15-14-13/16 від 17.12.2021 Управління Південного офісу Держаудитслужби у Миколаївській області не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідачів повернути сплачені їм позивачем кошти, оскільки за умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Водночас, позивачем у судовому порядку не порушувалося питання про визнання недійсними спірних договорів (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні вартості робіт, кількості матеріалів тощо, тобто не спростовано у встановленому порядку презумпцію правомірності договору підряду.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що позивачем не доведено склад правопорушення, а посилання на акт ревізії не може бути підставою для задоволення позову про відшкодування збитків, оскільки згідно з вимогами ст. 610, 611, 858, 883 ЦК України збитки є правовим наслідком порушення зобов'язання, їх склад підлягає окремому доказуванню, натомість позивачем не доведено як наявності збитків, так і наявності складу цивільного правопорушення, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що сам факт порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» не свідчить про наявність збитків у цивільно-правовому розумінні, з огляду на те, що позивачем не доведено як наявності збитків, так і наявності складу цивільного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24, відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 8, 11, 74, 129, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі № 910/15196/24 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу 910/15196/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова підписана 03.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун